UkrOgienko - Galatians - 1

1:1  Апо́стол Павло́, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але́ від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,

1:2  і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських:

1:3  благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,

1:4  що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, —

1:5  Йому слава на віки́ вічні, амі́нь!

1:6  Дивуюся я, що ви так скоро відхи́люєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Єва́нгелю,

1:7  що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію.

1:8  Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий!

1:9  Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий!

1:10  Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим.

1:11  Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей.

1:12  Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа.

1:13  Чули бо ви про моє поступо́вання перше в юдействі, що Божу Церкву жорсто́ко я переслідував та руйнував її.

1:14  І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь.

1:15  Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав

1:16  виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю,

1:17  і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск.

1:18  По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.

1:19  А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

1:20  А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю!

1:21  Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн.

1:22  Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, -

1:23  тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її.

1:24  І сла́вили Бога вони через мене!