UkrOgienko - II Corinthians - 3

3:1  Чи нам знов зачинати дору́чувати самих себе́? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доруча́льних до вас чи від вас?

3:2  Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!

3:3  Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця.

3:4  Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,

3:5  не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога.

3:6  І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є.

3:7  Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його,

3:8  скільки ж більш буде в славі те служі́ння Духа!

3:9  Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!

3:10  Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,

3:11  бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!

3:12  Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости,

3:13  а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.

3:14  Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м.

3:15  Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло,

3:16  „коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“.

3:17  Госпо́дь же — то Дух, а де Дух Господній, — там воля.

3:18  Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.