UkrOgienko - Romans - 2

2:1  Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чо́му осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш.

2:2  А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке.

2:3  Чи ти ду́маєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, — що ти втечеш від суду Божого?

2:4  Або пого́рджуєш багатством Його до́брости, ла́гідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа до́брість провадить тебе до покая́ння?

2:5  Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'я́влення справедливого суду Бога,

2:6  що „кожному віддасть за його вчинками“:

2:7  тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, — життя вічне,

2:8  а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, — лютість та гнів.

2:9  Недоля та у́тиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та ге́ллена,

2:10  а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та ге́лленові.

2:11  Бо не дивиться Бог на обличчя!

2:12  Котрі бо згрішили без Зако́ну, без Зако́ну й загинуть, а котрі згрішили в Зако́ні, при́ймуть суд за Зако́ном.

2:13  Бо не слухачі Зако́ну справедливі перед Богом, але виконавці Закону ви́правдані бу́дуть.

2:14  Бо коли погани, що не мають Зако́ну, з природи чинять зако́нне, вони, не мавши Зако́ну, самі собі Зако́н,

2:15  що виявляють ді́ло Зако́ну, написане в серця́х своїх, як свідчить їм сумлі́ння та їхні думки́, що то осуджують, то виправдують одна о́дну,

2:16  дня, коли Бог, згідно з моїм благові́стям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа.

2:17  Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Зако́на, і хвалишся Богом,

2:18  і знаєш волю Його, і розумієш, що́ краще, навчившись із Зако́ну,

2:19  і маєш певність, що ти провідни́к для сліпих, світло для тих, хто знахо́диться в те́мряві,

2:20  вихо́вник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання́ й правди в Зако́ні.

2:21  Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не кра́сти, а сам кра́деш!

2:22  Наказуючи не чинити пере́любу, чиниш пере́люб! Гиду́ючи і́долами, чиниш святокрадство!

2:23  Ти, що хва́лишся Зако́ном, зневажаєш Бога пере́ступом Зако́ну!

2:24  Бо „через вас зневажається Боже Ймення в поган“, як написано.

2:25  Обрі́зання кори́сне, коли виконуєш Зако́на; а коли ти пересту́пник Зако́ну, то обрі́зання твоє стало необрі́занням.

2:26  Отож, коли необрізаний зберігає постанови Зако́ну, то чи не порахується його необрізання за обрізання?

2:27  І необрізаний з природи, виконуючи Зако́на, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писа́нням і обрі́занням?

2:28  Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі,

2:29  але той, що є юдей потаємно, духо́во, і обрі́зання — серця духом, а не за буквою; і йому похвала́ не від людей, а від Бога.