UkrKulish - Romans - 4

4:1  Шо ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тілу?

4:2  Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, мав похвалу, та не перед Богом.

4:3  Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полічено се йому за праведність.

4:4  Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодаті, а по довгу.

4:5  Хто ж не робить, а вірує в оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.

4:6  Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:

4:7  Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.

4:8  Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.

4:9  Чи блаженство ж се на обрізаннє, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полічено Авраамові віру за праведність.

4:10  Як же полічено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізан-ню? Не в обрізанню, а в необрізанню.

4:11  І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усіх віруючих через необрізаннє, щоб полічено й тим за праведність,

4:12  і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.

4:13  Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.

4:14  Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.

4:15  Закон бо робить гнів; де бо нема закону, нема й переступу.

4:16  Тим з віри, що по благодаті, щоб було певне обітуваннє всьому насінню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,

4:17  (яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.

4:18  Котрий, окрім надії, в надії увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.

4:19  І не знемігши вірою, не вважав тіла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.

4:20  В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,

4:21  і впевнившись, що Обіцявший вдолїє й зробити.

4:22  Тим же й полічено йому за праведність.

4:23  Не про того ж одного тільки писано було, що полічено йому,

4:24  а й про нас, котрим має полічитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,

4:25  котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправданнє наше.