UkrOgienko - Job - 19

19:1  А Йов відповів та й сказав:

19:2  „Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?

19:3  Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!

19:4  Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.

19:5  Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?

19:6  Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!

19:7  Ось „ґвалт!“ я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!

19:8  Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!

19:9  Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!

19:10  Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.

19:11  І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:

19:12  полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.

19:13  Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,

19:14  мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.

19:15  Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.

19:16  Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.

19:17  Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.

19:18  Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.

19:19  Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.

19:20  До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.

19:21  Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!

19:22  Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?

19:23  О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,

19:24  коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!

19:25  Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху

19:26  цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

19:27  сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!

19:28  Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“

19:29  то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“