JOHN
Chapter 11
John | UkrKulis | 11:2 | Була ж се Мария, що намастила Господа миром і обтерла ноги Його волоссєм своїм, котрої брат Лазар нездужав. | |
John | UkrKulis | 11:4 | Почувши Ісус, рече: Ся болїсть не на смерть, а про славу Божу, щоб прославивсь Син Божий через неї. | |
John | UkrKulis | 11:9 | Відказав Ісус: Хиба не дванайцять годин у днї? Коли хто ходить удень, не спотикаєть ся, бо сьвітло сьвіта сього бачить. | |
John | UkrKulis | 11:11 | Се промовив, і після того рече їм: Лазар, друг наш, заснув; та я пійду, щоб розбудити його. | |
John | UkrKulis | 11:16 | Рече тодї Тома, на прізвище Близняк, товаришам ученикам: Ходімо й ми, щоб умерти з Ним. | |
John | UkrKulis | 11:20 | Марта ж, як почула, що Ісус прийшов, вибігла назустріч Йому; Мария ж сиділа в хатї. | |
John | UkrKulis | 11:27 | Каже йому: Так, Господи, я увірувала, що Ти єси Христос, Син Божий, грядущий на сьвіт. | |
John | UkrKulis | 11:28 | І, се промовивши, пійшла та й покликала Марию, сестру свою, нишком, кажучи: Учитель прийшов, і кличе тебе. | |
John | UkrKulis | 11:31 | Тодї Жиди, що були з нею в хатї та розважали її, побачивши Марию, що хутко встала та вийшла, пійшли за нею, кажучи: Що йде до гробу, щоб плакати там. | |
John | UkrKulis | 11:32 | Мария ж, як прийшла, де був Ісус, й побачила Його, то впала в ноги Йому, кажучи до Него: Господи, коли б був єси тут, не вмер би брат мій. | |
John | UkrKulis | 11:33 | Ісус же, як побачив її, що плаче, і прийшовших з нею Жидів, що плачуть, засмутив ся духом, і зворушив ся, | |
John | UkrKulis | 11:37 | Деякі ж з них казали: Чи не міг Сей, що відкрив очі слїпому, зробити, щоб і він не вмер ? | |
John | UkrKulis | 11:38 | Тодї Ісус, зітхнувши знов у собі, пійшов до гробу. Була ж печера, й камінь лежав на нїй. | |
John | UkrKulis | 11:39 | Рече Ісус: Зніміть каменя. Каже Йому сестра умершого Марта: Господи, уже смердить; чотири бо днї йому. | |
John | UkrKulis | 11:41 | Зняли тодї каменя, де положено мерця. Ісус же звів очі вгору, і рече: Отче, дякую Тобі, що почув єси мене. | |
John | UkrKulis | 11:42 | Я ж знав, що всякого часу мене чуєш, тільки задля народу, що навколо стоїть, сказав, щоб увірували, що Ти мене післав. | |
John | UkrKulis | 11:44 | І вийшов мрець з завязаними в полотно ногами й руками, й лице його хусткою було завязане. Рече їм Ісус: Розвяжіть його й пустїть, нехай іде. | |
John | UkrKulis | 11:45 | Тодї многі з Жидів, що поприходили до Мариї, і видїли, що зробив Ісус, увірували в Него. | |
John | UkrKulis | 11:47 | Зібрали тодї архиєреї та Фарисеї раду, і казали: Що нам чинити? бо сей чоловік багато робить ознак. | |
John | UkrKulis | 11:48 | Коли оставимо Його так, усї увіруютьв Него; й прийдуть Римляне, та й заберуть у нас і місце і нарід. | |
John | UkrKulis | 11:50 | і не думаєте, що лучче нам, щоб один чоловік умер за людей, а не ввесь народ загинув. | |
John | UkrKulis | 11:51 | Се ж не від себе промовив, а, бувши архиєреєм того року, пророкував, що має Ісус умерти за людей, | |
John | UkrKulis | 11:54 | Ісус же більш не ходив явно по Юдеї, а пійшов звідтіля в землю близько пустиш, у город званий Єфрем, і там пробував із учениками своїми. | |
John | UkrKulis | 11:55 | Була ж близько пасха Жидівська; і йшло багато в Єрусалим із сіл перед пасхою, щоб очищати себе. | |
John | UkrKulis | 11:56 | Шукали тодї Ісуса, й говорили між собою, стоячи в церкві: Як вам здаєть ся? чи не прийде на сьвято? | |