UkrKulish - II Peter - 2

2:1  Були ж і лжепророки між людьми, як і між вами будуть лжеучителї, котрі введуть єресї погибелі, і відцуравшись викупившого їх Владики, приведуть на себе скору погибіль.

2:2  І многі підуть за їх погибіллю, котрі дорогу правди хулити муть,

2:3  і в зажерливості придуманими словами вас підходити муть, для котрих суд з давнього часу не гаїть ся, і погибіль їх не дрімає.

2:4  Бо коли Бог ангелів, що згрішили, не пощадив, а кинув їх в окови пекельної темряви, і передав, щоб хоронено їх на суд;

2:5  і коли первого сьвіта не пощадив, а самовосьмого Ноя, проповідника правди, охоронив, повідь на сьвіт нечестивих допустивши;

2:6  і коли городи Содому й Гоморру засудив на руїну, обернувши в попіл, і поставивши, яко приклад для будучих безбожників,

2:7  а ізбавив праведного Лота, омерзенного розпустним життєм безбожників;

2:8  (живучи бо між ними праведник той, дивлячись і слухаючи про беззаконні діла, день в день мучив праведну душу;)

2:9  то й знав Господь побожних з покуси вибавляти, неправедних же хоронити про судний день на муки,

2:10  найбільше ж тих, що ходять в слїд за тілом в нечистому хотінню, і зневажають начальство; що сьміливі, самолюбні, не лякають ся хулити власть,

2:11  хоч ангели, кріпостю і силою більшими бувши, не приносять проти них перед Господа докоряючого суду.

2:12  Сї ж як безсловесні зьвірі, природні, що родять ся на лови і забиттє, хулять, чого не розуміють, і в зотлїнню своїм загинуть,

2:13  і нагороду неправди приймуть. Солодкими вважають вони дочасні розкоші; вони самий сором і беззаконнє, розкошують в обманьстві своїм, їдаючи з вами;

2:14  очі мають повні прелюбодїяння і неперестаючого гріха, надять душі неутверджені; серце в них навчене до зажерливосте, се - діти прокляття;

2:15  котрі, опустивши праву дорогу, заблудили, йдучи дорогою Валаама, сина Восорового, що полюбив неправедну нагороду,

2:16  тільки ж мав кару за своє беззаконнє, бо підяремник нїмий, проговоривши чоловічим голосом, остановив нерозум пророка.

2:17  Се жерела безводні, хмари, хуртовиною гонимі, котрим чорна темрява на віки захована.

2:18  Промовляючи бо великими і марними словами, принаджують хотїннєм тїла та розпустою тих, що ледво утїкли від живучих в блудї,

2:19  обіцяючи їм волю, самі бувши слуги зотлїння; хто бо ким подужаний, того він і невольник.

2:20  Коли бо, утїкши від нечистоти сьвіта через пізнаннє Господа і Спаса Ісуса Христа, однакож, знов замотавшись, бувають подужані, то останнє їх - гірше первого.

2:21  Лучче би їм було не пізнати дороги правди, як, пізнавши, одвернутись від переданої їм сьвятої заповіди.

2:22  Довело ся ж їм по правдивій приповістї: "Пес вертаєть ся до своєї блювотини", а свиня, скупавшись, (іде) валятись у калюжу.