UkrOgienko - Proverbs - 17

17:1  Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.

17:2  Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.

17:3  Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.

17:4  Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.

17:5  Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.

17:6  Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.

17:7  Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.

17:8  Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.

17:9  Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.

17:10  На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.

17:11  Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

17:12  Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.

17:13  Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.

17:14  Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!

17:15  Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.

17:16  На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?

17:17  Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.

17:18  Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.

17:19  Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

17:20  Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.

17:21  Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.

17:22  Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.

17:23  Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.

17:24  З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.

17:25  Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.

17:26  Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!

17:27  Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.

17:28  І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.