UkrKulish - Hebrews - 12

12:1  Тим же оце й ми, маючи кругом нас таку тьму сьвідків, відложивши всяку гордість і гріх, що путав нас, терпіннєм біжім на боротьбу, що перед нами,

12:2  дивлячись на Ісуса, починателя і звершителя віри, котрий замість радости, яка була перед Ним, витерпів хрест, не дбаючи про сором, і сїв по правицї престола Божого.

12:3  Подумайте бо про Того, хто витерпів од гріщників такий перекір проти себе, щоб не внивали, ослабиш в душах ваших.

12:4  Ще ви аж до крові не стояли, борючись проти гріха,

12:5  і забули напомин, що до вас, як до синів, глаголе: "Сину мій, не гордуй караннєм Господнїм, анї слабни, докореншій від Нього;

12:6  кого бо любить Господь, карає; і, бє всякого сина, котрого приймає."

12:7  Коли караннє терпите, Бог до вас такий, як до синів: чи єсть бо такий син, котрого не карав батько?

12:8  Коли ж ви пробуваєте без карання, котрого спільниками стались усї, то ви неправого ложа дїти, а не си ни.

12:9  Ще ж, мали ми батьків, тїла нашого карателїв, та й поважали їх, то чи не геть більше коритись нам Отцю духів, і жити мемо?

12:10  Ті бо на мало днів, як самі знали, карали нас; а Сей на користь (нашу), щоб ми були спільниками сьвятости Його.

12:11  Усяка ж кара на той час не здаєть ся радощами, а смутком; опісля ж дає овощ впокою тим, що нею навчені правди.

12:12  Тим же "зомлїлі руки і зомлїлі коліна випростайте",

12:13  і "стежки праві робіте ногами вашими", щоб не звернуло кульгаве з дороги, а лучче сцїлилось.

12:14  Дбайте про впокій з усїма і про сьвятість, без чого нїхто не побачить Бога,

12:15  наглядаючи, щоб хто не відпав од благодатй Божої, щоб який гіркий корінь, угору виросши, не зашкодив вам, і тим не опоганились многі;

12:16  щоб не був хто блудник, або необачний, як Ісав, що за одну страву оддав первородство своє.

12:17  Знаєте бо, що і опісля, як схотїв наслїдувати благословеннє, відкинуто його; місце бо покаяння не знайшов, хоч і з слїзми шукав його.

12:18  Не приступили бо ви до гори, до котрої доторкаємої і до палаючого огню, і хмари, і темряви і бурі,

12:19  і до трубного гуку, і голосу мови, котрий хто чув, то благали, щоб до них не мовило ся слово:

12:20  (бо не видержали наказу: "Хоч і зьвір доторкнеть ся до гори, буде каміннєм побитий, або стрілою пробитий."

12:21  І, таке страшне було видїннє, що Мойсей сказав: "Я в страсї і трепеті.")

12:22  А приступили ви до Сионської гори і до города Бога живого, Єрусалима небесного, і до тьми ангелів,

12:23  до громади і церкви первородних, на небесах написаних, і до суддї всіх, Бога, і до духів праведників звершених,

12:24  і до Посередника завіта, нового, Ісуса, і крови кроплення, що промовляв лучче, нїж Авелева.

12:25  Гледїть, щоб не відректись глаголющого. Коли бо вони не втекли, одрікшись пророкувавшого на землі, то геть більше ми, одрікшись небесного,

12:26  котрого голос тоді захитав землею, нинї ж обітував, глаголючи: "Ще раз потрясу не тілько землею, та й небом."

12:27  Се ж: "ще раз" показує переміну потрясеного, яко створеного, щоб пробувало нерухоме.

12:28  Тим же царство нерухоме приймаючи, маємо благодать, котрою тре-5а нам служити до вподоби Богу з шанобою і страхом

12:29  Бо наш Бог - огонь пожирающий.