UkrKulish - Titus

Chapter 1

1:1  Павел, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і зрозумінню правди, що по благочестю,

1:2  в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами,

1:3  явив же часу свого слово своє проповіданнєм, котре менї доручено по повелінню Спасителя нашого Бога.

1:4  Титу, правдивому синові по спільній вірі: Благодать, милость, мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа, Спаса нашого.

1:5  На те зоставив я тебе в Критї, щоб остальне довів до ладу і настановив до всїх городах пресвитерів, як я тобі повелїв.

1:6  Коли хто непорочен, однієї жінки муж, мав вірних дітей, недокорених за розврат, або непокірних.

1:7  Треба бо єпископу без пороку бути, яко Божому доморядникові, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання,

1:8  а був гостинний, любив добре, (у всьому) мірний, праведний, преподобний, вдержливий,

1:9  щоб державсь вірного слова по науцї, щоб умів і напоминати здоровою наукою і докоряти противних.

1:10  Багато бо непокірних, марномовцїв і обманщиків, найбільше ж которі з обрізання,

1:11  їм треба роти позатуляти; вони всі доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання.

1:12  Сказав же один о них, власний їх пророк: Критяне завсїди брехуни, люті зьвіри, черева лїниві.

1:13  Вірне се сьвідченнє. З сієї ж то причини докоряй їх нещадно, щоб здорові були в вірі,

1:14  не вважаючи на жидівські байки, нї на заповіді людей, що одвертають ся од правди.

1:15  Все чисте чистим; опоганеним же та невірним нїщо не чисте, а опоганив ся і розум їх і совість.

1:16  Визнають, що знають Бога, а дїлами одрікають ся від Него, бувши гидкими і непокірними і до всякого діла доброго неспосібними.

Chapter 2

2:1  Ти ж говори, що личить здоровій науцї:

2:2  старики щоб були тверезі, чесні, мірні, здорові вірою, любовю, терпіннєм;

2:3  старі жінки так само щоб убирались як годить ся сьвятнм, (були) не осудливі, не підневолені великому і пянству і навчали добра,

2:4  щоб доводили до розуму молодших, любити чоловіків, жалувати дїтей,

2:5  щоб були мірними, чистими, господарлими, добрими, корились своїм чоловікам, щоб слово Боже не зневажалось.

2:6  Молодик так само напоминай знати міру.

2:7  У всьому ж сам себе подаючи за взір добрих діл, у науці цїлость, поважність,

2:8  слово здорове, недокорене, щоб осоромив ся противник, не маючи нїчого казати про нас докірно.

2:9  Слуги своїм панам щоб корились, у всьому догоджали, не відказуючи,

2:10  не крали, а показували всяку добру віру, щоб науку Спасителя нашого. Бога, украшували у всьому.

2:11  Явилась бо благодать Божа спасительна всїм людям,

2:12  навчаючи нас, щоб відцуравшись нечестя і мирських похотей, розумно і праведно і благочестно жили ми в нинїшньому віці,

2:13  ждучи блаженного вповання і явлення слави великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа,

2:14  котрий оддав себе самого за нас, щоб ізбавити нас од усякого беззаконня і очистити собі людей вибраних, ревнителів добрих дїл.

2:15  Се говори, напоминай, і докоряй з усяким повелїннєм. Нехай ніхто тобою не гордує.

Chapter 3

3:1  Нагадуй їм, щоб начальства і власти слухали і корились, і до всякого доброго діла були готові,

3:2  щоб нїкого не хулили, не були сварливі, а тихі, показуючи всяку лагідність до всїх людей.

3:3  Були бо колись і ми нерозумні, непокірні, і зведені слуги похотям та всяким розкошам, живучи в злобі та завистї, гидкими бувши та ненавидячи один одного.

3:4  Як же явилась благость і чоловіколюбиє Спаса нашого Бога,

3:5  не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого,

3:6  котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя вашого,

3:7  щоб оправдавшись благодаттю Його, зробились ми наслїдниками по надії життя вічнього.

3:8  Вірне слово, і хочу, щоб про се ти впевняв, щоб котрі увірували в Бога, старались пильнувати добрих дїл. Добре воно і користне людям.

3:9  Дурного ж змагання, та родоводів, та спорів, та сварок про закон цурай ся, бо вони не на користь і марні.

3:10  Єретика чоловіка після первого і другого напомину, покинь,

3:11  знаючи, що такий розвертаєть ся і грішить, осудивши сам себе.

3:12  Як пришлю Артема до тебе або Тихика, постарайсь прийти до мене в Никополь: там бо надумавсь я зазимувати.

3:13  Зину законника та Аполоса старанно випровадь, щоб нї в чому не мали недостатку.

3:14  Нехай і наші вчять ся пильнувати добрих дід для конечних погріб, щоб не були без овощу.

3:15  Витають тебе усї, що зо мною. Витай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з усїма вами. Амінь.