UkrKulish - Matthew - 22

22:1  І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:

22:2  Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;

22:3  і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.

22:4  Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідіть на весїллє.

22:5  Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;

22:6  а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.

22:7  Цар же, почувши, прогнівив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.

22:8  Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.

22:9  Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.

22:10  І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.

22:11  Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїлню одежу;

22:12  і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїлньої одежі? Він же мовчав,

22:13  Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.

22:14  Багато бо званих, мало ж вибраних.

22:15  Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.

22:16  І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий вси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.

22:17  Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?

22:18  Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокутуєте, лицеміри?

22:19  Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.

22:20  І рече до них: Чиє обличче се й надпись?

22:21  Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.

22:22  І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.

22:23  Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,

22:24  говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.

22:25  Було ж у нас сім братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши васїння, покинув жінку свою братові своєму;

22:26  так само й другий брат, і третїй аж до семого.

22:27  Опісля ж усїх умерла й жінка.

22:28  Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.

22:29  Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання анї сили Божої.

22:30  Бо в воскресенню не женять ся нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.

22:31  Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:

22:32  Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.

22:33  І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.

22:34  Фарисеї ж, почувши, що Вів примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.

22:35  І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:

22:36  Учителю, котора заповідь велика в законі?

22:37  Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.

22:38  Се перва й велика заповідь.

22:39  Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.

22:40  На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.

22:41  Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,

22:42  глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.

22:43  Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:

22:44  Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?

22:45  Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?

22:46  І нїхто не з'умів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його ніколи.