UkrOgienko - Ecclesiastes - 7

7:1  Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!

7:2  Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!

7:3  Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!

7:4  Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.

7:5  Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,

7:6  бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!

7:7  Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.

7:8  Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!

7:9  Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.

7:10  Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.

7:11  Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,

7:12  бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.

7:13  Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?

7:14  За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!

7:15  В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

7:16  Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

7:17  Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?

7:18  Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.

7:19  Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

7:20  Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,

7:21  тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,

7:22  знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!

7:23  Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона!

7:24  Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?

7:25  Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!

7:26  І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!

7:27  Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!

7:28  Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!

7:29  Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!