UkrKulish - Titus - 1

1:1  Павел, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і зрозумінню правди, що по благочестю,

1:2  в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами,

1:3  явив же часу свого слово своє проповіданнєм, котре менї доручено по повелінню Спасителя нашого Бога.

1:4  Титу, правдивому синові по спільній вірі: Благодать, милость, мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа, Спаса нашого.

1:5  На те зоставив я тебе в Критї, щоб остальне довів до ладу і настановив до всїх городах пресвитерів, як я тобі повелїв.

1:6  Коли хто непорочен, однієї жінки муж, мав вірних дітей, недокорених за розврат, або непокірних.

1:7  Треба бо єпископу без пороку бути, яко Божому доморядникові, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання,

1:8  а був гостинний, любив добре, (у всьому) мірний, праведний, преподобний, вдержливий,

1:9  щоб державсь вірного слова по науцї, щоб умів і напоминати здоровою наукою і докоряти противних.

1:10  Багато бо непокірних, марномовцїв і обманщиків, найбільше ж которі з обрізання,

1:11  їм треба роти позатуляти; вони всі доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання.

1:12  Сказав же один о них, власний їх пророк: Критяне завсїди брехуни, люті зьвіри, черева лїниві.

1:13  Вірне се сьвідченнє. З сієї ж то причини докоряй їх нещадно, щоб здорові були в вірі,

1:14  не вважаючи на жидівські байки, нї на заповіді людей, що одвертають ся од правди.

1:15  Все чисте чистим; опоганеним же та невірним нїщо не чисте, а опоганив ся і розум їх і совість.

1:16  Визнають, що знають Бога, а дїлами одрікають ся від Него, бувши гидкими і непокірними і до всякого діла доброго неспосібними.