UkrKulish - James

Chapter 1

1:1  Яков, слуга Божий і Господа Ісуса Христа, дванайцяти родам, що розсіяні: Витайте.

1:2  Усяку радість майте, браттє моє, коли впадаєте в різні спокуси,

1:3  знаючи, що доказ вашої віри робить терпіннє;

1:4  терпіннє ж нехай мав звершене діло, щоб ви були звершені і повні, нї в чому не маючи недостатку.

1:5  Коли ж у кого з вас недостав премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всім щедро та й не осоромлює, то й дасть ся йому.

1:6  Нехай же просить вірою, нічого не сумнячись; хто бо сумнить ся, той подобен филї морській, котру вітер жене та й розбивав.

1:7  Нехай бо не думав такий чоловік, що прийме що від Бога.

1:8  Чоловік двоєдушний не статечний у всїх дорогах своїх.

1:9  Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю,

1:10  а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде.

1:11  Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне.

1:12  Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його.

1:13  Нїхто ж у спокусї нехай не каже: Що Бог мене спокутує; Бог бо не спокушуєть ся лихим, і не спокушує сам нікого.

1:14  Кожен же спокушуєть ся, надившись і лестившись похоттю своєю.

1:15  Потім похоть, зачавши, роджає гріх, гріх же зроблений роджає смерть.

1:16  Не заблуджуйтесь, браттє моє любе.

1:17  Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни.

1:18  Схотів бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його.

1:19  Тим же, браттє моє любе, нехай і буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв.

1:20  Гнїв бо чоловіка правди Божої не чинить.

1:21  Задля того відкинувши всяку погань і останок зла, прийміть у лагідности посаджене слово, що може спасти душі ваші.

1:22  Будьте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих.

1:23  Бо, коли хто слухатель слова, а не чинитель, той подобен чоловікові, що дивить ся на природне лице своє в зеркалї.

1:24  Подививсь бо на себе, та й одійшов, та зараз і забув, який він був.

1:25  Хто ж дивить ся в звершений закон свободи, та й пробував в ньому, той не слухатель забуваючий, а чинитель діла; такий буде щасливий у дїланню своїм.

1:26  Коли хто думав, що він вірен між вами, не уздаючи язика свого, а обманюючи серце своє, у того марна віра.

1:27  Ото бо віра чиста і неопоганена перед Богом і Отцем, щоб одвідувати сиріт і вдовиць у горю їх, і держати себе неопоганеним од сьвіта.

Chapter 2

2:1  Браттє моє, не на лиця вважаючи, майте віру Господа нашого Ісуса Христа прославленого.

2:2  Коли бо ввійшов у громаду вашу чоловік з золотим перснем, в одежі осяйній, ввійшов же й вбогий в мізерній одежі,

2:3  і ви споглянете на того, що носить осяйну одежу, і скажете йому: Ти сїдай отут гарно, а вбогому скажете: Ти стань отам, або сідай отут на підніжку моїм,

2:4  то чи не пересуджуєте між собою і не станетесь суддями з ледачими думками?

2:5  Слухайте, браттє мов любе: хиба не вбогих сьвіту сього вибрав Бог на багатих вірою і наслїдників царства, котре обіцяв тим, хто любить Його?

2:6  Ви ж зневажили вбогого. Хиба не багаті підневолюють вас, і не вони г тягнуть вас на судища?

2:7  Хиба не вони зневажають добре імя, яким вас названо?

2:8  Коли ж оце звершуєте закон царський по писанню: "Люби ближнього свого, як себе самого", добре чините;

2:9  коли ж на лиця дивитесь, то гріх робите, докорені законом, як переступники.

2:10  Кожний бо, хто увесь закон заховав, та згрішить в одному, станеть ся у всьому виноватий.

2:11  Хто бо сказав: "Не чини перелюбу," Той сказав і: "Не вбивай." Коли ж не зробиш перелюбу, а вбєш, став ся єси переступником закону.

2:12  Так говоріте і так творіте, яко такі, що законом свободним судити метесь.

2:13  Суд бо без милосердя тому, хто не зробив милости, і вихваляеть ся милосерде суду (понад суд).

2:14  Ява користь, браттє моє, коди хто каже, що віру має, та дїл не має? чи може віра спасти його?

2:15  Коли ж брат або сестра нагі будугь і жадні щоденної страви,

2:16  а з вас хто, скаже їм: Ідіть з миром, грійтесь 1 годуйтесь, а не дасть їм потрібного для тіла; яка (з того) користь?

2:17  Так само й віра, коди дїл не має, мертва сама по собі.

2:18  Ну, скаже хто: Ти віру маєш, а я дїла маю. Покажи менї віру твою з діл твоїх, а я тобі докажу з дїл моїх віру мою.

2:19  Ти віруєш, що Бог один; добре робиш: і біси вірують, та й тремтять.

2:20  Чи хочеш же зрозуміти, чоловіче марний, що віра без дїл мертва?

2:21  Авраам, отець наш, хиба не з дїл справдив ся, піднявши Ісаака, сина свого, на жертівник?

2:22  Чи бачиш, що віра допомагала дїлам його, і ділами звершилась віра?

2:23  І сповнилось писанеє, що глаголе: "Увірував же Авраам Богові й полічено йому за праведність, і другом Божим наречено його."

2:24  Чи бачите ж оце, що з дїл оправдуєть ся чоловік, а не з однієї віри?

2:25  Так само і Раава блудниця хиба не з дїл справдилась, прийнявши посланців і вивівши їх иншою дорогою?

2:26  Яко бо тіло без духа мертва, так і віра без дїл мертва.

Chapter 3

3:1  Не бувайте многі учителями, браттє моє, знаючи, що більший осуд приймемо.

3:2  Багато бо грішимо всі. Коли хто в слові не грішить, се звершений чоловік, сильний обуздати і все тіло.

3:3  Ось бо і коням узди в роти вкладаємо, щоб слухали нас, і все тїло їх повертаємо.

3:4  Ось і кораблї, хоч які величезні, і страшенними вітрами носять ся, обертають ся малим стерном, куди воля стерника хоче.

3:5  Так само й язик - малий член, а вельми хвалить ся. Ось малий огонь, а які великі речі палить!

3:6  язик огонь, сьвіт неправди; так, язик стоїть між членами нашими, сквернячи все тіло, і палючи круг природи, а запалюючись од геєнни.

3:7  Всяка бо природа, зьвірей і птиць, гадів і морських (зьвірів) вгамовуєть ся і вгамовано природою чоловічою;

3:8  язика ж ніхто з людей не може вгамувати, без упину бо (се) зло, повне отрути смертоносної.

3:9  Ним благословляємо Бога і Отця, і ним кленем людей, що постали поподобию Божому.

3:10  Із тих же уст виходить благословеннє і проклін. Не подобає, браттє моє любе, сьому так бути.

3:11  Хиба криниця з одного джерела випускає солодке і гірке?

3:12  Хиба може, браттє моє, смоківниця маслини родити, або виноградина смокви? Так само нї одна криниця не дає солоної і солодкої води.

3:13  Хто мудрий та розумний міми вами, нехай покаже з доброго життя діла свої в лагідности і премудрости.

3:14  Коли ж гірку зависть маєте та сварку в серцї вашому, то не величайтесь і не кривіть на правду.

3:15  Не сходить ся премудрость звише, а земна (вона), душевна, бісовська.

3:16  Де бо зависть та сварка, там безладдє і всяке лихе дїло.

3:17  А та премудрость, що звише, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости і добрих овочів, безсторонна і нелицемірна.

3:18  Овощ же праведности сїєть ся в упокої тим, хто творить упокій.

Chapter 4

4:1  Звідкіля войни та свари в вас? Чи не звідсіля: з розкошів ваших, що воюють у членах ваших?

4:2  Бажаєте, та й не маєте; убиваєте і завидуєте, та й не можете осягти; сваритесь і воюєте, та й не маєте, тим що не просите.

4:3  Просите, та й не приймаєте, тому що погано просите, щоб обернути на розкоші ваші.

4:4  Перелюбники і перелюбниці! хиба не знаєте, що любов сьвіта сього - вражда проти Бога? Оце ж, хто хоче бути приятелем сьвіту, той стаєть ся ворогом Бога.

4:5  Або думаєте, що марно писаннє глаголе: "до зависти пре Дух, що вселив ся в нас?"

4:6  Більшу ж дає благодать; тим же і глаголе: "Господь гордим противить ся, смиренним же дає благодать."

4:7  Коріте ся ж оце Богу, противтеся ж дияволові, то й утїче од вас.

4:8  Приближуйтесьдо Бога, то й приближить ся до вас; очистіть руки грішники, і направте серця (ваші) двоєдушники.

4:9  Страдайте, сумуйте та плачте сьміх ваш у плач нехай обернеть ся і радість у горе.

4:10  Смирітесь перед Господом, то в підійме вас.

4:11  Не осуджуйте один одного, браттє; хто бо осуджує брата та судить брата свого, осуджує закон і судить закон; коли ж закон судиш, то ти не чинитель закону, а суддя.

4:12  Один єсть Законодавець, що може спасти і погубити; ти ж хто вси, що судиш другого?

4:13  А нуте ж ви, що говорите: Сьогодні або завтра пійдемо в той і той город, і пробудемо там рік, та торгувати мем та дбати мем,

4:14  (ви, що не знаєте, що буде завтрішнього. Яке бо життє ваше? та же ж воно пара, що на малий час явить ся, а потім счезає.)

4:15  Замість щоб говорити вам: Коли Господь зводить та живі будемо. то зробимо се або те.

4:16  Нинї ж хвалитесь у гордощах ваших. Усяка така хвала лиха.

4:17  Оце ж хто знав, як чинити добро, та й не чинить, тому гріх.

Chapter 5

5:1  Ануте ж ви, багаті, плачте ридаючи над злиднями вашими, що надходять.

5:2  Багатство ваше згнило, і шати ваші міль поїла.

5:3  Золото ваше та срібло поржавіло, і ржа їх на сьвідченнє проти вас буде, і з'їсть тїло ваше, як огонь

5:4  Ось, плата робітників, що порали ниви ваші, задержана од вас, голосить; і голосїннє женцїв до ушей Господа Саваота дійшло

5:5  Розкошували ви на землі та буяли; повгодовували серця ваші, мов на день заколення.

5:6  Осудили ви, убили праведного; він не противив ся вам.

5:7  Терпіть же оце, браттє моє, аж до приходу Господнього. Ось, ратай жде доброго овощу з землі, дожидаючись терпіливо його, доки прийме дощ ранній і пізнїй.

5:8  Терпіть же й ви, утвердіте серця ваші, бо прихід Господень наближуєть ся.

5:9  Не зітхайте один на одного, браттє, щоб вас не осуджено - ось, суддя перед дверима стоїть.

5:10  За взір тяжкої муки і довгого терпіння прийміть, браттє моє, пророків, що глаголали імям Господнїм.

5:11  Ось, ми звемо блаженними, хто терпів. Про терпіннє Йовове чули ви, і кончину Господню виділи, бо Господь вельми милосерний і благий.

5:12  Перше ж усього, браттє моє, не кленїтесь нї небом, нї землею, нї иншою якою клятьбою; а нехай буде в вас "так, так, нї, нї", щоб не впали ви в осуд.

5:13  Хто між вами тяжко страдає? нехай молить ся. Хто радїє? нехай сьпіває.

5:14  Чи хто нездужав між вами, нехай призове пресвитерів церкви, і нехай молять ся над ним, помазавши його оливою в імя Господнє;

5:15  і молитва віри спасе болящого, і підійме його Господь; а коли гріхи вчинив, відпустять ся йому

5:16  Визнавайте один одному гріхи, і моліте ся один за одного, щоб сцїлитись вам. Много бо може молитва праведного ревна.

5:17  Ілия був чоловік подобний нам страстями, а помоливсь молитвою, щоб не було дощу, то й не було дощу на землї три роки і шість місяців.

5:18  А знов помолив ся, то й дало небо дощ, і земля зростила овощ свій.

5:19  Браттє, коли хто з вас заблудить від правди, і наверне хто його,

5:20  нехай знає, що навернувший грішника від блудної дороги його спасе душу від смерти і покрив множество гріхів.