UkrKulish - John - 13

13:1  Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, - любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.

13:2  І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,

13:3  знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,

13:4  устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.

13:5  Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.

13:6  Приводить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?

13:7  Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.

13:8  Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.

13:9  Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.

13:10  Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.

13:11  Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.

13:12  Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?

13:13  Ви звете мене Учителем і Господем, і добре кажете, се бо я.

13:14  Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.

13:15  Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.

13:16  Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.

13:17  Коли се знаєте, то блаженні ви, воли робити мете се.

13:18  Не про всіх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.

13:19  Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я,

13:20  Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.

13:21  Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.

13:22  Ззирались тодї між собою ученики, сумніваючись, про кого Він говорить.

13:23  Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.

13:24  Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.

13:25  Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?

13:26  Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.

13:27  А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.

13:28  Сього не зрозумів ніхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.

13:29  Деякі бо думали, - яко ж бо скриньку мав Юда, - що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.

13:30  Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.

13:31  Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.

13:32  Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.

13:33  Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.

13:34  Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.

13:35  По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.

13:36  Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдещ за мною.

13:37  Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.

13:38  Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.