UkrOgienko - Job - 33

33:1  Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.

33:2  Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.

33:3  Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.

33:4  Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.

33:5  Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!

33:6  Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!

33:7  Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.

33:8  Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:

33:9  „Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!

33:10  Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.

33:11  У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.

33:12  Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!

33:13  Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?

33:14  Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:

33:15  у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —

33:16  тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,

33:17  щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,

33:18  щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.

33:19  І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.

33:20  І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.

33:21  Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.

33:22  І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.

33:23  Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,

33:24  то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.

33:25  Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.

33:26  Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.

33:27  Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.

33:28  Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.

33:29  Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,

33:30  щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.

33:31  Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!

33:32  Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.

33:33  Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“