UkrOgienko - Genesis - 8

8:1  І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину́ та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, — і вода заспоко́їлась.

8:2  І закрились джере́ла безодні та небесні розтвори, — і дощ з неба спини́вся.

8:3  І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спада́ти по ста й п'ятидесяти днях.

8:4  А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.

8:5  І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.

8:6  І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.

8:7  І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.

8:8  І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спа́ла вода з-над землі.

8:9  Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.

8:10  І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.

8:11  І голубка вернулась до нього вечірнього ча́су, — і ось у неї в дзюбку́ лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.

8:12  І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.

8:13  І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця — висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!

8:14  А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця — висохла земля.

8:15  І промовив Ноєві Господь, кажучи:

8:16  „Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.

8:17  Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай роя́ться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються“.

8:18  І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.

8:19  Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми — вийшли з ковчегу вони.

8:20  І збудував Ной жертівника Господе́ві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопа́лення.

8:21  І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: „Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.

8:22  Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч — не припиняться!“