UkrKulish - II Peter - 1

1:1  Симон Петр, слуга і апостол Ісуса Христа, тим, що з нами однаку дорогу віру приняли по правдї Бога нашого і Спаса Ісуса Христа:

1:2  благодать вам і впокій нехай умножить ся в познанню Бога й Ісуса, Господа нашого.

1:3  Яко ж усе до життя і побожности дароване нам Божою силою Його, через познаннє Покликавшого нас славою і чеснотою (милостю),

1:4  чим найбільші і дорогі обітницї даровані нам, щоб через них були ви спільниками Божої природи, ухиляючись від тлїнного хотіння, що в сьвітї,

1:5  то доложіть до сього усе ваше стараннє, і подайте у вірі вашій чесноту, а в чеснотї розум,

1:6  а в розумі вдержаннє, а у вдержанню терпіннє, а в терпінню побожність,

1:7  а в побожності братню любов, а в братній любові любов (для всїх).

1:8  Коли бо се буде у вас і умножить ся, то не оставить вас лїнивими, анї безплодними в познаннї Господа нашого Ісуса Христа.

1:9  У кого бо нема сього, той слїпий і коротко видющий, що забув на очищеннє давних своїх гріхів.

1:10  Тим то, брати, старайтесь більше утвердити ваше покликаннє і вибраннє; се бо роблячи, ніколи не спотикнетесь.

1:11  Так бо щедро дозволить ся вам вхід у вічне царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.

1:12  Тим і не занехую завсїди пригадувати вам сї речи, хоч ви й знаєте, і утверджені у сїй правдї.

1:13  Видить ся ж менї право, доки я у сїй оселї, розбуджувати вас у наповіданню;

1:14  знаючи, що скоро оставлю оселю мою, яко ж і Господь наш Ісус Христос обявив менї.

1:15  Старати му ся ж, щоб ви і всюди, по моєму розстанню, робили спомин сїх річей.

1:16  Не за байками бо, хитро придуманими, йдучи, обявили ми вам силу і прихід Господа вашого Ісуса Христа, а бувши самовидцями величчя Його.

1:17  Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: "Се Син мій любий, що я вподобав Його."

1:18  сей голос чули ми, як сходив з неба, бувши з Ним на горі сьвятій.

1:19  Ще ж маємо певнїше слово пророче, і ви добре робите, вважаючи на него, як на сьвітильника, що сьвітить в темному місці, аж День засияє, і денниця зійде в серцях ваших;

1:20  се найперш знаючи, що жадне книжне пророцтво не дїєть ся своїм розвязаннєм.

1:21  Бо ніколи із волі чоловіка не виповідано пророцтво, а від Духа сьвятого розбуджувані, промовляли сьвяті люде Божі.