UkrKulish - Mark - 12

12:1  І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав виноточу, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай від'їхав.

12:2  І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.

12:3  Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожні.

12:4  І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.

12:5  І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.

12:6  Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромлять ся сина мого.

12:7  Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходімо вбємо його, то й наше буде наслїдство.

12:8  І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.

12:9  Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.

12:10  Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?

12:11  Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.

12:12  І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.

12:13  І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.

12:14  Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивишся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?

12:15  Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокутуєте? Принесіть менї денария, щоб я бачив.

12:16  Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.

12:17  І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.

12:18  І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:

12:19  Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дітей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насіннє братові своєму.

12:20  Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;

12:21  і другий узяв її, та й він не зоставив насіння; і третій також так.

12:22  І брали її семеро, та й не зоставили насіння; остання з усіх умерла й жінка.

12:23  Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.

12:24  І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?

12:25  Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.

12:26  Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глалолючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?

12:27  Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.

12:28  І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?

12:29  Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш. Господь один єсть;

12:30  і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.

12:31  А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.

12:32  І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;

12:33  і що любити Його всім серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.

12:34  І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І ніхто нїколи не важив ся Його питати.

12:35  І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?

12:36  Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."

12:37  Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.

12:38  І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,

12:39  та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;

12:40  що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.

12:41  І сівши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.

12:42  І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.

12:43  І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.

12:44  Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.