UkrKulish - Acts - 5

5:1  Один же чоловік, на ймя Ананїя, в Сафирою, жінкою своєю, продав маєток,

5:2  та й приховав з ціни, за довідом жінки своєї, та, принїсши якусь частину, положив у ногах у апостолів.

5:3  Петр же рече: Ананїє, чого сповнив сатана серце твоє, щоб обманити сьвятого Духа та приховати з ціни за землю?

5:4  Хиба, що ти мав, не твоє воно було? й продане, не в твоїй власті було? На що положив єси в твоєму серці діло таке? Ти обманив не людей, а Бога.

5:5  Почувши ж Ананїя слова сї, упав без духу; й обвяв страх великий усіх, що чули се.

5:6  Уставши молодцї, взяли його і винісши поховали.

5:7  І сталось, годин через три після сього ввійшла й жінка його, не знаючи, що стало ся.

5:8  Озвав ся ж до неї Петр: Скажи мені, чи за стільки віддали землю? Вона ж каже: Так, за стільки.

5:9  Петр же рече до неї: Як се, що змовились ви спокусити Духа Господнього? Ось коло дверей ноги тих, що поховали чоловіка твого; то й тебе винесуть.

5:10  Упала ж зараз у ноги йому, та й зітхнула духа. І ввійшовши молодцї, знайшли її мертву, й винїсши, поховали коло чоловіка її.

5:11  І обняв страх великий усю церкву і всїх, що чули про се.

5:12  Руками ж апостолськими дїялись ознаки й чудеса в народї многі (і були однодушні всї в ходнику Соломоновім.

5:13  З инших же нїхто не важив ся приставати до них, тільки величав їх народ.

5:14  І прибувало все більш віруючих у Господа, - множество чоловіків і жінок.)

5:15  Так що виносили на улицї недужих, і клали на постелях та ліжках, щоб як ійти ме Петр, хоч тінь отїнила кого з них.

5:16  Сходилось же множество з околичних городів у Єрусалим, приносячи недужих та мучених від нечистих духів, і всї сцїлялись.

5:17  Уставши ж архиєрей і всї, що з ним (тодїшня єресь Садукейська), сповнились завистю,

5:18  і наложили руки свої на апостолів, та й посадили їх у громадську темницю.

5:19  Ангел же Господень одчинив уночі двері темничні, і вивівши рече:

5:20  Ійдїть, і ставши промовляйте в церкві до народу всї слова життя сього.

5:21  Вислухавши ж ввійшли вранцї в церкву, та й навчали. Прийшовши ж архиєрей і ті, що з ним, скликали раду і всю старшину синів Ізраїлевих, і післали в вязницю привести їх.

5:22  Слуги ж прийшовши, не знайшли їх у темниці, і вернувшись, оповіли,

5:23  говорячи; Що темницю знайшли ми замкнену з усякою осторожністю і сторожів знадвору стоячих перед дверима, та відчинивши, нїкого в середині не знайшли.

5:24  Почувши ж слова сї священик і старшина церковний та архиєреї, сумнівались, що б воно таке було.

5:25  Прийшовши ж один, сповістив їх, кажучи: Що ось чоловіки, що ви повкидали в темницю, стоять у церкві і навчають народ.

5:26  Тодї прийшовши старшина з слугами, привели їх без примусу; боялись бо народу, щоб не покаменував їх.

5:27  І привівши їх, поставили перед радою; і спитав їх архиєрей,

5:28  кажучи: Чи не заказом же заказувано вам навчати в імя се? І ось сповнили ви Єрусалим наукою вашою, і хочете навести на нас кров Чоловіка того.

5:29  Озвав ся ж Петр і апостоли, і рекли: Більше треба коритись Богу нїж людям.

5:30  Бог отцїв наших підняв Ісуса, що Його ви вбили, повісивши на дереві.

5:31  Сього підняв Бог правицею своєю в Князя і Спаса; щоб дати покаяннє Ізраїлеві і оставленнє гріхів.

5:32  І сьвідки Його в словах сих ми й Дух сьвятий, котрого дав Бог тим,, хто корить ся Йому.

5:33  Вони ж почувши запалали гнївом, і радились, щоб повбивати їх.

5:34  Уставши ж у раді один Фарисей, на ймя Гамалиїл, учитель закону, поважаний від усього народу, звелїв на часину вивести апостолів,

5:35  і каже своїм: Мужі Ізраїлські, вважайте на людей сих, що маєте робити.

5:36  Бо перед сими днями встав був Тевда, кажучи, що він хтось такий; до него пристало число людей з чотириста; його вбито, і всї, хто слухав його, розійшлись і обернулись у ніщо.

5:37  Після сього встав був Юда Галилейський під час переписі, і потяг за собою доволї народу. І сей загинув, і всі, хто слухав його, розсипались.

5:38  А тепер кажу вам: Відступіть ся від людей сих і оставте їх; бо коли від людей рада ся або діло се, то обернеть ся в нїщо ;

5:39  коли ж від Бога, то не здолїєте його знївечити, та щоб іще й противниками Божими не зробитись вам.

5:40  Послухали ж його, і, покликавши апостолів та побивши, заказали їм говорити в імя Ісусове, та й відпустили їх.

5:41  Вони ж пішли веселі з перед ради, що за імя Його удостоїлись бути зневаженими.

5:42  І по всяк день не переставали вони і в церкві і по домах навчати й благовіствувати Ісуса Христа.