HEBREWS
Chapter 6
Hebr | UkrOgien | 6:1 | Тому́ полиші́мо поча́тки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо зно́ву засади покая́ння від мертвих учинків та про віру в Бога, | |
Hebr | UkrOgien | 6:4 | Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного да́ру, і стали уча́сниками Духа Святого, | |
Hebr | UkrOgien | 6:6 | та й відпали, знов відновляти покая́нням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають. | |
Hebr | UkrOgien | 6:7 | Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і виро́щує, — вона благословення від Бога приймає. | |
Hebr | UkrOgien | 6:8 | Але та, що приносить те́рня й будя́ччя, — непотрібна вона та близька́ до прокля́ття, а кінець її — спа́лення. | |
Hebr | UkrOgien | 6:9 | Та ми сподіва́ємось, любі, кращого про вас, що спасі́ння тримаєтеся, хоч говоримо й так. | |
Hebr | UkrOgien | 6:10 | Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите. | |
Hebr | UkrOgien | 6:11 | Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця, | |
Hebr | UkrOgien | 6:12 | щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обі́тниці вспадко́вує вірою та терпеливістю. | |
Hebr | UkrOgien | 6:13 | Бо Бог, обі́тницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим покля́стися, поклявся Сам Собою, | |
Hebr | UkrOgien | 6:14 | говорячи: „Поблагословити — Я ко́нче тебе поблагословлю́, та розмножити — розмножу тебе!“ | |
Hebr | UkrOgien | 6:17 | Тому й Бог, хотівши перева́жно показати спадкоє́мцям обі́тниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви, | |
Hebr | UkrOgien | 6:18 | щоб у двох тих незмінних реча́х, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами, | |
Hebr | UkrOgien | 6:19 | що вони для душі як котви́ця, міцна та безпечна, що аж до сере́дини входить за заслону, | |