UkrOgienko - I Thessalonians

Chapter 1

1:1  Павло й Силуа́н та Тимофій до Церкви Солу́нської в Бозі Отці й Господі Ісусі Христі: благода́ть вам і мир!

1:2  Ми дякуємо Богові за́вжди за всіх вас, згадуючи вас у наших моли́твах.

1:3  Ми згадуємо безпереста́нку про ваше ді́ло віри, і про працю любови, і про терпіння надії на Господа нашого Ісуса Христа, перед Богом і Отцем нашим,

1:4  зна́ючи, Богом улю́блені браття, про ваше обра́ння.

1:5  Бо наша Єва́нгелія не була́ для вас тільки у слові, а й у силі, і в Дусі Святім, і з великим упе́вненням, як знаєте ви, які ми були́ поміж вами для вас.

1:6  І ви стали наслідувачі нам і Господе́ві, слово прийнявши в великому утискові з радістю Духа Святого,

1:7  так що ви стали взірце́м для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї.

1:8  Бо проне́слося Слово Господнє від вас не тільки в Македонії та в Ахаї, а й до кожного міста прийшла ваша віра в Бога, так що вам непотрібно казати чого́сь.

1:9  Вони бо звіщають про нас, який був при́хід наш до вас, і як ви наверну́лись до Бога від і́долів, щоб служити живому й правдивому Богові,

1:10  і з неба очікувати Сина Його, що Його воскресив Він із мертвих, Ісуса, що визволює нас від майбу́тнього гніву.

Chapter 2

2:1  Самі бо ви знаєте, браття, прихід наш до вас, що не марни́й він був.

2:2  Та хоч ми нате́рпілися перед тим, і дізнали зневаги в Фили́пах, як знаєте, проте ми відва́жилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Єва́нгелію з великою боротьбою.

2:3  Бо покли́кання наше було не з обмани, ані з нечи́стости, ані від лука́вства,

2:4  але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Єва́нгелію, ми говоримо так, не лю́дям дого́джуючи, але Богові, що випробо́вує наші серця.

2:5  Ми сло́ва підле́сливого не вживали ніко́ли, як знаєте, і не винні в заже́рливості. Бог свідок тому́!

2:6  Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших.

2:7  Хоч могли ми поту́жними бути, як Христові апо́столи, але ми серед вас були тихі, немов годува́льниця та, яка доглядає дітей своїх.

2:8  Так бувши ласка́ві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Єва́нгелію, але й ду́ші свої, бо були́ ви улю́блені нам.

2:9  Бо ви пам'ятаєте, браття, наше стру́днення й уто́му: день і ніч ми робили, щоб жодного з вас не обтя́жити, і проповідували вам Божу Єва́нгелію.

2:10  Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездога́нно пово́дилися ми між вами, віруючими!

2:11  Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов ба́тько дітей своїх власних,

2:12  просили ми вас, і намо́влювали та показували, щоб ви гідно пово́дилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу.

2:13  Тому́ то й ми дякуємо Богові безпереста́нку, що, прийнявши почуте від нас Сло́во Боже, прийняли́ ви не як слово лю́дське, але — як правдиво то є — Слово Боже, що й діє в вас, віруючих.

2:14  Бо стали ви, бра́ття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були ви́терпіли від своїх землякі́в, як і ті від юдеїв,

2:15  що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджа́ють, і супротивні всім лю́дям.

2:16  Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповня́ти їм за́вжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!

2:17  А ми, браття, на короткий часо́к розлучившися з вами лицем, а не серцем, тим із більшим бажа́нням силкува́лись побачити ваше лице.

2:18  Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана́ перешкодив був нам.

2:19  Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали́? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його прихо́ді?

2:20  Бо ви наша слава та радість!

Chapter 3

3:1  Тому́ то, не сте́рпівши більше, ми схотіли зостатися в Ате́нах самі,

3:2  і послали Тимофі́я, нашого брата й служи́теля Божого в Христовій Єва́нгелії, щоб упе́внити вас та потішити в вашій вірі,

3:3  щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено.

3:4  Бо коли ми були́ в вас, то казали вам напере́д, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви.

3:5  Тому́ й я, не сте́рпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб ча́сом споку́сник вас не спокусив, і труд наш не стався б даре́мний.

3:6  А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що за́вжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас,

3:7  через те ми потішились, бра́ття, за вас, у всякому горі та в нашій ну́жді, ради вашої віри.

3:8  Бо тепер ми живемо́, якщо в Господі ви стоїте́!

3:9  Яку бо подяку ми мо́жемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми ті́шимося ради вас перед нашим Богом?

3:10  Ми вдень та вночі ревно мо́лимося, щоб побачити ваше лице та допо́внити те, чого не вистача́є вашій вірі.

3:11  Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай ви́рівняє нашу дорогу до вас!

3:12  А в вас хай примно́жить Госпо́дь, і нехай збагати́ть вашу любов один до о́дного, і до всіх, як і наша є до вас!

3:13  Нехай Він зміцни́ть серця́ ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при прихо́ді Господа нашого Ісуса з усіма́ святими Його́!

Chapter 4

4:1  А далі, бра́ття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли́ ви від нас, як належить поводитись вам та дого́джувати Богові, — як ви й поводитеся, — щоб у тому ще більше зроста́ли!

4:2  Бо ви знаєте, які вам нака́зи дали ми Господом Ісусом.

4:3  Бо це воля Божа, — освя́чення ваше: щоб ви береглись від розпусти,

4:4  щоб кожен із вас умів тримати начи́ння своє в святості й честі,

4:5  а не в при́страсній по́хоті, як і „погани, що Бога не знають“.

4:6  Щоб ніхто не кривдив і не визи́скував брата свого в якійбудь справі, бо ме́сник Госпо́дь за все це, як і перше казали ми вам та засві́дчили.

4:7  Бо покликав нас Бог не на нечи́стість, але на освя́чення.

4:8  Отож, хто оце відкида́є, зневажає не люди́ну, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого.

4:9  А про братолюбство немає потреби писати до вас, бо самі ви від Бога на́вчені люби́ти один о́дного,

4:10  бо чините те всім брата́м у всій Македонії. Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали,

4:11  і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували,

4:12  щоб ви перед чужими пристойно пово́дилися, і щоб ні від ко́го не залежали!

4:13  Не хо́чу ж я, браття, щоб не відали ви про покі́йних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають.

4:14  Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покі́йних через Ісуса приведе́ Бог із Ним.

4:15  Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до прихо́ду Господнього, — ми не попередимо покі́йних.

4:16  Сам бо Господь із нака́зом, при голосі арха́нгола та при Божій сурмі́ зійде з неба, і перше воскре́снуть умерлі в Христі,

4:17  потім ми, що живемо́ й зоста́лись, бу́демо схо́плені ра́зом із ними на хмарах на зу́стріч Господню на повітрі, і так за́всіди бу́демо з Господом.

4:18  Отож, потішайте один о́дного цими словами!

Chapter 5

5:1  А про часи́ та про по́ри, брати, не потрібно писати до вас,

5:2  бо самі ви докладно те знаєте, що при́йде день Господній так, як злодій вночі.

5:3  Бо коли говоритимуть: „Мир і безпечність“, тоді несподівано при́йде заги́біль на них, як му́ка тієї, що носить в утро́бі, — і вони не втечуть!

5:4  А ви, браття, не в те́мряві, щоб той день захопи́в вас, як злодій.

5:5  Бо ви всі сини світла й сини дня. Не належимо ми ночі, ні те́мряві.

5:6  Тож не бу́демо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо твере́зі!

5:7  Ті бо, що сплять — сплять уночі, а ті, що напиваються — вночі напиваються.

5:8  А ми, що належимо дневі, будьмо тверезі, зодягнувшися в броню́ віри й любови, та в шоло́м надії спасі́ння,

5:9  бо Бог нас не призна́чив на гнів, але щоб спасі́ння оде́ржали Господом нашим Ісусом Христом,

5:10  що помер був за нас, щоб, чи пильнуємо ми чи спимо́, укупі з Ним ми жили́.

5:11  Утішайте тому́ один о́дного, і збудо́вуйте один о́дного, — як і чините ви!

5:12  Благаємо ж, бра́ття, ми вас, — шануйте тих, що працюють між вами, і в вас старшину́ють у Господі, і навчають вас вони,

5:13  і в великій любові їх майте за їхню працю. Між собою заховуйте мир!

5:14  Благаємо ж, бра́ття, ми вас: напоумля́йте непорядних, потішайте малодушних, підтримуйте слаби́х, усім довготерпіть!

5:15  Глядіть, щоб ніхто ніко́му не віддавав злом за зло, але за́вжди дбайте про добро один для о́дного й для всіх!

5:16  За́вжди радійте!

5:17  Безперестанку моліться!

5:18  Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі.

5:19  Духа не вгаша́йте!

5:20  Не горду́йте пророцтвами!

5:21  Усе досліджуючи, тримайтеся доброго!

5:22  Стережіться лихого в усякому ви́гляді!

5:23  А Сам Бог миру нехай освя́тить вас цілко́м доскона́ло, а непору́шений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збере́жені бу́дуть на при́хід Господа нашого Ісуса Христа!

5:24  Вірний Той, Хто вас кличе, — Він і вчинить оте!

5:25  Бра́ття, моліться за нас!

5:26  Привітайте всю бра́ттю святим поцілунком!

5:27  Заклинаю вас Господом, — цього листа прочитати перед усіма́ братами!

5:28  Благода́ть Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами. Амі́нь!