UkrKulish - I Peter

Chapter 1

1:1  Петр, апостол Ісуса Христа, вибраним захожанам розсїяння по Понту, Галатиї, Кападокиї, Азиї і Витиниї,

1:2  по провидінню Бога Отця, через осьвяченнє Духа, на послуханнє і кропленнє крові Ісус-Христової: Благодать вам і мир нехай намножить ся.

1:3  Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що, по великій своїй милости, знов породив нас на впованнє живе воскресеннєм Ісус-Христовим із мертвих,

1:4  до наслїддя нетлїнного і непорочного, що не зовяне, сховане на небесах про вас,

1:5  котрі силою Божою стережені пробуваєте через віру, на спасеннє, готове явитись останнього часу.

1:6  Сим радуйте ся, мало нині (коли треба), смуткуючи у всяких напастях,

1:7  щоб випробувана віра ваша, геть дорожча золота пропадущого, хоч і огнем випробуваного, знайшлась на похвалу і честь і славу в одкриттю Ісус-Христовому.

1:8  Котрого не бачивши любите, і на котрого нині не дивлячись, а віруючи, радуєтесь радістю невимовною і преславною,

1:9  приймаючи конець віри вашої, спасеннє душам.

1:10  Про се ж то спасеннє розвідували і допитувались пророки, що про вашу благодать пророкували,

1:11  дознаючись, якого або котрого часу являв у них Дух Христов, поперед сьвідкуючи про Христові страстї і про славу, що після них;

1:12  котрим відкрито, що не самим собі, а нам служили вони (тим), що нині звістили вам ті, котрі благовіствували вам Духом сьвятим, посланим із неба, (і) на що бажають ангели дивитись.

1:13  Тим то, підперезавши поясницї думок ваших, будьте тверезі, і звершено вповайте на благодать, що приносить ся вам в одкриттю Ісуса Христа.

1:14  Яко діти слухняні, не водячи себе по давнім хотїнням вашим, що в незнанню,

1:15  а, яко Покликавший вас сьвятий, і. ви самі сьвяті у всьому життю будьте:

1:16  бо написано: "Будьте сьвяті, бо я сьвят."

1:17  І коли Отцем зовете Того, що, не вважаючи на лице, судить кожного по ділу, то 80 страхом провожайте час вашого домування,

1:18  знаючи, що не тлінним сріблом або золотом викупились од марного життя вашого, від отців переданого,

1:19  но дорогоцінною кровю Христа, як непорочного і чистого агнця,

1:20  призначеного перш настання сьвіта, обявленого в останнї часи задля вас,

1:21  що через Його віруєте в Бога, котрий воскресив Його з мертвих і дав Йому славу, щоб віра ваша і надія була на Бога.

1:22  Душі ваші очистивши, в послусї правди Духом, на братню любов нелицемірну, із чистого серця любіте один одного щиро,

1:23  як народжені не з тлінного сїмя а з нетлїнного, через слово Бога живого і пробуваючого по вік.

1:24  Бо "всяке тіло, як трава, і всяка слава чоловіча, як цьвіт на траві: Зісохла трава і цьвіт її упав;

1:25  а слово Господнє пробував по вік." Се ж слово - благовіствововане між вами.

Chapter 2

2:1  Тим то, відложивши всяку злобу, і всякий підступ і лицемірство і зависть і всяку осуду,

2:2  Яко ж новорожденні дїти будьте жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасеннє;

2:3  коли покушали, що благий Господь.

2:4  Приступаючи до Него, до каменя живого, від людей відкинутого, від Бога ж вибраного, дорогого,

2:5  і самі, яко живе каміннє, будуйте дім духовний, сьвященьство сьвяте, щоб приношено духовні жертви любоприємні Богу через Ісуса Христа.

2:6  Тим то й стоїть в писанню: "Ось, владу в Сионї угольний, камінь, ви. браний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся."

2:7  Оце як вам віруючим, - дорогий, неслухняним же "камінь, що відкинули будівничі, та став ся у голову угла, - камінь спотикання і скеля поблазнї";

2:8  і спотикають ся, не слухаючи слова, на що вони й полишені.

2:9  Ви ж - рід вибраний, царске Сьвященьство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;

2:10  ви, колись і не народ, а тепер народ Божий; непомилувані, а тепер помилувані.

2:11  Любі, молю, як чужосторонцїв ї прохожих, ухилятись від тілесного хотїння, котре воює проти душі,

2:12  і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходіїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання.

2:13  Тим то коріть ся всякому чоловічому начальству ради Господа: чи то цареві, яко значному,

2:14  чи то начальникам, яко від него посланим на одмщеннє лиходїям, а на хвалу добротворпям.

2:15  Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей,

2:16  яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу за покриттє злоби, а яко слуги Божі.

2:17  Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честїть.

2:18  Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим.

2:19  Се бо угодно перед Богом, коли хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї.

2:20  Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.

2:21  На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами;

2:22  котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його;

2:23  котрий, злословлений, .не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно;

2:24  котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого "ранами сцїлились".

2:25  Були бо ви, як вївцї блукаючі; тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ ваших.

Chapter 3

3:1  Також і жінки, корітесь своїм чоловікам, щоб і ті, що не корять ся слову, життєм жінок без слова була з'єднані,

3:2  дивлячись на чисте життє ваше у страху (Божому).

3:3  Ваша окраса нехай не буде зовнїшне заплїтаннє волосся і убираннє в золото, або з'одяганнє в одежу;

3:4  а потайний серця чоловік, у нетлїнню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцїннє.

3:5  Так бо колись і сьвяті жінки, що вповали на Бога, украшали себе, корячись своїм чоловікам;

3:6  як Сарра слухала Авраама, паном його зовучи, котрої ви стали дїтьми, добре роблячи і не лякаючи ся нїякого страху.

3:7  Чоловіки також, домуйте разом з ними по розумі, яко більше слабосильній посудинї жіночій віддаючи честь, яко і спільні наслїдники благодати життя, щоб не з'уіпинялись молитви ваші.

3:8  Наконець же, будьте усї одної думки, милосердуючі, братолюбні, сердечні, привітливі;

3:9  не віддаючи зло за зло, або докір за докір; а насупроти благословляйте, знаючи, що на те ви покликані, щоб благословеннє наслїдили.

3:10  "Хто-бо хоче життє любити, і видїти днї добрі, нехай вдержить язик свій від злого, й уста свої, щоб не говорити зради;

3:11  нехай ухиляеть ся від злого, гробить добре; нехай шукає впокою, і побяваєть ся за ним.

3:12  Бо очі Господнї на праведних, і уші Його на молення їх; лице ж Господнє проти тих, що зле роблять."

3:13  І хто ж такий, що заподіяв би вам лихо, коли будете наслїдниками доброго?

3:14  Тільки ж, коли б і страждали задля правди, блаженні ви; страху яс їх не бійтесь, анї трівожтесь;

3:15  а Господа Бога сьвятїть у серцях ваших. Бувайте завсїди готові дати одвіт всякому, що домагаєть ся від вас слова про вашу надїю, з лагідностю і страхом;

3:16  маючи совість добру, щоб, у чому судять вас, яко лиходїїв, осоромились ті, що докоряють добре життє ваше в Христї.

3:17  Лучче бо, коли воля Божа, пострадати за добрі дїла, анїж за дїла лихі;

3:18  тому що й Христос, щоби привести нас до Бога, один раз пострадав за гріхи наші. Праведник за неправедних, що був умертвений по тїлу, но ожив духом,

3:19  в котрому і тим духам, що в темниці, прийшовши, проповідував,

3:20  колисьто неслухняним, як того часу дожидало (їх) довготерпіннє Боже, за днїв Ноя, як строїв ся ковчег, в котрий мало, то єсть, вісім душ, спасло ся од води;

3:21  чого образ хрещеннє (не відложеннє тілесної нечистоти, а совісти доброї обітниця перед Богом), що і нас тепер спасає через воскресеннє Ісуса Христа,

3:22  котрий єсть по правицї в Бога, зійшовши на небо, котрому покорились ангели і власті і сили.

Chapter 4

4:1  Тим же то, коли Христос страждав за нас тїлом, то й ви тією самою думкою оружіть ся; хто бо страждає тїлом, перестає грішити,

4:2  щоб уже не по хотїнню чоловічому, а по волї Божій, жити остальний час у тїдї.

4:3  Доволї бо з нас минувшого часу життя, що чинили волю поган, ходячи в розпусті, пристрастях, пияньстві, бенкетах, напитках і мерзських ідолослуженнях.

4:4  Чим і дивують ся, що ви не біжете разом з ними на розлив розпусти, хулячи;

4:5  котрі дадуть одвіт Тому, що готов судити живих і мертвих.

4:6  На се бо і мертвим проповідувано благовістє, щоб приняли суд по чоловіку тїлом, і жили по Бозї духом.

4:7  Усьому ж конець наближив ся. Будьте ж оце мудрі і тверезі до молитов.

4:8  Перш усього ж майте один до одного щиру любов, бо любов покривав множество гріхів.

4:9  Будьте гостинні один для одного без дорікання.

4:10  Кожний, яко ж приняв дар, так ним нехай служить один одному, як добрі доморядники всякої благодати Божої.

4:11  Коли хто говорить, то нехай говорить як слова Божі; коли хто служить, нехай же служить по силї, котру подає Бог; щоб у всьому прославляв ся Бог через Ісуса Христа, котрому слава і держава по вічні віки. Амінь.

4:12  Любі, не чудуйтесь розпаленнєм, що буває вам на спокусу, наче б вам що дивного довело ся;

4:13  а радуйтесь, яко ж маєте участь в страданнях Христових, щоб і в одкриттю слави Його радувались і веселились.

4:14  Коли докоряють вас за імя Христове, - ви блаженні; Дух бо слави й Бога почиває на вас; ними він хулить ся, вами ж прославляєть ся.

4:15  Тільки ж нїхто з вас нехай не постраждає яко душегубець, або злодій, або лиходій, або як бунтівник;

4:16  коли ж яко Християнин, то нехай ве соромить ся, а прославляє Бога за сю участь.

4:17  Бо пора початись судові від до му .Божого; коли ж найперш од нас, то який конець тих, що не корять ся благовістю Божому?

4:18  коли "праведник тільки що спасеть ся, то безбожник і грішник де явить ся?"

4:19  Тим то й страждаючі по волі Божій, як вірному Творцеві, нехай передають душі свої, роблячи добре.

Chapter 5

5:1  Старших між вами молю, яко товариш-старший і сьвідок страдання Христового, і спільник слави, що має відкритись:

5:2  пасїте стадо Боже, що у вас, доглядаючи не по неволї, анї для поганої користі, а з доброго серця;

5:3  анї пануйте над народом, а взором будьте стада;

5:4  і як явить ся Пастир-Начальник, приймете невянучий слави вінець.

5:5  Саме так, молодші, коріть ся старшим; усі ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо "Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать."

5:6  Смиріть ся ж під сильну руку Божу, щоб піднїс вас угору свого часу;

5:7  всяку журбу вашу скинувши на Него, бо Він стараєть ся про вас.

5:8  Тверезїть ся, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти;

5:9  проти него вставайте тверді вірою, знаючи, що такі страждання доводять ся і братівству вашому в сьвітї.

5:10  Бог же всякої благодати, покликавший нас до вічньої своєї слави в Христї Ісусї, коли трохи пострадаєте. Він нехай звершить вас, утвердить, укріпить і оснує (непорушне).

5:11  Йому слава і держава по вічні віки. Амінь.

5:12  Через Сильвана, вірного вам брата, як думаю, коротко написав, наповідаючи і сьвідкуючи, що се правдива благодать Божа, в котрій стоїте.

5:13  Витає вас вибрана з вами (церков) в Вавилонї, і Марк, син мій.

5:14  Витайте один одного у цїлуванню любови. Впокій вам усїм, що в Христі Ісусї. Амінь.