UkrOgienko - Ephesians

Chapter 1

1:1  Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, святим, що в Ефе́сі, і вірним у Христі Ісусі, —

1:2  нехай буде вам благода́ть та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

1:3  Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благослове́нням духовним у небесах,

1:4  так як вибрав у Ньому Він нас перше зало́ження світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові,

1:5  призна́чивши напере́д, щоб нас усинови́ти для Себе Ісусом Христом, за вподо́банням волі Своєї,

1:6  на хвалу́ слави благода́ті Своєї, якою Він обдарував нас в Улю́бленім,

1:7  що маємо в Ньому відку́плення кров'ю Його, про́щення провин, через багатство благода́ті Його,

1:8  яку Він намно́жив у нас у всякій премудрості й розва́жності,

1:9  об'явивши нам таємни́цю волі Своєї за Своїм уподо́банням, яке постановив у Самому Собі,

1:10  для уря́дження ви́повнення часів, щоб усе об'єднати в Христі, — що на небі, і що́ на землі.

1:11  У Нім, що в Нім стали ми й спадкоє́мцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї,

1:12  щоб на хвалу́ Його слави були ми, що перше надіялися на Христа.

1:13  У Ньому й ви, як почули були слово правди, Єва́нгелію спасі́ння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обі́тниці,

1:14  Який є завда́ток нашого спа́дку, на викуп здобутого, на хвалу́ Його слави!

1:15  Тому й я, прочувши про вашу віру в Господа Ісуса, і про любов до всіх святих,

1:16  не перестаю за вас дя́кувати, і в моли́твах своїх за вас згадую,

1:17  щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та об'явлення для пізна́ння Його,

1:18  просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спа́док у святих,

1:19  і яка безмірна ве́лич Його сили в нас, що віруємо за ви́явленням поту́жної сили Його,

1:20  яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі право́руч Себе,

1:21  вище від усякого уря́ду, і вла́ди, і сили, і панува́ння, і всякого йме́ння, що на́зване не тільки в цім віці, але й у майбу́тньому.

1:22  І все впокорив Він під ноги Йому́, і Його дав найвище за все — за Голову Церкви,

1:23  а вона — Його тіло, по́вня Того, що все всім наповня́є!

Chapter 2

2:1  І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,

2:2  в яких ви колись проживали за звича́єм віку цього́, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухня́них,

2:3  між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думо́к, і з природи були дітьми́ гніву, як і інші, -

2:4  Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив,

2:5  і нас, що мертві були через прогріхи, оживив ра́зом із Христом, — спасені ви благода́ттю, -

2:6  і ра́зом із Ним воскресив, і ра́зом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі,

2:7  щоб у наступних віках показати безмірне багатство благода́ті Своєї в до́брості до нас у Христі Ісусі.

2:8  Бо спасені ви благода́ттю через віру, а це не від вас, то дар Божий,

2:9  не від діл, щоб ніхто не хвалився.

2:10  Бо ми — Його тво́риво, ство́рені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготува́в, щоб ми в них перебува́ли.

2:11  Отож, пам'ятайте, що ви, колись тілом погани, що вас так звані рукотворно „обрізані“ на тілі звуть „необрізаними“,

2:12  що ви того ча́су були́ без Христа, відлучені від громади ізра́їльської, і чужі заповітам обі́тниці, не мавши надії й без Бога на світі.

2:13  А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були́, стали близькі́ Христовою кров'ю.

2:14  Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував середи́нну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом, -

2:15  Він Своєю наукою знищив Зако́на заповідей, щоб з обох збудувати Собою одно́го ново́го чоловіка, мир чинивши,

2:16  і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши.

2:17  І, прийшовши, „Він благовісти́в мир вам, далеким, і мир близьки́м“,

2:18  бо обоє Ним маємо при́ступ у Дусі однім до Отця.

2:19  Отже, ви вже не чужі й не прихо́дьки, а співгорожа́ни святим, і домашні для Бога,

2:20  збудовані на основі апо́столів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос,

2:21  що на ньому вся буді́вля, улад побудована, росте в святий храм у Господі,

2:22  що на ньому і ви ра́зом будуєтеся Духом на оселю Божу.

Chapter 3

3:1  Через це я, Павло, є в'я́зень Ісуса Христа за вас, поган, —

3:2  якщо ви тільки чули про заря́дження Божої благодаті, що для вас мені да́на.

3:3  Бо мені об'я́вленням дано пізнати таємницю, як писав я вам коротко вище,

3:4  з чого можете ви, читаючи, пізнати моє розумі́ння таємни́ці Христової.

3:5  А вона за інших поколінь не була оголошена лю́дським сина́м, як об'явилась тепер через Духа Його святим апо́столам і пророкам, —

3:6  що погани співспадкоємці, і одне тіло, і співучасники Його обі́тниці в Христі́ Ісусі через Єва́нгелію,

3:7  якій служи́телем я став через дар благода́ті Божої, що дана мені чином сили Його.

3:8  Мені, найменшому від усіх святих, да́на була оця благода́ть, — благовісти́ти поганам недосліджене багатство Христове,

3:9  та ви́світлити, що́ то є заря́дження таємни́ці, яка від віків захована в Бозі, Який створив усе,

3:10  щоб тепер через Церкву була оголошена початкам та владам на небі найрізніша мудрість Божа,

3:11  за відвічної постанови, яку Він учинив у Христі Ісусі, Господі нашім,

3:12  в Якім маємо відвагу та доступ у надії через віру в Нього.

3:13  Тому́ то благаю я вас не занепада́ти духом через терпіння моє через вас, бо воно — ваша слава.

3:14  Для того схиляю коліна свої перед Отцем,

3:15  що від Нього має йме́ння кожен рід на небі й на землі, —

3:16  щоб Він дав вам за багатством слави Своєї силою зміцни́тися через Духа Його в чоловікові вну́трішнім,

3:17  щоб Христос через віру заме́шкав у ваших серця́х, щоб ви, закорі́нені й основані в любові,

3:18  змогли зрозуміти зо всіма́ святими, що́ то ширина́ й довжина́, і глибина́ й вишина́,

3:19  і пізнати Христову любов, яка перевищує знання́, щоб були ви напо́внені всякою повното́ю Божою.

3:20  А Тому́, Хто може зробити значно більш над усе, чого просимо або ду́маємо, силою, що діє в нас,

3:21  Тому слава в Церкві та в Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амі́нь.

Chapter 4

4:1  Отож, благаю вас я, в'я́зень у Господі, щоб ви пово́дилися гі́дно покли́кання, що до нього покликано вас,

4:2  зо всякою покорою та ла́гідністю, з довготерпінням, у любові те́рплячи один о́дного,

4:3  пильнуючи зберігати єдність Духа в союзі спокою.

4:4  Одне тіло, один Дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покли́кання.

4:5  Один Госпо́дь, одна віра, одне хрищення,

4:6  один Бог і Отець усіх, що Він над усіма́, і через усіх, і в усіх.

4:7  А кожному з нас да́на благода́ть у міру дару Христового.

4:8  Тому́ й сказано: „Піднявшися на висоту́, Ти полоне́них набрав і лю́дям дав да́ри!“

4:9  А те, що „піднявся був“, що́ то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?

4:10  Хто зійшов був, Той саме й піднявся ви́соко над усі небеса́, щоб напо́внити все.

4:11  І Він, отож, настанови́в одних за апо́столів, одних за пророків, а тих за благові́сників, а тих за па́стирів та вчителі́в,

4:12  щоб приготува́ти святих на ді́ло служби для збудува́ння тіла Христового,

4:13  аж поки ми всі не дося́гнемо з'єднання віри й пізна́ння Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти́,

4:14  щоб більш не були́ ми малолі́тками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за лю́дською ома́ною та за лукавством до хитрого блу́ду,

4:15  щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він — Голова, Христос.

4:16  А з Нього все тіло, скла́дене й зв'язане всяким допомічни́м сугло́бом, у міру чинности кожного окремого члена, чи́нить зріст тіла на будува́ння самого себе любов'ю.

4:17  Отже, говорю я це й свідку́ю в Господі, щоб ви більш не пово́дилися, як пово́дяться погани в марно́ті свого розуму, —

4:18  вони запа́морочені розумом, відчу́жені від життя Божого за не́уцтво, що в них, за стверділість їхніх серде́ць,

4:19  вони отупіли й віддали́ся розпусті, щоб чинити всяку не́чисть із заже́рливістю.

4:20  Але ви не так пізнали Христа,

4:21  якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,

4:22  щоб відкинути, за першим поступо́ванням, старо́го чоловіка, який зотліває в звабли́вих пожадливостях,

4:23  та відновлятися духом вашого розуму,

4:24  і зодягнутися в ново́го чоловіка, ство́реного за Богом у праведності й святості правди.

4:25  Тому́ то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для о́дного.

4:26  Гнівайтеся, та не грішіть, — сонце нехай не заходить у вашому гніві,

4:27  і місця дия́волові не давайте!

4:28  Хто крав, нехай більше не кра́де, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужде́нному.

4:29  Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудува́ння, щоб воно подало́ благода́ть тим, хто чує.

4:30  І не засму́чуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день ви́купу.

4:31  Усяке подратува́ння, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас ра́зом із уся́кою злобо́ю.

4:32  А ви один до о́дного будьте ласка́ві, милости́ві, прощаючи один о́дному, як і Бог через Христа вам простив!

Chapter 5

5:1  Отже, будьте наслідувачами Богові, як улю́блені діти,

5:2  і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Само́го Себе, як дар і жертву Богові на приємні па́хощі.

5:3  А розпуста та не́чисть усяка й заже́рливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як ли́чить святим,

5:4  і гидо́та, і марносло́вство або жарти, що непристойні вам, але краще дя́кування.

5:5  Знайте бо це, що жоден розпу́сник, чи нечистий, або заже́рливий, що він ідоля́нин, не має спа́дку в Христовому й Божому Царстві!

5:6  Нехай вас не зво́дить ніхто словами марно́тними, бо гнів Божий приходить за них на неслухня́них, —

5:7  тож не будьте їм спільниками !

5:8  Ви бо були колись те́мрявою, тепер же ви світло в Господі, — поводьтеся, як діти світла,

5:9  бо плід світла знахо́диться в кожній добрості́, і праведності, і правді.

5:10  Допевня́йтеся, що приємне для Господа,

5:11  і не беріть участи в неплідних ділах те́мряви, а краще й докоряйте.

5:12  Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потає́мно!

5:13  Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло.

5:14  Через це то й говорить: „Сплячий, вставай, і воскре́сни із мертвих, — і Христос осві́тлить тебе!“

5:15  Отож, уважайте, щоб поводитися обере́жно, не як немудрі, але як мудрі,

5:16  використо́вуючи час, — дні бо лукаві!

5:17  Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що́ є воля Господня.

5:18  І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще напо́внюйтесь Духом,

5:19  розмовляючи поміж собою псалма́ми, і гі́мнами, і пісня́ми духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,

5:20  дякуючи за́вжди за все Богові й Отцеві в Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа,

5:21  ко́рячися один о́дному у Христовім страху́.

5:22  Дружи́ни, — корі́ться своїм чоловікам, як Господе́ві, —

5:23  бо чоловік — голова дружи́ни, як і Христос — Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!

5:24  І як ко́риться Церква Христові, так і дружи́ни своїм чоловікам у всьо́му.

5:25  Чоловіки, — любіть своїх дружи́н, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,

5:26  щоб її освятити, очистивши водяним ку́пелем у слові,

5:27  щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була́ свята й непорочна!

5:28  Чоловіки повинні любити дружи́н своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружи́ну свою, той любить самого себе.

5:29  Бо ніко́ли ніхто не знена́видів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву,

5:30  бо ми — члени Тіла Його від тіла Його й від косте́й Його!

5:31  „Покине тому́ чоловік батька й матір, і пристане до дружи́ни своєї, — і бу́дуть обоє вони одним тілом“.

5:32  Ця таємниця велика, — а я говорю́ про Христа та про Церкву!

5:33  Отже, нехай кожен зокре́ма із вас любить так свою дружи́ну, як самого себе, а дружи́на нехай боїться свого чоловіка!

Chapter 6

6:1  Діти, — слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе!

6:2  „Шануй свого батька та матір“ — це перша заповідь з обі́тницею, —

6:3  „щоб добре вело́ся тобі, і щоб ти був на землі довголітній!“

6:4  А батьки, — не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напомина́нні й остере́женні Божому!

6:5  Раби, — слухайтеся тілесних панів зо стра́хом і тремті́нням у простоті́ серця вашого, як Христа!

6:6  Не працюйте тільки про лю́дське око, немов чоловіковго́дники, а як раби Христові, чиніть від душі волю Божу,

6:7  служіть із зичли́вістю, немов Господе́ві, а не лю́дям!

6:8  Знайте, що кожен, коли зробить що добре, те саме оде́ржить від Господа, чи то раб, чи то вільний.

6:9  А пани, — чиніть їм те са́ме, занеха́юйте погро́зи, знайте, що для вас і для них є на небі Госпо́дь, а Він на обличчя не дивиться!

6:10  Наре́шті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могу́тністю сили Його!

6:11  Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хи́трощів диявольських.

6:12  Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти вла́ди, проти світоправителів цієї те́мряви, проти піднебесних ду́хів зло́би.

6:13  Через це візьміть повну Божу збро́ю, щоб могли ви дати о́пір дня злого, і, все виконавши, витримати.

6:14  Отже, стійте, підперезавши сте́гна свої правдою, і зодягнувшись у броню́ праведности,

6:15  і взувши ноги в готовість Єва́нгелії миру.

6:16  А найбільш над усе візьміть щита́ віри, яким зможете погасити всі огне́нні стрі́ли лукавого.

6:17  Візьміть і шоло́ма спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже.

6:18  Усякою молитвою й благанням кожного ча́су моліться у Дусі, а для того пильнуйте з повною витрива́лістю та молитвою за всіх святих,

6:19  і за мене, щоб да́не було́ мені слово відкрити уста́ свої, і зо сміливістю провіщати таємницю Єва́нгелії,

6:20  для якої посо́л я в кайда́нах, щоб сміли́во про неї звіщати, як належить мені.

6:21  А щоб знали і ви щось про мене, та що́ я роблю́, то все вам розпові́сть Тихи́к, улю́блений брат і в Господі вірний служи́тель,

6:22  якого послав я до вас на це са́ме, щоб довідалися ви про нас, і щоб ваші серця він поті́шив.

6:23  Мир брата́м і любов із вірою від Бога Отця й Господа Ісуса Христа!

6:24  Благода́ть зо всіма́, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа! Амі́нь.