UkrOgienko - Psalms - 118

118:1  Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!

118:2  Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,

118:3  і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!

118:4  Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.

118:5  Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —

118:6  не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!

118:7  Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.

118:8  Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!

118:9  Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!

118:10  Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!

118:11  Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.

118:12  Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!

118:13  Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.

118:14  З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.

118:15  Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.

118:16  Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!

118:17  Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!

118:18  Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!

118:19  На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!

118:20  Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.

118:21  Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.

118:22  Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!

118:23  Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,

118:24  і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!

118:25  Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!

118:26  Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!

118:27  Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.

118:28  Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!

118:29  Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!

118:30  Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.

118:31  До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!

118:32  Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.

118:33  Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!

118:34  Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!

118:35  Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.

118:36  Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.

118:37  Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!

118:38  Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.

118:39  Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.

118:40  Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!

118:41  І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,

118:42  і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!

118:43  І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!

118:44  А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!

118:45  І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.

118:46  І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!

118:47  І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,

118:48  і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!

118:49  Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.

118:50  Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.

118:51  Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!

118:52  Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!

118:53  Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!

118:54  Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.

118:55  Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!

118:56  Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.

118:57  Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.

118:58  Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!

118:59  Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.

118:60  Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.

118:61  Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.

118:62  Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.

118:63  Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!

118:64  Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!

118:65  Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.

118:66  Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!

118:67  Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.

118:68  Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!

118:69  Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.

118:70  Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.

118:71  Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!

118:72  Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.

118:73  Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!

118:74  Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!

118:75  Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.

118:76  Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.

118:77  Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.

118:78  Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.

118:79  До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.

118:80  Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!

118:81  Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!

118:82  За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“

118:83  Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.

118:84  Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?

118:85  Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.

118:86  Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!

118:87  Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!

118:88  Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!

118:89  Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.

118:90  З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —

118:91  усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.

118:92  Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!

118:93  Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.

118:94  Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!

118:95  Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.

118:96  Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!

118:97  Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!

118:98  Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!

118:99  Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!

118:100  Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!

118:101  Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.

118:102  Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.

118:103  Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!

118:104  Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!

118:105  Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.

118:106  Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.

118:107  Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!

118:108  Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!

118:109  У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.

118:110  Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.

118:111  Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.

118:112  Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.

118:113  Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.

118:114  Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.

118:115  Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!

118:116  За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!

118:117  Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!

118:118  Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.

118:119  Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.

118:120  Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!

118:121  Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.

118:122  Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.

118:123  Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.

118:124  Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!

118:125  Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!

118:126  Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.

118:127  Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.

118:128  Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!

118:129  Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.

118:130  Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.

118:131  Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.

118:132  Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.

118:133  Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.

118:134  Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!

118:135  Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!

118:136  Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.

118:137  Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,

118:138  бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!

118:139  Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.

118:140  Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.

118:141  Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.

118:142  Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.

118:143  Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!

118:144  Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!

118:145  Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!

118:146  Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!

118:147  Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.

118:148  Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.

118:149  Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!

118:150  Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,

118:151  та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!

118:152  Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!

118:153  Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!

118:154  Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!

118:155  Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.

118:156  Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!

118:157  Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!

118:158  Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.

118:159  Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!

118:160  Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.

118:161  Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.

118:162  Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.

118:163  Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!

118:164  Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.

118:165  Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.

118:166  На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.

118:167  Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.

118:168  Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!

118:169  Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!

118:170  Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!

118:171  Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.

118:172  Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.

118:173  Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.

118:174  Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!

118:175  Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!

118:176  Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!