UkrOgienko - Genesis - 30

30:1  І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: „Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!“

30:2  І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: „Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?“

30:3  І сказала вона: „Ось неві́льниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей“.

30:4  І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.

30:5  І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.

30:6  І сказала Рахіль: „Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина.“ Тому́ назвала ймення йому: Дан.

30:7  І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.

30:8  І сказала Рахіль: „Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, — і перемогла. І назвала ймення йому: Нефтали́м.

30:9  І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала́ її Якову за жінку.

30:10  І вродила Зілпа, неві́льниця Леїна, Якову сина.

30:11  І сказала Лія: „Прийшло щастя“, і назвала ймення йому Ґад.

30:12  І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.

30:13  І промовила Лія: „То на блаже́нство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну“. І назвала ймення йому: Аси́р.

30:14  І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: „Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!“

30:15  А та відказала їй: „Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?“ І сказала Рахіль: „Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!“

30:16  І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: „Уві́йдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого“. І лежав він із нею ночі тієї.

30:17  І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.

30:18  І промовила Лія: „Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові“. І назвала ймення йому: Іссаха́р.

30:19  І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.

30:20  І промовила Лія: „Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів“. І назвала ймення йому: Завуло́н.

30:21  А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.

30:22  І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.

30:23  І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: „Бог забрав мою ганьбу!“

30:24  І назвала ймення йому: Йо́сип, кажучи: „Додасть Господь мені іншого сина!“

30:25  І сталося, коли Рахіль породила Йо́сипа, то сказав Яків до Лавана: „Відпусти мене, і нехай я піду́ до свого місця й до Кра́ю свого.

30:26  Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду́, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі“.

30:27  І промовив до нього Лаван: „Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе“.

30:28  І далі казав: „Признач собі заплату від мене, — і я дам“.

30:29  А той відказав: „Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.

30:30  Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відко́ли нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?“

30:31  І сказав Лаван: „Що́ ж я тобі дам?“ А Яків промовив: „Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.

30:32  Я сьогодні перейду́ через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й перепола́су, і кожну овечку чорну — з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, — і це буде заплата мені.

30:33  І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли при́йдеш гля́нути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, — крадене воно в мене“.

30:34  А Лаван відказав: „Так, — нехай буде за словом твоїм!“

30:35  І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було́ в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.

30:36  І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.

30:37  І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.

30:38  І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як прихо́дили пити.

30:39  І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.

30:40  І відділя́в Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.

30:41  І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.

30:42  А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше — Якову.

30:43  І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.