UkrOgienko - Job - 9

9:1  А Йов відповів та й сказав:

9:2  Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?

9:3  Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.

9:4  Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?

9:5  Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.

9:6  Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.

9:7  Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.

9:8  Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,

9:9  Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.

9:10  Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!

9:11  Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього

9:12  Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?

9:13  Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —

9:14  що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,

9:15  я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?

9:16  Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,

9:17  Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.

9:18  Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.

9:19  Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?

9:20  Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.

9:21  Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.

9:22  Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.

9:23  Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.

9:24  У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?

9:25  А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,

9:26  промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.

9:27  Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,

9:28  то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.

9:29  Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?

9:30  Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,

9:31  то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.

9:32  Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,

9:33  поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.

9:34  Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,

9:35  тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!