UkrOgienko - II Corinthians - 11

11:1  О, коли б потерпі́ли ви трохи безу́мство моє! Але й те́рпите ви мене.

11:2  Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одно́му чоловікові, щоб Христові приве́сти вас чистою дівою.

11:3  Та боюсь я, — як змій звів був Єву лука́вством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки́, і ви не вхилилися від простоти́ й чи́стости, що в Христі.

11:4  Коли бо хто при́йде й зачне пропові́дувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або при́ймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Єва́нгелію, якої ви не прийняли́, — то радо терпіли б ви те!

11:5  Та ду́маю я, що нічим не лишаюсь позад передні́ших апо́столів.

11:6  Хоч і неук я словом, але не знання́м, та всюди в усьому ми ви́явлені поміж вами.

11:7  Чи я гріх учинив, себе впокоря́ючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Єва́нгелію благовістив для вас дармо?

11:8  Оббирав я інші Церкви́, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то ніко́го я не обтя́жив.

11:9  Бо мій нестаток попо́внили бра́ти, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягаре́м, і збережу́.

11:10  Як правда Христова в мені, так оця похвала́ не замо́вчана буде про мене в країнах Ахаї.

11:11  Для чо́го? Тому́, що я вас не люблю́? Відо́мо те Богові!

11:12  А що я роблю́, те й робитиму, щоб відтя́ти причину для тих, хто шукає причини, щоб у то́му, чим хва́ляться, показались такі, як і ми.

11:13  Такі бо фальшиві апо́столи, лукаві робітники́, що підро́блюються на Христових апо́столів.

11:14  І не дивно, бо сам сатана́ прикидається а́нголом світла!

11:15  Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слу́гами праведности. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!

11:16  Зно́ву кажу́: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!

11:17  А що я кажу́, не кажу́ того в Господі, але ніби в безу́мстві — у цій частині хвали́.

11:18  Через те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся.

11:19  Бо ви те́рпите радо безумних, самі мудрими бувши.

11:20  Бо ви терпите, коли вас хто нево́лить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по що́ках вас б'є.

11:21  На безчестя кажу́, що ми ніби стратили сили. Коли хто відва́житься чим, то — скажу́ нерозумно — відважуюся й я.

11:22  Євреї вони? — То й я. Ізра́їльтяни вони? — То й я. Насіння вони Авраамове? — То й я!

11:23  Слу́ги Христові вони? — Говорю́ нерозумне: більш я! Я був більш у пра́цях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті.

11:24  Від юдеїв п'ять раз я прийняв був по сорок уда́рів без о́дного,

11:25  тричі ки́ями бито мене, один раз мене каменува́ли, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробу́в у глибині́ морській;

11:26  у мандрі́вках я часто бува́в, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого наро́ду, у небезпеках поган, у небезпеках по міста́х, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими,

11:27  у висна́жуванні та в праці, часто в недосипа́нні, у голоді й спразі, часто в по́сті, у холоді та в наготі́.

11:28  Окрім зо́внішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви́.

11:29  Хто слабує, а я не слабую? Хто споку́шується, а я не палю́ся?

11:30  Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся.

11:31  Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, — а Він благослове́нний навіки, — що я не говорю́ неправди.

11:32  У Дама́ску намі́сник царя Аре́ти стеріг місто Дама́ск, щоб схопи́ти мене.

11:33  але́ по мурі мене спу́щено в коші́ віко́нцем, — і я з рук його втік!