UkrKulish - Mark - 14

14:1  Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.

14:2  Та казали: Тільки не в сьвято, щоб бучі не було в народі.

14:3  А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.

14:4  Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?

14:5  Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорекали їй.

14:6  Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю ? добре діло вчинила на мені.

14:7  Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.

14:8  Що змогла ся, зробила: попередила намастити тіло мов на погребеннє.

14:9  Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.

14:10  А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.

14:11  Вони ж почувши, зраділи, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити.

14:12  І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху?

14:13  І посилає двох з учеників своїх, і рече їм: Ідіть у город, і зустріне вас чоловік, несучи глек води; йдіть за ним,

14:14  і куди ввійде він, скажіть господареві: Що учитель каже: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми менї їсти?

14:15  І він вам покаже гірницю простору, прибрану й готову; там приготовте нам.

14:16  І вийшли ученики Його, й прийшли в город, й знайшли, як Він сказав їм, і приготовили пасху.

14:17  І, як настав вечір, приходить з дванайдятьма.

14:18  І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.

14:19  Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Ажеж не я? і другий: Аже ж не я?

14:20  Він же, озвавшись, рече їм: Один з дванайцяти, що вмочає зо мною руку в миску.

14:21  Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.

14:22  Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть гїло моє.

14:23  І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всі.

14:24  І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся.

14:25  Істино глаголю вам: Що більше не пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому.

14:26  І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.

14:27  І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівці.

14:28  Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею.

14:29  Петр же рече Йому: Хоч і всі поблазнять ся, тільки не я.

14:30  І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогодні, ночи сієї, перш ніж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.

14:31  Він же ще більш говорив: Хоч-би мені і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всі казали.

14:32  І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидіть тут, поки молити мусь.

14:33  І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;

14:34  і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождіть тут і пильнуйте.

14:35  І, пройшовши трохи далїй, припав до землі, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.

14:36  І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чащу сю - тільки ж не що я хочу, а що Ти.

14:37  І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?

14:38  Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тіло ж немошне.

14:39  І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи.

14:40  І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.

14:41  І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годі, пристигла година; ось виданий буде Сиа чоловічий у руки грішникам.

14:42  Вставайте, ходімо: ось зрадник мій наближуєть ся.

14:43  І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванадцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.

14:44  Дав же зрадник Його знак їм, говорячи: кого поцілую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведіть осторожно.

14:45  І прийшовши, зараз приступив до Него, й каже; Учителю, учителю, та й поцілував Його.

14:46  Вони ж наложили на Него руки свої, і взяли Його.

14:47  Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слугу архиєрейського, й відтяв йому ухо.

14:48  І озвавшись Ісус, рече їм: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?.

14:49  Що-дня був я з вами в церкві навчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання.

14:50  І, покинувши Його, всі повтікали.

14:51  А один якийся молодець ійшов за ним, одягнений полотном по нагому, й хапають його молодці (воїни);

14:52  він же, зоставивши полотно, нагий утік од них.

14:53  І поведи Ісуса до архиєрея; сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники.

14:54  А Петр оддалеки йшов за ними, аж у середину в двір архиєреиський і сидів із слугами, та й грівсь коло багаття.

14:55  Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли.

14:56  Многі бо криво сьвідкували проти Него, й не сходились сьвідчення їх.

14:57  І деякі, вставши, криво сьвідкували на Него, кажучи:

14:58  Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три дні иншу нерукотворну збудую.

14:59  Та й так не сходились сьвідчення їх.

14:60  І ставши архиєрей посередині, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують?

14:61  Він же мовчавші нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного ?

14:62  Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правиці сили і йдучого на хмарах небесних.

14:63  Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків?

14:64  Ви чули хулу: як вам здасть ся? Вони ж усі осудили Його, що винен смерти.

14:65  І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним.

14:66  І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дівчат архиєрейських,

14:67  і, бачивши Петра, що грієть ся, і позирнувши на него, каже: І ти був з Ісусом Назарянином?

14:68  Він же одрік ся, кажучи: Не знаю, анї розумію, що ти кажеш. І вийшов геть до придвору; а півень запіяв.

14:69  І дївчина, побачивши його знов, Почала казати тим, що стояли: Що сей з них.

14:70  Він же знов одрік ся. І трохи згодом ті, що стояли, сказали знов Петрові: Справді з них єси, бо ти й Галилеєць, і говірка твоя подобна.

14:71  Він же почав проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка сього, про котрого кажете.

14:72  І вдруге півень запіяв. І згадав Петр слово, що промовив йому Ісус: Що перш нїж півень запіє двічи, одречеш ся мене тричі. І став плакати.