UkrKulish - John - 10

10:1  Істино, істино глаголю вам: Хто не ввіходить дверима в кошару, а перелазить де инде, той злодїй і розбійник.

10:2  Хто ж увіходить дверима, той пастир вівцям.

10:3  Тому воротар одчиняв, і вівцї голосу його слухають, і свої вівцї кличе по імени, і виводить їх.

10:4  як вижене вівцї свої, ійде поперед них, а вівцї ійдуть слїдом за ним, бо знають голос його.

10:5  За чужим же не пійдуть, а втікати муть од него, бо не знають голосу чужих.

10:6  Сю приповість сказав їм Ісус, вони ж не зрозуміли, що се було, про що глаголав їм.

10:7  Тоді знов рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що я двері вівцям.

10:8  Всі, скільки прийшло їх перше мене, злодії і розбійники; тільки ж не послухали їх вівцї.

10:9  Я - двері: мною коли хто ввійде, спасеть ся, і входити ме, й виходити ме, і знайде пашу.

10:10  Злодїй не приходить, як тільки щоб украсти, і вбити, й погубити. Я прийшов, щоб життє мали, й надто мали.

10:11  Я пастир добрий: пастир добрий душу свою кладе за вівцї.

10:12  Наймит же й хто не пастир, що не його вівцї, бачить вовка йдучого, та й кидав вівцї, та й утікав; а вовк хапа їх, і розсипав вівцї.

10:13  Наймит же втїкав, бо він наймит, і не журить ся про вівцї.

10:14  Я пастир добрий, і знаю моїх, і знають мене мої.

10:15  Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї.

10:16  І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир.

10:17  За те Отець мене любить, що я кладу душу мою, щоб знов прийняти її.

10:18  Нїхто не бере її від мене, а я кладу її від себе. Маю власть положити її, і маю власть знов прийняти її. Сю заповідь прийняв я від Отця мого.

10:19  Постала тодї знов незгода між Жидами за слова сї.

10:20  Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте?

10:21  Инші казали: Се слова не біснуватого. Хиба біс може сліпим очі відкривати?

10:22  Були ж поновини в Єрусалимі, і зима була.

10:23  І ходив Ісус до церкві у Соломоновім ходнику.

10:24  Обступили тодї Його Жиди, й казали Йому: Доки нас морочити меш? Коли Ти Христос, скажи нам явно.

10:25  Відказав їм Ісус: Я казав вам, та й не віруєте. Дїла, що я роблю в імя Отця мого, сї сьвідкують про мене.

10:26  Та ви не віруєте, бо ви не з овець моїх, як я казав вам.

10:27  Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною.

10:28  І я житте вічне даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх.

10:29  Отець мій, що дав мені, більший усїх, і нїхто не здолїє вихопити їх із рук Отця мого.

10:30  Я і Отець одно.

10:31  Брали тодї знов каміннє Жиди, щоб каменувати Його.

10:32  Озвавсь до них Ісус: Багато добрих дїл явив я від Отця мого. За которе з тих діл каменуєте мене?

10:33  Відказали йому Жиди, говорячи: За добре діло не каменуємо Тебе, а за хулу, і що Ти, чоловіком бувши, робиш себе Богом.

10:34  Озвавсь до них Ісус: Хиба не написано в законї вашому: Я сказав, ви боги?

10:35  Коли тих назвав богами, до кого слово Боже було, та й не може поламатись писаннє,

10:36  то як же про Того, кого Отець осьвятив і післав у сьвіт, ви кажете: Що хулищ, бо сказав: Я Син Божий?

10:37  Коли я не роблю дїл Отця мого, не йміть віри мені.

10:38  Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.

10:39  Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх,

10:40  та й пійшов ізнов на той бік у те місце, де Йоан перше хрестив, та й пробував там.

10:41  І многі приходили до Него, й казали: Що Йоан ніякої ознаки не зробив, усе ж, що Йоан казав про сього чоловіка, правда була.

10:42  І увірували там многі в Него.