UkrKulish - Romans - 11

11:1  Глаголю ж оце: Чи вже ж відопхнув Бог людей своїх? Нехай не буде! Бо й я Ізраїльтянин, із насіння Авраамового, із роду Беняминового.

11:2  Не відопхнув Бог людей своїх, котрих перше знав. Хиба не відаєте, що про Ілию глаголе писаннє? як він обертаєть ся до Бога проти Їзраїля глаголючи:

11:3  Господи, пророки Твої повбивали, і жертівнї Твої порозкидали; я зоставсь один, і шукають души моєї.

11:4  Що ж глаголе йому Божа відповідь? Зоставив я собі сїм тисяч мужів, що не приклонили колїна перед Ваалом.

11:5  Оттак же і в теперішнім часї єсть останок по вибору благодаті.

11:6  Коли ж по благодаті, то не по дїлам; ато благодать не була б уже більш благодаттю. Коли ж по ділам, то більш нема благодаті; ато дїло не було б уже більш дїлом.

11:7  Що ж? чого шукав Ізраїль, того не осяг, а вибір осяг, инші ж ослїпли,

11:8  (яко ж писано: Дав їм Бог духа дрімоти; очі, щоб не бачили, й уші, щоб не чули) до днешнього дня.

11:9  І Давид глаголе: Нехай буде трапеза їх на сїть і на ловитву, і на поблазнь, і на відплату їм.

11:10  Нехай оморочать ся очі їх, щоб не бачили, і хребет їх завсїди зігнутий.

11:11  Глаголю й питаю теперь: Чи вони спіткнулись, щоб (на завсїди) упали? Нехай не буде! їх-то упадком і спасеннє поганам, щоб завдати їм зависти.

11:12  Коли ж упадок їх багацтво сьвіту, і відпаденнє їх багацтво поган, скільки ж більше повнота їх?

11:13  Вам бо, поганам, глаголю, на скільки я апостол поганам: Службу мою прославляю,

11:14  чи не завдам як зависти тїлу моєму, і не спасу которих із них.

11:15  Коли бо відкинуттє їх примиреннє сьвітові, що ж (буде) прийняттє, коли не життє з мертвих?

11:16  Коли ж росчина сьвята, то й заміс; і коли корінь сьвят, то й віттє.

11:17  Коли ж деякі з віття відломились, а ти, бувши дикою оливиною, прищепивсь єси замість них, і спільником коріння і туку оливного зробивсь єси,

11:18  то не величай ся перед віттєм. Коли ж величаєш ся, то (знай) не ти кореня носиш, а корінь тебе.

11:19  Ти ж кажеш: Відломилось віттє, щоб я прищепив ся.

11:20  Добре: невірою відломились вони, ти ж вірою стоїш. Не носись високо, а бій ся.

11:21  Коли бо Бог природнього віття не пощадив, (гледи) що й тебе не пощадить.

11:22  Вбачай же благость і непощадіннє Боже: на тих, що відпали, непощадіннє; на тебе ж благость, коли пробувати меш у благости; коли ж нї, то й ти будеш відтятий.

11:23  І вони ж, як не зостануть ся в невірстві, прищепляться; здолїе бо Бог знов прищепити їх.

11:24  Коли бо ти відтятий від оливини, дикої по природі, і проти природи прищеплений до доброї оливини, то як більш сї, що по природі прищеплять ся до своєї сливини.

11:25  Не хочу бо, щоб ви не відали тайни сієї, брати (щоб не були самі в собі мудрими), що ослїпленнє від части Ізраїлеві стало ся, доки сповненнє поган увійде.

11:26  І так увесь Ізраїль спасеть ся, яко ж писано: Прийде з Сіону Збавитель, і одверне безбожже від Якова;

11:27  і се їм од мене завіт, коли зниму гріхи їх.

11:28  По благовістю (вони) вороги задля вас; по вибранню ж полюблені задля отцїв.

11:29  Бо в даруваннях і покликанню Бог не каєть ся.

11:30  Бо, як і ви колись противились Богові, тепер же помилувані через непокору сих,

11:31  так і сї тепер противились, щоб через ваше помилуваннє і їх помилувано.

11:32  Зачинив бо Бог усїх у непокору, щоб усїх помилувати.

11:33  О, глибино багацтва і премудрости і розуму Божого! як не довідомі присуди Його і не досліджені дороги Його!

11:34  Хто бо зрозумів ум Господень? або хто порадником Йому був?

11:35  або хто наперед дав Йому, щоб Він віддав йому?

11:36  Бо з Него, і Ним, і в Него все. Єму слава на віки. Амінь.