UkrOgienko - Proverbs - 14

14:1  Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.

14:2  Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.

14:3  На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.

14:4  Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.

14:5  Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.

14:6  Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.

14:7  Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.

14:8  Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.

14:9  Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.

14:10  Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

14:11  Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.

14:12  Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.

14:13  Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.

14:14  Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.

14:15  Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.

14:16  Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.

14:17  Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.

14:18  Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.

14:19  Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.

14:20  Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.

14:21  Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.

14:22  Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.

14:23  Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.

14:24  Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.

14:25  Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.

14:26  У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.

14:27  Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.

14:28  У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.

14:29  Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.

14:30  Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.

14:31  Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.

14:32  Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

14:33  Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.

14:34  Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.

14:35  Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.