UkrOgienko - Job - 21

21:1  А Йов відповів та й сказав:

21:2  „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!

21:3  Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.

21:4  Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?

21:5  Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.

21:6  І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.

21:7  Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?

21:8  Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.

21:9  Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.

21:10  Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.

21:11  Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.

21:12  Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

21:13  Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л.

21:14  А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!

21:15  Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“

21:16  Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...

21:17  Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!

21:18  Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!

21:19  „Бог ховає синам його кривду Свою“ — та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!

21:20  Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!

21:21  Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

21:22  Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?

21:23  Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,

21:24  діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.

21:25  А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,

21:26  та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.

21:27  Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.

21:28  Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?

21:29  Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:

21:30  що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!

21:31  Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?

21:32  І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.

21:33  Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.

21:34  І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“