UkrKulish - Philippians

Chapter 1

1:1  Павел та Тимотей, слуги Ісуса Христа, до всїх сьвятих у Христї Ісусї, що в Филипах, з єпископами і дияконами:

1:2  Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

1:3  Дякую Богу моєму при всякому споминї про вас,

1:4  (завсїди в кожній молитві моїй за всїх вас з радощами молячись,)

1:5  за товаришуваннє ваше в благовістї від первого дня й досі,

1:6  впевнившись про те, що хто розпочав у вас добре діло, звершувати ме аж до дня Ісуса Христа.

1:7  Яко ж праведно єсть мені се думати про всїх вас, тим що маю вас у серцї і у вязницї моїй і в обороні і в утвердженню благовістя, вас усїх, спільників моїх благодати.

1:8  Бог бо менї сьвідок, як я люблю усїх вас по милости Ісус-Христовій.

1:9  І про се молюсь, щоб любов ваша ще більш та й бїльш достаткувала у розумі і у всякому чутті,

1:10  щоб допевнитись вам, що лучче, і щоб були чисті і непорушені в день Христа,

1:11  сповнені овощами праведности через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу.

1:12  Хочу ж, щоб ви, браттє, зрозуміли, що те, що сталось менї, більш на користь благовістя вийшло,

1:13  так що кайдани мої в Христї обявились у всьому судищі і по всїх инших (місцях),

1:14  і більше братів у Господї, упевнившись кайданами моїми, ще більш осьмілились без страху глаголати слово.

1:15  Деякі з зависти та перекору, а инші з доброї волї проповідують Христа.

1:16  Инші з перекору проповідують Христа, не щиро, думаючи завдати горя кайданам моїм,

1:17  а другі з любови, знаючи, що я за оборону благовістя (в кайданах) лежу.

1:18  Що ж бо? тільки все таки, чи для виду, чи по правді, Христос проповідуєть ся; і я сим радуюсь і радувати мусь.

1:19  Знаю бо, що се обернеть ся на моє спасеннє вашою молитвою і поміччю Духа Ісус-Христового,

1:20  по дожиданню і надїї моїй, що нї в чому не осоромлюсь, а з усією сьміливостю, як завсїди, так і тепер звеличить ся Христос у тїлї моїм, чи то життем, чи то смертю.

1:21  Бо життє менї Христос, а смерть надбаннє.

1:22  Коли ж жити менї тілом, се минї овощ дїла, то що й вибрати, не знаю.

1:23  Тісно бо менї від обох, маючи бажаннє розвязатись (із тілом), та з Христом бути; багато бо воно лучче.

1:24  А щоб пробувати в тїлї, се нужнїш ради вас.

1:25  І певно знаю, що зістанусь (у тїлї) і пробувати му з усїма вами на вашу користь і радість віри,

1:26  щоб ваша похвала много достаткувала в Христї Ісусї, як прийду знов до вас.

1:27  Тільки достойно благовістя Христового живіть, щоб, чи я прийду та побачу вас, чи то й не буду між вами, почув про вас, що стоїте в одному дусї, і однією душею боретесь за віру євангелську,

1:28  і не жахаючись нї в чому від противників; се їм явний знав погибелі, а вам спасення, і воно від Бога.

1:29  Бо вам дано, що до Христа, не тільки в Него вірувати, та задля Него й страждати,

1:30  маючи ту ж боротьбу, яку в менї виділи, і тепер чуєте про мене.

Chapter 2

2:1  Коли ж оце (є) утїшеннє в Христї, або яка одрада любови, коли (є) яка спільність духа, коли (є) яка милость і милосерде,

2:2  то сповніть мою радість, щоб однаково думали, одну любов маючи, один дух і один розум.

2:3  Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе.

2:4  Не про своє кожен, а також про другого (справи) кожен дбайте.

2:5  Так бо нехай думаєть ся у вас, як і в Христї Ісусї,

2:6  котрий, бувши в образї Божому, не вважав хижацтвом бути рівним Богу;

2:7  тільки ж умалив себе, прийнявши вид слуги, бувши в подобиї чоловічому,

2:8  і здававшись видом, яко чоловік, принизив себе, бувши слухняним аж до смерти, смерти ж хрестної.

2:9  Тимже і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени,

2:10  щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею,

2:11  і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця.

2:12  Тимже, любі мої, яко ж завсїди слухали ви мене, не тільки як се за мого побиту між вами, а й тепер ще більш за моїм непобитом, із страхом і трепетом про своє спасеннє дбайте.

2:13  Бог бо се робить у вас, щоб і хотїти (вам) і робити по (Його) вподобі.

2:14  Усе робіть без нарекання і розбирання,

2:15  щоб ви були безвинними і чистими, дїтьми Божими непорочними серед лукавого і розворотного роду, що між ними ви сиявте як сьвітила в сьвітї,

2:16  держачи (перед ними) слово життя, на похвалу менї в день Христів, що не дурно ходив я, ані дурно працював.

2:17  Та хоч і приносять мене в жертву і служеннє віри вашої, я (тим) радуюсь і веселюсь із усїма вами.

2:18  Тим же самим і ви радуйтесь і веселїть ся зо мною.

2:19  Уповаю ж в Господї Ісусї незабаром послати до вас Тимотея, щоб і менї радїти душею, довідавшись про вас.

2:20  Нікого бо не маю рівного (йому) душею, щоб (так) щиро дбав про вас.

2:21  Усї бо свого шукають, а не Ісус-Христового.

2:22  Ви ж досьвід його знаєте; тим, що як батькові дитина, так він служив зо мною в благовістї.

2:23  Сього ж оце надїюсь послати зараз, скоро тільки довідаюсь, як воно буде зо мною.

2:24  Маю ж надїю в Господї, що й сам скоро прийду.

2:25  Вважав же я потрібним послати до вас Єпафродита, брата й товариша мого в працї і боротьбі, а вашого посла й слугу в потребі моїй.

2:26  Яко ж бо жадав (бачити) всїх вас і тужив тим, що ви чули, що він нездужав.

2:27  Бо й нездужав мало що не до смерти, та Бог помилував його; не його ж тільки, та й мене, щоб не було менї смутку на смуток.

2:28  Оце я? скоріш; послав я його, щоб ви, побачивши його знов, зрадїли, та й я меньше мав смутку.

2:29  Прийміть же оце його в Господї з усякими радощами, і таких держіть у повазї,

2:30  тим що він за дїло Христове був близько смерти, не дбаючи про своє життє, аби сповнити недостаток служення вашого менї.

Chapter 3

3:1  На останок, браттє моє, радуйтесь у Господї. Те ж саме писати вам менї не противно, для вас же певно.

3:2  Остерегайтесь собак, остерегайтесь лихих робітників, остерегайтесь відрізання.

3:3  Ми бо обрізаннє, которі духом Богу служимо, і хвалимось в Ісусї Христї, а не в тїлї надіємось,

3:4  хоч і я маю також надїю в тїлї. Коли хто инший думає надіятись у тїлї, то я тим більш,-

3:5  обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїлевого, з колїна Веняминового, Євреїн з Євреїв, по закону Фарисей,

3:6  по ревности гонив я церкву, по праведности законній непорочен.

3:7  Та що було менї надбаннєм, те вважав я за втрату ради Христа.

3:8  Так оце я все вважаю за втрату ради вищого розуміння Христа Ісуса, Господа мого, ради котрого я все втеряв, і вважаю все за сьміттє, аби придбати Христа,

3:9  та й явитись у Ньому, не маючи моєї праведности, що від закону, а (маючи) ту, що вірою Христовою (здобуваєть ся), праведність від Бога увірі,

3:10  іцоб зрозуміти Його, і силу воскресення Його, і спільність мук Його, приподоблюючись смерти Його,

3:11  аби тільки достигнути до воскресення мертвих.

3:12  Не тим, щоб уже я достиг, або вже був звершений; гоню ж, чи не достигну того, за що і Христос Ісус достиг мене.

3:13  Браттє, я про себе не думаю, що я вже достиг; одно ж (роблю), забуваючи вже те що позаду, і сягаючи по те, що спереду,

3:14  біжу до мети по нагороду вишнього поклику Божого в Христї Ісусї.

3:15  Скільки оце (нас) звершених, се думаймо, і коли що инакше думаєте, то й се Бог вам одкриє.

3:16  Тільки ж (те), до чого ми достигли, (єсть) одним правилом жити і те саме думати.

3:17  Приподоблюйтссь до мене, браттє, і вважайте, хто так ходить, яко ж маєте за взір нас.

3:18  (Многі бо ходять, про котрих не раз говорив я вам, тепер же й плачучи говорю, про ворогів хреста Христового,

3:19  котрим кінець - погибель, котрим Бог черево, а слава в соромі їх, котрі про земне думають.)

3:20  Наше бо життє єсть на небесах, звідкіля ждемо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа, котрий переобразить тіло смирення нашого, щоб було подобне тїлу слави Його, по дійству, котрим зможе і покорити собі все.

Chapter 4

4:1  Тим же, браттє моє любе й жадане, радосте і вінче мій, стійте так у Господї, любі.

4:2  Благаю Єводию, благаю і Синтихию, щоб однаково думали в Господї.

4:3  Благаю й тебе, щирий товаришу, помагай їм, що працювали в благовіствуванню зо мною, і з Климентом, і з иншими помічниками моїми, котрих імення в книзі життя.

4:4  Радуйте ся завсїди в Господї, і знов кажу: радуйте ся.

4:5  Тихість вашу нехай зрозуміють усї люде. Господь близько.

4:6  Не журіть ся нїчим, а у всьому молитвою і благаннєм з подякою нехай обявляють ся прошення ваші перед Богом.

4:7  І мир Божий, що вище всякого розуму, нехай хоронить серця ваші і мислї ваші в Христї Ісусї.

4:8  На останок, браттє, що правдиве, що чесне, що праведне, що чисте, що любе, що хвалебне, коли (в в чому) яка чеснота й коли (є) яка похвала, про се помишляйте.

4:9  Чого ви і навчились, і прийняли, й чували, й видали в менї, те чиніть, то Бог миру буде з вами.

4:10  Зрадів же я в Господї вельми, що вже раз згадали дбати про мене; ви ж бо й дбали, та не мали догідного часу.

4:11  Не задля недостатку глаголю; я бо навчивсь, що маю, тим і вдовольнятись.

4:12  Умію і смирити ся, умію й достаткувати; усюди й у всьому навчивсь і насищати ся, й голодувати, й достаткувати й недостаток терпіти.

4:13  Все здолїю в Христї, що мене покрепляє.

4:14  Одначе добре ви зробили, що приймаєте участь у моєму горю.

4:15  Знаєте ж і ви, Филипяне, що в почині благовіствування, як вийшов я з Македониї, нї одна церква не пристала до мене що до давання й приймання, тільки ви одні.

4:16  Бо й в Солунь раз і вдруге прислали ви на мою потріб.

4:17  Не то щоб я шукав дару, а шукаю овощу, що намножуеть ся на користь вашу.

4:18  Прийняв же я все і достаткую. Сповнив ся, прийнявши від Єпафродита послане од вас, солодкі пахощі, жертву приятну, угодну Богу.

4:19  Бог же мій нехай сповнить усяку потріб вашу, по багацтву своєму в славі, в Христї Ісусї.

4:20  Богу ж і Отцеві нашому слава на віки вічні. Амінь.

4:21  Витайте всякого сьвятого в Христї Ісусї. Витають вас брати, що зо мною.

4:22  Витають вас усї сьвяті, а найбільш которі з кесаревого дому.

4:23  Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь.