UkrOgienko - Acts - 15

15:1  А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.

15:2  Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.

15:3  Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.

15:4  Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.

15:5  Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.

15:6  І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю .

15:7  Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.

15:8  І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

15:9  і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

15:10  Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?

15:11  Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.

15:12  І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!

15:13  Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.

15:14  Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.

15:15  І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:

15:16  „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

15:17  щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!

15:18  Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“.

15:19  Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,

15:20  але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.

15:21  Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.

15:22  Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,

15:23  написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас !

15:24  Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

15:25  то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,

15:26  людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.

15:27  Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

15:28  Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:

15:29  стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“

15:30  Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.

15:31  А перечитавши, раділи з поті́шення того.

15:32  А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.

15:33  А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

15:34  Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

15:35  А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.

15:36  А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.

15:37  А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.

15:38  Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.

15:39  І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.

15:40  А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.

15:41  І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.