UkrOgienko - Proverbs - 25

25:1  І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.

25:2  Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.

25:3  Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.

25:4  Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —

25:5  коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.

25:6  Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,

25:7  бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“ аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.

25:8  Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?

25:9  Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,

25:10  щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.

25:11  Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.

25:12  Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.

25:13  Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.

25:14  Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.

25:15  Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.

25:16  Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.

25:17  Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.

25:18  Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.

25:19  Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.

25:20  Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.

25:21  Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,

25:22  бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!

25:23  Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.

25:24  Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.

25:25  Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.

25:26  Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.

25:27  Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — неслава.

25:28  Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.