UkrOgienko - Psalms - 101

101:2  Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!

101:3  Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!

101:4  Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.

101:5  Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.

101:6  Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.

101:7  Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!

101:8  Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.

101:9  Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!

101:10  І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —

101:11  через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.

101:12  Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!

101:13  А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.

101:14  Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,

101:15  бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!

101:16  І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.

101:17  Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.

101:18  До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.

101:19  Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,

101:20  бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,

101:21  щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,

101:22  щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,

101:23  коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.

101:24  Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.

101:25  Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.

101:26  Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —

101:27  позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.

101:28  Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!

101:29  Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“