UkrOgienko - Luke - 20

20:1  І сталось одно́го з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Нови́ну звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

20:2  та й до Нього промовили, кажучи: „Скажи нам, якою вла́дою Ти чиниш оце? Або хто Тобі вла́ду цю дав?“

20:3  І промовив до них Він у відповідь: „Запитаю й Я вас одну річ, — і відповідайте Мені:

20:4  Іванове хрищення з неба було́, чи від людей?“

20:5  Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „З неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“

20:6  А як скажемо: „Від людей“, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переко́нані, що Іван — то пророк“.

20:7  І вони відповіли, що не знають, ізвідки.

20:8  А Ісус відказав їм: „То й Я не скажу́ вам, якою вла́дою Я це чиню́“.

20:9  І Він розповідати почав людям при́тчу оцю. „Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винаря́м, та й відбув на час довший.

20:10  А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб дали йому частку з плоді́в виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

20:11  І знову послав він до них раба і́ншого, а вони й того збили й знева́жили, — та й відіслали ні з чим.

20:12  І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

20:13  Сказав тоді пан виноградника: „Що́ маю робити? Пошлю свого сина улю́бленого, — може його посоро́мляться“.

20:14  Винарі́ ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, щоб спа́дщина наша була́“.

20:15  І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що́ ж зробить їм пан виноградника?

20:16  Він при́йде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть“. Слухачі ж повіли́: „Нехай цього не станеться!“

20:17  А Він глянув на них та й сказав: „Що ж оце, що написане: „Камінь, що його будівничі відкинули, той нарі́жним став каменем!

20:18  Кожен, хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде́, — то розчавить його́“.

20:19  А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись наро́ду. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

20:20  І вони слідкували за Ним, і підіслали підгля́дачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й вла́ді намісника.

20:21  І вони запитали Його та сказали: „Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обли́ччя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

20:22  Чи годи́ться давати податок для ке́саря, чи ні?“

20:23  Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: „Чого ви Мене випробо́вуєте?

20:24  Покажіте дина́рія Мені. Чий образ і напис він має?“ Вони відказали: „Кесарів“.

20:25  А Він їм відказав: „Тож віддайте ке́сареве — ке́сареві, а Богові — Боже!“

20:26  І не могли вони перед людьми́ зловити на слові Його. І дивува́лись вони з Його відповіді, та й замовкли.

20:27  І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресі́ння, і запитали Його,

20:28  та сказали: „Учителю, Мойсей написав нам: „Як умре кому брат, який має дружи́ну, а помре бездітний, — то нехай його брат візьме дружи́ну, і відно́вить насіння для брата свого“.

20:29  Було ж сім братів. І перший, узявши дружи́ну, бездітний умер.

20:30  І другий узяв був ту дружи́ну, та й той вмер бездітний.

20:31  І третій узяв був її, так само й усі се́меро, — і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

20:32  А по всіх умерла й жінка.

20:33  А в воскресі́нні котро́му із них вона дружи́ною буде? Бо семеро мали за дружину її“.

20:34  Ісус же промовив у відповідь їм: „Женяться й заміж виходять сини цього віку.

20:35  А ті, що будуть достойні того віку й воскресі́ння з мертвих, — не будуть ні женитись, ні заміж вихо́дити,

20:36  ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони ангола́м, і вони сини Божі, синами воскресі́ння бувши.

20:37  А що мертві встають, то й Мойсей показав — при кущі, — коли він назвав Господа „Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим“.

20:38  Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.“

20:39  Дехто ж із книжників відповіли та сказали: „Учителю, — Ти добре сказав!“

20:40  І вже не насмілювалися питати Його ні про що́.

20:41  І сказав Він до них: „Як то кажуть, що Христос син Давидів?

20:42  Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене,

20:43  поки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“

20:44  Отже, Давид Його Господом зве, — як же Він йому син?“

20:45  І, як увесь наро́д слухав, Він промовив до учнів Своїх:

20:46  „Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на бенке́тах,

20:47  що вдови́ні хати́ поїдають, і моляться довго напо́каз, — вони тяжче осу́дження при́ймуть!“