UkrKulish - Matthew - 27

27:1  Як же настав ранок, зробили раду всі архиєреї й старші людські

27:2  і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.

27:3  Тоді, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшині,

27:4  кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що дам до того? ти побачиш.

27:5  І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.

27:6  Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се ціна крові.

27:7  Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.

27:8  Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.

27:9  Тоді справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, ціну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,

27:10  і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.

27:11  Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.

27:12  А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нічого.

27:13  Тоді каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?

27:14  І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.

27:15  На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотіли.

27:16  Мали ж тоді знаного вязника, на прізвище Вараву.

27:17  Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?

27:18  Знав бо, що через зависть видали Його.

27:19  Як же сидів він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через него.

27:20  Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.

27:21  Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.

27:22  Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на призвіще Христом ? Кажуть йому всі: Нехай буде рознятий.

27:23  Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде рознятий.

27:24  Бачивши ж Пилат, що нічого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.

27:25  І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на діти наші.

27:26  Тоді відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.

27:27  Тоді воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.

27:28  І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;

27:29  і, сплівши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на коліна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!

27:30  І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.

27:31  І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпятє.

27:32  Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,

27:33  І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,

27:34  дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотів пити.

27:35  Розпявши ж Його, поділили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Поділили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.

27:36  І, посідавши, стерегли Його там;

27:37  і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.

27:38  Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.

27:39  Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,

27:40  і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.

27:41  Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:

27:42  Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;

27:43  Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його, казав бо: Я Син Божий.

27:44  Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.

27:45  Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.

27:46  Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій. Боже мій, чом мене покинув єси?

27:47  Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.

27:48  І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.

27:49  Останні ж казали: Нехай: побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.

27:50  Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.

27:51  І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;

27:52  і гроби порозкривались; і многі тіла сьвятих усопших повставали,

27:53  і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.

27:54  Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справді, Божий Син був сей.

27:55  Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.

27:56  Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.

27:57  Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.

27:58  Сей, приступивши до Пилата просив тіла Ісусового. Тоді Пилат і звелїв оддати тіло.

27:59  І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,

27:60  положив його у новім своїм гробі, що висік у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу одійшов.

27:61  Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.

27:62  Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,

27:63  кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.

27:64  Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.

27:65  Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.

27:66  Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.