UkrOgienko - Philippians

Chapter 1

1:1  Павло й Тимофі́й, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Фили́пах, з єпи́скопами та диякона́ми:

1:2  благода́ть вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа́!

1:3  Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас,

1:4  і за́вжди в усякій молитві своїй за всіх вас чиню́ я молитву з ра́дощами, —

1:5  за участь вашу в Єва́нгелії від першого дня аж дотепе́р.

1:6  Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре ді́ло, виконає його аж до дня Христа Ісуса.

1:7  Бо то справедливо мені ду́мати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайда́нах моїх, і в обороні, і в утве́рдженні Єва́нгелії — спільники мої в благодаті.

1:8  Бо Бог мені свідок, що тужу́ я за вами всіма́ в сердечній любові Христа Ісуса.

1:9  І молюсь я про те, щоб ваша любов примножа́лась ще більше та більше в пізна́нні й усякім дослі́дженні,

1:10  щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та ці́лі були Христового дня,

1:11  напо́внені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу.

1:12  Бажаю ж я, браття, щоб ві́дали ви, що те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Єва́нгелії,

1:13  бо в усій прето́рії та всім іншим стали відо́мі кайда́ни мої за Христа.

1:14  А багато братів у Господі через кайда́ни мої посміліли та ще більше відва́жилися Слово Боже звіщати безстрашно.

1:15  Одні, правда, і через за́здрощі та колотне́чу, другі ж із доброї волі Христа проповідують;

1:16  а інші з любови, зна́ючи, що я поставлений на оборону Єва́нгелії;

1:17  а інші через пі́дступ звіщають Христа нещиро, ду́маючи, що додаду́ть тягару́ до кайда́нів моїх.

1:18  Але що ж? У всякому разі, чи облудно, чи щиро, Христос проповідується, а тим я радію та й бу́ду радіти.

1:19  Бо знаю, що це бу́де мені на спасі́ння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа,

1:20  через чека́ння й надію мою, що я ні в чо́му не бу́ду посоро́млений, але ці́лою сміли́вістю, як за́вжди, так і тепер Христос буде звели́чений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.

1:21  Бо для мене життя — то Христос, а смерть — то надба́ння.

1:22  А коли життя в тілі — то для мене плід ді́ла, то не знаю, що́ вибрати.

1:23  Тягнуть мене одне й друге, хоч маю я бажа́ння померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.

1:24  А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас.

1:25  І оце знаю певно, що зали́шусь я, і пробува́тиму з вами всіма́ вам на ко́ристь та на ра́дощі в вірі,

1:26  щоб ваша хвала́ через мене примно́жилася в Христі Ісусі, коли зно́ву прийду́ я до вас.

1:27  Тільки живіть згідно з Христовою Єва́нгелією, щоб, — чи прийду́ я й побачу вас, чи й не бувши — почув я про вас, що ви стоїте́ в однім дусі, бо́рючись однодушно за віру єва́нгельську,

1:28  і ні в чо́му не боячи́ся противників; це їм доказ загибелі, вам же спасі́ння. А це від Бога!

1:29  Бо вчинено вам за Христа доброді́йство, — не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього,

1:30  маючи таку саму боротьбу́, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене.

Chapter 2

2:1  Отож, коли є в Христі яка заохо́та, коли є яка потіха любови, коли є яка спільно́та духа, коли є яке серце та милосердя,

2:2  то допо́вніть радість мою: щоб ду́мали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

2:3  Не робіть нічого пі́дступом або з чванли́вости, але в покорі майте один о́дного за більшого від себе.

2:4  Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

2:5  Нехай у вас будуть ті самі думки́, що й у Христі Ісусі!

2:6  Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним,

2:7  але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на,

2:8  Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної.

2:9  Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я́, що вище над кожне ім'я́,

2:10  щоб перед Ісусовим Ім'я́м вклонялося кожне коліно небесних, і зе́мних, і підзе́мних,

2:11  і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Госпо́дь, на славу Бога Отця!

2:12  Отож, мої лю́бі, як ви за́вжди слухня́ні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо стра́хом і тремті́нням виконуйте своє спасі́ння.

2:13  Бо то Бог викликає в вас і хоті́ння, і чин за доброю волею Своєю.

2:14  Робіть усе без наріка́ння та сумніву,

2:15  щоб були ви бездоганні та щирі, „невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду“, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,

2:16  додержуючи слово життя на похвалу́ мені в день Христа, що я біг не нада́рмо, що я працював не нада́рмо.

2:17  Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся ра́зом із вами всіма́.

2:18  Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся ра́зом зо мною!

2:19  Надіюся в Господі Ісусі незаба́ром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

2:20  Бо я одноду́мця не маю ні о́дного, щоб щиріше подбав він про вас.

2:21  Усі бо шукають свого́, а не Христового Ісусового.

2:22  Та ви знаєте до́свід його, бо він, немов ба́тькові син, зо мною служив для Єва́нгелії.

2:23  Отже, маю надію негайно послати цього́, як тільки довідаюся, що бу́де зо мною.

2:24  Але в Господі маю надію, що й сам незаба́ром прибу́ду до вас.

2:25  Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафроди́та, свого співробітника та співбойовника́, вашого апо́стола й служи́теля в потребі моїй,

2:26  бо він побивався за вами всіма́, і сумував через те, що ви чули, що він хворува́в.

2:27  Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

2:28  Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його зно́ву побачивши, і щоб без смутку я був.

2:29  Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

2:30  бо за діло Христове набли́зився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб допо́внити ваш неста́ток служі́ння для мене.

Chapter 3

3:1  Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навча́льне.

3:2  Стережіться собак, — стережіться працівникі́в лихих, стережіться обрі́зання!

3:3  Бо обрі́зання — то ми, що слу́жимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло,

3:4  хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись ду́має, то тим більше я, —

3:5  обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.

3:6  Через горли́вість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо праведности в Законі.

3:7  Але те, що́ для мене було́ за надба́ння, те ради Христа я за втрату вважав.

3:8  Тож усе я вважаю за втрату ради переважного позна́ння Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всьо́го, і вважаю все за сміття́, щоб придбати Христа,

3:9  щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Зако́ну, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,

3:10  щоб пізнати Його й силу Його воскресіння, та участь у му́ках Його, уподо́блюючись Його смерті,

3:11  аби досягнути я́кось воскресіння з мертвих.

3:12  Не тому́, що я вже досягнув, або вже вдоскона́лився, але пра́гну, чи не досягну́ я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.

3:13  Браття, я себе не вважаю, що я досягну́в. Та тільки, забуваючи те, що поза́ду, і спішачи́ до того, що попе́реду,

3:14  я женусь до мети за нагородою високого по́клику Божого в Христі Ісусі.

3:15  Тож усі, хто досконалий, ду́маймо це; коли ж ду́маєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це.

3:16  Та до чо́го дійшли ми, поступаймо в тім самім далі.

3:17  Будьте до мене подібні, браття, і дивіться на тих, хто пово́диться так, як маєте ви за взір нас.

3:18  Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю́ навіть пла́чучи, пово́дяться, як вороги хреста Христового.

3:19  Їхній кінець — то загибіль, шлу́нок — їхній бог, а слава — в їхньому соромі... Вони ду́мають тільки про зе́мне!

3:20  Життя ж наше на небі, звідки ждемо́ й Спаси́теля, Господа Ісуса Христа,

3:21  Який перемінить тіло нашого пони́ження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі.

Chapter 4

4:1  Отож, мої браття улю́блені, за якими так сильно тужу́, моя радосте й ві́нче, — так у Господі стійте, улю́блені!

4:2  Благаю Ево́дію, благаю й Синти́хію — ду́мати однаково в Господі.

4:3  Так, благаю й тебе, това́ришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Єва́нгелію помагали мені та Кли́ментові й іншим моїм співробі́тникам, яких іме́ння записані в Книзі Життя.

4:4  Радійте в Господі за́всіди, і зно́ву кажу́: раді́йте!

4:5  Ваша ла́гідність хай буде відо́ма всім лю́дям. Господь близько!

4:6  Ні про що не турбуйтесь, а в усьо́му нехай виявля́ються Богові ваші бажа́ння молитвою й проха́нням з подякою.

4:7  І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки́ у Христі Ісусі.

4:8  Наоста́нку, браття, що́ тільки правдиве, що́ тільки чесне, що тільки праведне, що́ тільки чисте, що тільки любе, що́ тільки гі́дне хвали́, коли яка чесно́та, коли яка похвала́, — ду́майте про це!

4:9  Чого ви від мене й навчилися, і прийняли́, і чули та бачили, — робіть те! І Бог миру буде з вами!

4:10  Я ве́льми потішився в Господі, що справді ви вже нови́х сил набули́ піклува́тись про мене; ви й давніш піклува́лись, та ча́су сприя́тливого ви не мали.

4:11  Не за нестатком кажу́, бо навчився я бути задово́леним із то́го, що маю.

4:12  Умію я й бути в упоко́ренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всьо́го й у всім: насища́тися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.

4:13  Я все мо́жу в Тім, Хто мене підкріпляє, — в Ісусі Христі.

4:14  Тож ви добре зробили, що участь узяли́ в моїм горі.

4:15  І знаєте й ви, филип'я́ни, що на поча́тку благові́стя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була́ жо́дна Церква до справи дава́ння й прийма́ння для мене, самі тільки ви,

4:16  що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солу́ня.

4:17  Кажу́ це не тому́, щоб шукав я дава́ння, — я шукаю плоду, що примно́жується на річ вашу.

4:18  Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафроди́та, що́ ви послали, як па́хощі запашні́, жертву приємну, Богові вгодну.

4:19  А мій Бог нехай ви́повнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі.

4:20  А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амі́нь.

4:21  Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас браття, присутні зо мною.

4:22  Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з ке́саревого дому.

4:23  Благода́ть Господа Ісуса Христа зо всіма́ вами! Амі́нь.