UkrOgienko - Ezra

Chapter 1

1:1  А першого року Кіра, царя перського, щоб спо́внилось слово Господнє, проре́чене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголоси́в по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи:

1:2  „Так говорить Кір, цар перський: Усі зе́мні царства дав мені Господь, Бог Небесний, і Він наказав мені збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї.

1:3  Хто між вами з усього Його наро́ду, — неха́й буде Бог його з ним, і нехай він іде до Єрусалиму, що в Юдеї, і нехай будує дім Господа, Бога Ізраїлевого. Це той Бог, що в Єрусалимі.

1:4  А кожному позоста́лому по всіх тих містах, хто мешкає там, нехай допоможуть йому люди його місця сріблом, і золотом, і маєтком, і худо́бою, з добровільною жертвою для дому Божого, що в Єрусалимі“.

1:5  І повставали го́лови ба́тьківських родів Юди та Веніямина, і священики, і Левити, аж до всякого, що Бог збудив духа його, щоб піти будувати дім Господа, що в Єрусалимі.

1:6  А все їхнє довкі́лля зміцни́ло їм руки речами срібними та золотими, маєтком, і худобою, і кошто́вностями, окрім того, що хто поже́ртвував був добровільно.

1:7  А цар Кір повино́сив речі Господнього дому, які забрав був Навуходоно́сор з Єрусалиму, і дав їх до дому бога свого, —

1:8  і повиносив їх Кір, цар перський, рукою скарбника́ Мітредата, а той відрахував їх Шешбаццарові, Юдиному начальникові.

1:9  I оце їхнє число: мисо́к золотих — тридцять, мисо́к срібних тисяча, ножі́в — двадцять і дев'ять,

1:10  ке́ліхів золотих — тридцять, келіхів срібних подвійних — чотири сотні й десять, по́суду іншого — тисяча.

1:11  Усього золотого й срібного по́суду — п'ять тисяч і чотири сотні. Усе це завіз Шешбаццар, коли вигна́нці верта́лися з Вавило́ну до Єрусалиму.

Chapter 2

2:1  А оце вихо́дьки з округи, що прийшли з поло́ну вигна́ння, яких вигнав був Навуходоно́сор, цар вавило́нський, до Вавило́ну, і вони повернулися до Єрусалиму та Юдеї, кожен до міста свого,

2:2  ті, що прийшли були з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Сераєю, Реелаєю, Мордехаєм, Білшаном, Міспаром, Біґваєм, Рехумом, Бааною. Число людей Ізраїлевого народу:

2:3  синів Пар'ошових — дві тисячі сто сімдеся́т і два,

2:4  синів Шефатіїних — три сотні сімдеся́т і два,

2:5  синів Арахових — сім сотень сімдеся́т і п'ять,

2:6  синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових та Йоавових — дві тисячі вісім сотень і дванадцять,

2:7  синів Еламових — тисяча двісті п'ятдеся́т і чотири,

2:8  синів Заттуєвих — дев'ять со́тень і сорок і п'ять,

2:9  синів Заккеєвих — сім сотень і шістдеся́т,

2:10  синів Банієвих — шість со́тень сорок і два,

2:11  синів Беваєвих — шість со́тень двадцять і три,

2:12  синів Азґадових — тисяча двісті двадцять і два,

2:13  синів Адонікамових — шість со́тень шістдесят і шість,

2:14  синів Біґваєвих — дві тисячі п'ятдесят і шість,

2:15  синів Адінових — чотири сотні п'ятдесят і чотири,

2:16  синів Атерових, від Єзекії — дев'ятдесят і вісім,

2:17  синів Бецаєвих — три сотні двадцять і три,

2:18  синів Йориних — сто й дванадцять,

2:19  синів Хашумових — двісті двадцять і три,

2:20  синів Ґіббарових — дев'ятдеся́т і п'ять,

2:21  вихо́дьків з Віфлеєму — сто двадцять і три,

2:22  людей з Нетофи — п'ятдеся́т і шість,

2:23  людей з Анатоту — сто двадцять і вісім,

2:24  вихо́дьків з Азмавету — сорок і два,

2:25  вихо́дьків з Кір'ят-Аріму, Кефіри та Беероту — сім сотень і сорок і три,

2:26  вихо́дьків з Рами та Ґеви: шість сотень двадцять і один,

2:27  людей з Міхмасу — сто двадцять і два,

2:28  людей з Бет-Елу та Аю — двісті двадцять і три,

2:29  виходьків з Нево — п'ятдесят і два,

2:30  виходьків з Магбішу — сто п'ятдесят і шість,

2:31  виходьків з Еламу Другого — тисяча двісті п'ятдесят і чотири,

2:32  виходьків з Харіму — три сотні й двадцять,

2:33  виходьків з Лоду, Хадіду та Оно — сім сотень двадцять і п'ять,

2:34  виходьків з Єрихону — три сотні сорок і п'ять,

2:35  виходьків з Сенаї — три тисячі і шість сотень і тридцять.

2:36  Священиків: синів Єдаєвих з Ісусового дому — дев'ять сотень сімдеся́т і три,

2:37  синів Іммерових — тисяча п'ятдесят і два,

2:38  синів Пашхурових — тисяча двісті сорок і сім,

2:39  синів Харімових — тисяча й сімнадцять.

2:40  Левитів: синів Ісусових і Кадміїлових, з синів Гадавії — сімдеся́т і чотири.

2:41  Співакі́в: синів Асафових — сто двадцять і вісім.

2:42  Синів придве́рних: синів Шаллумових, синів Атерових, синів Талмонових, синів Аккувових, синів Хатітиних, синів Шоваєвих, — усіх сто тридцять і дев'ять.

2:43  Храмових підда́нців: синів Ціхіних, синів Хасуфіних, синів Таббаотових,

2:44  синів Керосових, синів Сіагіних, синів Падонових,

2:45  синів Леваниних, синів Хаґавиних, синів Аккувових,

2:46  синів Хаґавових, синів Самлаєвих, синів Хананових,

2:47  синів Ґідделових, синів Ґахарових, синів Реаїних,

2:48  синів Рецінових, синів Некодиних, синів Ґаззамових,

2:49  синів Уззиних, синів Пасеахових, синів Бесаєвих,

2:50  синів Асниних, синів Меунімових, синів Нефусімових,

2:51  синів Бакбукових, синів Хакуфиних, синів Хархурових,

2:52  синів Бацлутових, синів Мехідиних, синів Харшиних,

2:53  синів Баркосових, синів Сісриних, синів Темахових,

2:54  синів Незіхових, синів Хатіфиних,

2:55  синів Соломонових рабів: синів Сотаєвих, сині́в Соферетових, синів Терудиних,

2:56  Синів Яалиних, синів Дарконових, синів Ґідделових,

2:57  синів Шефатіїних, синів Хаттілових, синів Похерет-Гаццеваїмових, синів Амієвих, —

2:58  усього цих храмових підда́нців та синів Соломо́нових рабів — три сотні дев'ятдесят і два.

2:59  А оце ті, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Аддану та Іммеру, та не могли дове́сти роду батьків своїх та свого насіння, чи вони з Ізраїля:

2:60  синів Делаїних, синів Товійїних, синів Некодиних — шість сотень п'ятдесят і два.

2:61  І з синів священичих: сини Ховайїні, сини Коцові, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочо́к ґілеадянина Барзіллая, і звався їхнім ім'я́м.

2:62  Вони шукали свого за́пису родоводу, та не знайшли, і були́ вони ви́лучені зо священства,

2:63  а намісник сказав їм, щоб вони не їли зо Святого Святих, аж поки не стане священик до урі́му та туммі́му.

2:64  Усього збору ра́зом сорок дві тисячі три со́тні шістдесят,

2:65  окрім їхніх рабів та невільниць, — цих було сім тисяч три сотні тридцять і сім; а їхніх співаків та співачок — двісті.

2:66  Їхніх ко́ней було сім сотень тридцять і шість, їхніх мулів — двісті сорок і п'ять,

2:67  їхніх верблю́дів — чотири сотні тридцять і п'ять, ослів — шість тисяч сім сотень і двадцять.

2:68  А з голів батьківських родів, коли вони прийшли до Господнього дому, що в Єрусалимі, то вони же́ртвували до Божого дому, щоб поставити його на його стано́вищі.

2:69  За своєю спромо́жністю вони дали́ до ска́рбу на працю: золота шістдесят одну тисячу даре́йків, а срібла — п'ять тисяч мін, а священичих убра́нь — сто.

2:70  І осілися священики й Левити, та з народу, і співаки́, і придве́рні, і храмові підда́нці по своїх міста́х, і ввесь Ізраїль по своїх містах.

Chapter 3

3:1  А коли настав сьо́мий місяць, і Ізраїлеві сини були по містах, то зібрався наро́д, як один чоловік, до Єрусалиму.

3:2  І встав Ісус, син Йоцадаків, та брати його священики, і Зоровавель, син Шеалтіїлів, та брати його, і збудува́ли же́ртівника Бога Ізраїля, щоб прино́сити на ньому цілопа́лення, як написано в Зако́ні Мойсея, Божого чоловіка.

3:3  І поставили міцно же́ртівника на його основі, бо були вони в страху́ від наро́дів краї́в, і прино́сили на ньо́му цілопа́лення для Господа, цілопа́лення на ра́нок та на вечір.

3:4  І справили свято Ку́чок, як написано, і щоденні цілопа́лення в кількості за постановою щодо жертов на кожен день,

3:5  а по то́му — цілопа́лення стале, і на молодики́, і на всі присвячені Господе́ві свята, і для кожного, хто жертвує добровільну жертву для Господа.

3:6  Від першого дня сьомого місяця зачали́ прино́сити цілопа́лення для Господа. А під Господній храм не були ще покладені основи.

3:7  І дали́ срібла каменяра́м та те́слям, і їжі, і питва́ та оливи, сидонянам та тирянам, щоб достача́ли ке́дрові дере́ва з Ливану до Яфського моря за до́зволом їм Кіра, царя перського.

3:8  А другого року по своєму прихо́ді до Божого дому до Єрусалиму, дру́гого місяця, почали́ робити Зоровавель, син Шеалтіїлів, і Ісус, син Йоцадаків, і решта їхніх братів, священики та Левити, і всі, хто поприхо́див з неволі в Єрусалим, а Левитів від віку двадцяти років і вище поставили керува́ти над працею Господнього дому.

3:9  І став Ісус, сини його та брати його, Кадміїл та сини його, сини Юдині, як один чоловік, на до́гляд над робітника́ми праці в Божому домі, сини Хенададові, сини їх та їхні брати, Левити.

3:10  А коли клали осно́ву Господнього храму, то поставили облаче́нних священиків із су́рмами, а Левитів, Асафових синів, із цимба́лами, щоб сла́вити Господа за уставом Давида, Ізраїлевого царя.

3:11  І відповіли вони хвало́ю та подякою Господе́ві, — „Добрий бо Він, бо навіки Його милосердя“ на Ізраїля. А ввесь народ викли́кував гучни́м по́кликом, сла́влячи Господа за основу Господнього дому!

3:12  А багато-хто зо священиків і Левитів та з голів ба́тьківських родів, старші, що бачили перший храм, при заснува́нні його, того храму, своїми очи́ма, плакали ре́вним голосом, а багато-хто покли́кували підне́сеним голосом у радості.

3:13  І не міг наро́д розпізнати голосу по́клику радости від голосу плачу́ народу, бо наро́д сильно викли́кував, а голос був чутий аж далеко.

Chapter 4

4:1  І почули Юдині та Веніяминові вороги́, що вигна́нці будують храма Господе́ві, Богові Ізраїля.

4:2  І прийшли вони до Зорова́веля та до голів ба́тьківських родів, та й сказали їм: І ми бу́демо будува́ти з вами, бо ми зверта́ємось, як ви, до вашого Бога, і ми прино́симо Йому жертви від днів Есар-Хаддона, царя асирійського, що привів нас сюди“.

4:3  І сказав їм Зоровавель і Ісус, та решта голів батьківських родів Ізраїлевих: „Не вам і нам разом будувати храм для Бога! Самі бо ми бу́демо будувати для Господа, Бога Ізраїлевого, як наказа́в нам цар Кір, цар перський“.

4:4  І став народ тієї землі осла́блювати руки Юдиного наро́ду та страха́ти їх при будува́нні.

4:5  І підку́плювали вони проти них дора́дників царськи́х, щоб залама́ти їхній за́дум, по всі дні Кіра, царя перського, й аж до царюва́ння Да́рія, царя перського.

4:6  А за царя Ахашвероша, на поча́тку його царюва́ння, написали вони оска́рження на ме́шканців Юдеї та Єрусалиму.

4:7  А за днів Артаксеркса написав Бішлам, Мітредат, Товеїл та решта товаришів його до Артаксеркса, царя перського. А лист був написаний по-араме́йськи, а перекладений по-перськи.

4:8  Начальник Рехум та писар Шімай написали одно́го листа проти Єрусалиму до царя Артаксеркса отак.

4:9  Тоді начальник Рехум та писар Шімшай та решта товариші́в його, судді й урядники, писарчуки, писарі, аркев'я́ни, вавило́няни, шушаня́ни, цебто еламі́ти,

4:10  та решта наро́дів, яких повиганяв Аснаппар, великий та славний, й осадив їх у місті Самарії та в решті Заріччя.

4:11  Оце ві́дпис листа, що послали до нього: „До царя Артаксеркса твої раби, люди Зарі́ччя. І ось

4:12  щоб було відо́ме цареві, що Юдеї, які вийшли від тебе до нас, прибули́ до Єрусалиму. Вони будують місто бунтівни́че та шкідли́ве, і вдоскона́люють мури, а підва́лини поліпши́ли.

4:13  А тепер щоб було відо́ме цареві, що коли тільки це місто буде збудо́ване, а мури закі́нчаться, вони не будуть давати ані дани́ни, ані пода́тку, ані мита, а це буде шкодити царсько́му прибу́ткові.

4:14  І ото, беручи́ на увагу, що сіль царського пала́цу — сіль наша, а царськи́й сором не випадає нам бачити, тому ми посилаємо й завідомля́ємо царя,

4:15  щоб пошукали в книзі споминів батьків твоїх, і ти зна́йдеш у книзі споминів, і знатимеш, що місто це — місто бунтівни́че та шкідли́ве царям та окру́гам, і що в ньому підійма́ли бунт від праві́ку, чому́ місто це було зруйно́ване.

4:16  Ми сповіщаємо царя, що коли тільки місто це буде добудо́ване, а мури закі́нчаться, то через те не бу́де тобі частки в Зарі́ччі“.

4:17  Цар послав відповідь: „Начальникові Рехумові, і писареві Шімшаєві, та решті їхніх товаришів, що сидять у Самарії, і решта Заріччя: Мир вам! А тепер, —

4:18  лист, якого ви послали до нас, вира́зно прочи́таний передо мною.

4:19  І був ви́даний від мене нака́з, і шукали та й знайшли, що місто це з да́вніх-даве́н підійма́лося на царів, і повста́ння та бунт робилися в ньо́му.

4:20  І могу́тні царі були́ над Єрусалимом, і панували в усьо́му Зарі́ччі, а дани́на, пода́ток та мито давалися їм.

4:21  А тепер видайте нака́за, щоб спини́лися ці люди, а місто це не будува́лося, поки від мене не буде ви́даний новий нака́з.

4:22  І будьте бе́режні, щоб через це не зробити по́милки. На́що рости́ме зло на шкоду царям?“

4:23  Тоді, як тільки був прочи́таний ві́дпис листа царя Артаксеркса перед Рехумом і писарем Шімшаєм та їхніми товариша́ми, пішли вони поспішно до Єрусалиму, і спини́ли роботу їх зброєю та насиллям!

4:24  Тим спинилася робота Божого дому, що в Єрусалимі, і спини́лася вона аж до другого року царюва́ння Дарія, царя перського...

Chapter 5

5:1  І пророкува́в пророк Огій та Заха́рій, син Іддо, пророки, на юдеїв, що в Юдеї та в Єрусалимі, в Ім'я́ Бога Ізраїля, що над ними.

5:2  Тоді встали Зоровавель, син Шеалтіїлів, та Ісус, син Йоцадаків, і зачали́ будувати Божий дім, що в Єрусалимі, а з ними Божі пророки, що допомагали їм.

5:3  Того ча́су прийшов до них Таттенай, намі́сник Зарі́ччя, і Шетар-Бозенай та їхні товариші́, і сказали їм так: „Хто́ видав вам нака́за будувати цей храм і кінча́ти цю будову?“

5:4  Тоді ми сказали їм імена́ тих мужів, що будують цього будинка.

5:5  Та око їхнього Бога було на юдейських старши́х, і вони не спинили їх, аж поки не пі́де доне́сення до Дарія, і тоді дадуть писе́мну відповідь про це.

5:6  Ось ві́дпис листа, що послав Таттенай, намісник Зарі́ччя, і Шетар-Бозенай, та товари́ство його, і перси, що в Заріччі, до царя Дарія, —

5:7  вони послали йому доне́сення, а в ньому писано так: „Цареві Дарієві — усякого миру!

5:8  Щоб було відо́ме цареві, що ми ходили до Юдейської окру́ги, до дому великого Бога, а він будується з великого ка́меня, і дерево кладеться в стіни. А робота та робиться докла́дно, і у́спіх у їхній руці́.

5:9  Тоді ми питалися тих старши́х, і сказали їм так: Хто видав вам нака́за будувати цей храм і кінча́ти цю святиню?

5:10  А також питалися ми їх про їхні імена́, щоб повідо́мити тебе, що запишемо ім'я́ тих мужів, які за голову в них.

5:11  А вони так відповіли нам та сказали: Ми — то раби Бога небе́с та землі, і будуємо храма, що був збудований за багато літ перед цим, а збудував його й докінчи́в його великий Ізра́їлів цар.

5:12  Але зго́дом, коли наші батьки́ розгніви́ли були Бога небе́с, Він віддав їх у руку Навуходоно́сора, царя вавило́нського, халдея, а храм той — він зруйнува́в його, а наро́д вигнав до Вавилону.

5:13  Але першого року Кіра, царя вавилонського, цар Кір видав нака́за будувати цей дім Божий.

5:14  А також по́суд Божого дому, золотий та срібний, що Навуходоно́сор був виніс із єрусалимського храму й заніс його до храму вавилонського, виніс його цар Кір із вавилонського храму й дав мужеві, ім'я́ його Шешбаццар, якого він настанови́в намі́сником.

5:15  І сказав він йому: Візьми цей по́суд, іди, віднеси́ його до храму, що в Єрусалимі, а дім Божий нехай буду́ється на своєму місці.

5:16  Тоді той Шешбаццар прийшов, заклав підва́лини Божого дому в Єрусалимі, і відтоді́ й аж до цього ча́су він будується, і не скі́нчений.

5:17  І ось, якщо це цареві добре, нехай пошука́ється в домі царськи́х скарбів там, у Вавилоні, чи справді від царя Кіра ви́даний був нака́з будувати цей Божий дім в Єрусалимі, а царську́ волю про це нехай пошлють до нас“.

Chapter 6

6:1  Тоді цар Да́рій видав нака́за, і шукали в домі, де складають ска́рби книжо́к у Вавилоні.

6:2  І був зна́йдений один звій в за́мку Ахметі, що в мідійській окру́зі, а в ньому написано так: „На пам'ять.

6:3  Першого року царя Кіра цар Кір видав наказа: Дім Божий в Єрусалимі — дім той нехай будується на місці, де прино́сять жертви, а його підва́лини зало́жені. Вишина́ його — шістдеся́т ліктів, ширина́ його — шістдеся́т ліктів.

6:4  Три ряди́ з великого ка́меню, й один ряд з дерева, а вида́тки будуть да́ні з царсько́го дому.

6:5  А по́суд Божого дому, золотий та срібний, що Навуходоно́сор виніс був із храму, що в Єрусалимі, і переніс до Вавилону, нехай пове́рнуть, і нехай він пі́де до храму, що в Єрусалимі, на своє місце, і покладе́ш те в Божому домі“.

6:6  „Тепер же ти, Таттенаю, наміснику Заріччя, ти, Шетор-Бозенаю з товаришами своїми, перси, що в Заріччі, — віддалі́ться звідти!

6:7  Позоставте працю цього Божого дому, — юдейський намісник та юдейські старші́ збудують той Божий дім на його місці.

6:8  А від мене да́ний нака́з про те, що́ ви будете робити з тими юдейськими старши́ми, щоб збудувати цей Божий дім, а з царсько́го добра́, з данини Заріччя, нехай докладно дається вида́ток тим лю́дям, щоб не спиняти роботи.

6:9  А що́ буде потрібне, чи телят, чи баранів, чи овечок на прине́сення Небе́сному Бо́гові, пшеницю, сіль, вино та оливу, що скажуть священики, які в Єрусалимі, щоб без ома́ни видавалося їм день-удень,

6:10  щоб вони за́вжди прино́сили па́хощі в жертву Небесному Богові та молилися за життя царя та синів його.

6:11  А від мене ви́даний нака́з, що коли який чоловік змінить це моє слово, то буде ви́рване дерево з дому його, і буде поста́влене, а він бу́де прибитий на ньому, а дім його буде обе́рнений за це в руїну!

6:12  А Бог, що вчинив, щоб там пробува́ло Ім'я́ Його, знищить кожного царя та наро́д, що простя́гне свою руку, щоб змінити це, щоб ушко́дити той Божий дім, що в Єрусалимі! Я, Да́рій, видав цього нака́за, — нехай він докладно буде ви́конаний!“

6:13  Тоді Таттенай, намісник Заріччя, Шетар-Бозенай та їхні товариші́ докладно зробили згідно з тим, як послав цар Да́рій.

6:14  А юдейські старші́ будували, і щастило їм за проро́цтвом пророка Огія та Захарія, сина Іддо. І вони збудували й закінчи́ли з нака́зу Бога Ізраїлевого та з наказу Кіра, і Дарія, і Артаксеркса, царя перського.

6:15  І закі́нчений був цей храм до третього місяця адара, що він місяць дванадцятий, шостого року царюва́ння царя Дарія.

6:16  І справили Ізраїлеві сини, священики й Левити та решта вигна́нців свято відно́влення того Божого дому а радістю.

6:17  I прине́сли в жертву на свято відно́влення того Божого дому: волів — сотню, баранів — двісті, ягнят — чотири сотні, а козлят у жертву за гріх за всього Ізраїля — дванадцять, за числом Ізраїлевих племе́н.

6:18  І поставили священиків за їхніми частинами, а Левитів — за че́ргами їхніми на службу Божого дому, що в Єрусалимі, як написано в книзі Мойсея.

6:19  А пове́рненці справили Па́сху чотирнадцятого дня першого місяця,

6:20  бо очи́стилися священики та Левити, як один, — усі вони чисті. І вони зарізали пасха́льне ягня́ для всіх пове́рненців, для своїх братів священиків та для себе.

6:21  І їли Ізраїлеві сини, що верну́лися з вигна́ння, і також усі, хто відділився до них від иечистости народів землі, щоб звертатися до Господа, Бога Ізраїлевого.

6:22  І справляли вони свято Опрі́сноків сім день у радості, бо Господь їх потішив і обернув до них серце асирійського царя, щоб зміцнити їхні руки при праці дому Бога, Бога Ізраїлевого.

Chapter 7

7:1  А по цих приго́дах, за царюва́ння Артаксеркса, царя перського, Е́здра, син Азарії, сина Хійлкійї,

7:2  сина Шаллуна, сина Садока, сина Ахітуви,

7:3  сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,

7:4  сина Захарія, сина Уззі, сина Буккі,

7:5  сина Авішуї, сина Пінхаса, сина Елеазара, сина Аарона, первосвященика, —

7:6  цей Ездра вийшов із Вавилону, а він був учитель, знаве́ць Мойсеєвого Зако́ну, що його дав Господь, Бог Ізраїлів. І дав йому цар згідно з тим, як була́ на ньому рука Господа, Бога його, всяке його пожада́ння.

7:7  І пішли з ним дехто з Ізраїлевих синів, і з священиків, і Левитів, і співаків, і придве́рних, і храмови́х підда́нців до Єрусалиму сьомого року царя Артаксе́ркса.

7:8  І прибув він до Єрусалиму п'ятого місяця, а то сьомий рік царюва́ння.

7:9  Бо першого дня місяця першого був поча́ток ви́ходу з Вавилону, а першого дня п'ятого місяця він прийшов до Єрусалиму, бо рука його Бога була добра на ньому.

7:10  Бо Ездра пригото́вив своє серце дослі́джувати Господнього Зако́на, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі устава та права.

7:11  А оце ві́дпис писа́ння, що цар Артаксе́ркс дав священикові Ездрі, учителеві, що пише слова́ заповідей Господа та Його устави над Ізраїлем:

7:12  „Артаксе́ркс, цар над царями, до священика Ездри, доскона́лого вчителя Зако́ну Бога Небесного, і так далі.

7:13  А ось ви́даний від мене нака́з, щоб кожен, хто в моїм царстві з Ізраїлевого наро́ду, і їхніх священиків, і Левитів з доброї волі бажає йти до Єрусалиму з тобою, нехай іде,

7:14  через те, що ти по́сланий від царя та семи його дора́дників, щоб дослідити про Юдею та про Єрусалим за правом твого Бога, правом, що в руці твоїй,

7:15  і щоб відпра́вити срібло та золото, що цар та дорадники його поже́ртвували для Бога Ізраїлевого, Якого місце перебування в Єрусалимі,

7:16  і все срібло та золото, яке ти зна́йдеш у всій вавилонській окру́зі ра́зом із пожертвами народу та священиків, які же́ртвують для дому їхнього Бога, що в Єрусалимі.

7:17  Тому́ ти невідкладно купиш за це срібло биків, баранів, овечок, і їх жертви хлі́бні та їх жертви ливні, і принесе́ш їх на же́ртівнику дому вашого Бога, що в Єрусалимі.

7:18  А що тобі та браттям твоїм буде добре вчинити з рештою срібла та золота, те зробі́ть за вподо́банням вашого Бога.

7:19  А по́суд, що даний тобі на слу́ження дому твого Бога, віддай у цілості перед Богом Єрусалиму.

7:20  А решта потрібного для дому Бога твого, що випаде тобі дати, буде да́на з дому царськи́х скарбів.

7:21  А від мене — я цар Артаксеркс — ви́даний нака́з для всіх скарбникі́в, що в Заріччі, що все, чого зажадає від вас священик Ездра, учитель Зако́ну Бога Небесного, нехай буде докладно зро́блене:

7:22  срібла — аж до сотні тала́нтів, і пшениці аж до сотні ко́рів, і вина аж до сотні ба́тів, і оливи аж до сотні батів, а соли — без за́пису.

7:23  Усе, що з нака́зу Небесного Бога, нехай буде горливо зро́блене для дому Небесного Бога, бо на́що був би гнів на царство царя та на синів його?

7:24  І вас завідомля́ємо, що всі священики та Левити, співаки́, придве́рні, храмові́ підда́нці та працівники того Божого дому вільні, — дани́ни, пода́тку, чи ми́та не належить накладати на них!

7:25  А ти, Ездро, за мудрістю Бога твого, яка в руці твоїй, попризнача́й су́ддів та викона́вців Зако́ну, щоб судили для всього народу, що в Заріччі, для всіх, хто знає зако́ни твого Бога, а хто не знає, тих навчите́.

7:26  А кожен, хто не буде виконувати Зако́на твого Бога та зако́на царсько́го докладно, щоб чинився над ним суд: чи то на смерть, чи то на вигна́ння, чи то на кару маєткову, чи то на ув'я́знення“.

7:27  Благословенний Господь, Бог наших батьків, що вклав у царе́ве серце, щоб оздо́бити дім Господній, що в Єрусалимі,

7:28  а на мене нахили́в милість перед царем та його дора́дниками, та всіма́ хоробрими царе́вими зве́рхниками! А я зміцни́вся, бо рука Господа, Бога, була надо мною, і я зібрав провідни́х людей з Ізраїля, щоб вони пішли зо мною.

Chapter 8

8:1  А оце го́лови їхніх батьків та їх родові́д, що пішли зо мною, за царю́вання царя Артаксе́ркса, з Вавилону:

8:2  з Пінхасових синів: Ґершом, з Ітамарових синів: Даніїл, з Давидових синів: Хаттуш.

8:3  З Шеханіїних синів, з Пар'ошових синів: Захарій, а з ним за родово́дом — сто й п'ятдеся́т мужчи́н.

8:4  З Пахат-Моавових синів: Ел'єгоенай, син Зерахі́їн, а з ним двісті мужчин.

8:5  З синів Затту: Шеханія, син Яхазіїлів, а з ним три сотні мужчин.

8:6  А з Адінових синів: Евед, син Йонатанів, а з ним п'ятдеся́т мужчин.

8:7  А з Еламових синів: Єшая, син Аталіїн, а з ним сімдеся́т мужчин.

8:8  А з Шефатіїних синів: Зевадія, син Михаїлів, а з ним вісімдеся́т мужчин.

8:9  З Йоавових синів: Овадія, син Єгіїлів, а з ним двісті й вісімнадцять мужчин.

8:10  А з синів Бані: Шеломіт, син Йосіфіїн, а з ним сотня й шістдеся́т мужчин.

8:11  А з Беваєвих синів: Захарій, син Беваїв, а з ним двадцять і вісім мужчин.

8:12  А з Азґадових синів: Йоханан, син Катанів, а з ним сотня й десять мужчин.

8:13  А з Адонікамових синів — останні, а оце їхні імена́: Еліфелет, Єіїл, і Шемая, а з ними шістдеся́т мужчин.

8:14  А з Біґваєвих синів: Утай і Заввуд, а з ними сімдеся́т мужчин.

8:15  І зібрав я їх до рі́чки, що впадає до Агави, і ми таборува́ли там три дні. І перегля́нув я народ та священиків, і не знайшов там ніко́го з Левієвих синів.

8:16  І послав я по Еліезера, по Аріїла, по Шемаю, по Елнатана, і по Яріва, і по Елнатана, і по Натана, і по Захарія, і по Мешуллама, голів, і по Йойаріва, і по Елнатана, учителів.

8:17  І відправив я їх до Іддо, голови в місцевості Касіф'я, і вклав в їхні уста слова́, щоб говорити до Іддо та братів його, підда́них у місцевості Касіф'я, щоб вони привели́ нам служи́телів для дому нашого Бога.

8:18  I привели́ вони нам, — бо рука нашого Бога була добра до нас, — чоловіка розумного з синів Махлі, сина Левія, Ізраїлевого сина, та Шеревею й синів його та братів його, — вісімнадцять,

8:19  та Хашавію, а з ним Єшаю, з синів Мерарієвих, братів його та синів його — двадцять,

8:20  а з підда́нців храму, яких дав Давид та зверхники на роботу Левитам, — двісті й двадцять підда́нців: усі вони були́ озна́чені поіме́нно.

8:21  І проголосив я там піст, над річкою Агавою, щоб упокоря́тися нам перед лице́м нашого Бога, щоб просити від Нього щасливої дороги для нас і для дітей наших та для всього нашого маєтку,

8:22  бо я соро́мився просити від царя ві́йська та верхівці́в, щоб помагали нам у дорозі проти ворога, бо сказали ми цареві, говорячи: „Рука нашого Бога на добро для всіх, хто шукає Його, а сила Його та гнів Його — на всіх, хто кидає Його!“

8:23  І по́стили ми, і просили нашого Бога про це, і Він дав нам ублага́ти Себе.

8:24  І я відділив із священичих зверхників дванадцять до Шеревеї, Хашавії, і до десятьо́х їхніх братів з ними.

8:25  І відва́жив я їм срібло й золото та по́суд прине́сення нашого Божого дому, що прине́сли цар, і його дорадники, і його зверхники та ввесь Ізраїль, що знахо́дився там.

8:26  І відважив я на їхню руку шість сотень і п'ятдеся́т тала́нтів срібла, а срібних речей — сто талантів, золота — сто талантів,

8:27  а золотих чаш — двадцять на тисячу даре́йків, а посу́дин з золо́ченої й доброї міді — дві, дорогі́, як золото.

8:28  І сказав я до них: „Ви святість для Господа, і цей по́суд — святість, а те срібло та золото — добровільна жертва для Господа, Бога ваших батьків.

8:29  Пильнуйте й бережіть це, аж поки не відва́жите його перед зверхниками священиків і Левитів та зверхниками ба́тьківських родів Ізраїлевих в Єрусалимі до кімна́т Господнього дому“.

8:30  І прийняли́ священики та Левити вагу того срібла та золота та того по́суду, щоб відне́сти до Єрусалиму, до дому нашого Бога.

8:31  І рушили ми з річки Агави двадцятого дня першого місяця, щоб іти до Єрусалиму. А рука нашого Бога була над нами, і Він урятував нас з руки ворога та чатівника́ на дорозі.

8:32  І прийшли ми до Єрусалиму, і сиділи там три дні.

8:33  А четвертого дня відважили ми те срібло й золото та той по́суд у домі нашого Бога на руку священика Меремота, сина Урійїного, а з ним був Елеазар, син Пінхасів, а з ними Йозавад, син Єшуїн, та Ноадія, син Біннуїв, Левити, —

8:34  за числом, за вагою на все. І того ча́су була́ записана вся та вага.

8:35  Ті, що прийшли з поло́ну, сини вигнання, прине́сли цілопа́лення для Бога Ізраїля: дванадцять биків за всього Ізраїля, дев'ятдеся́т і шість баранів, сімдеся́т і сім овець, дванадцять козлів на жертву за гріх, — це все цілопа́лення для Господа.

8:36  І віддали́ цареві нака́зи царськи́м сатра́пам та намісникам Зарі́ччя, а ті підтримували наро́д та Божий дім.

Chapter 9

9:1  А як скінчи́лося це, підійшли до мене зверхники, говорячи: „Цей народ, Ізраїль, і священики та Левити не відділи́лися від народів цих країв з їхніми гидо́тами, від ханане́ян, періззе́ян, євусе́ян, аммоне́ян, моаві́тян, єги́птян та аморе́ян,

9:2  бо побрали з їхніх дочо́к собі та своїм сина́м, змішалося святе насіння з наро́дами цих країв, а рука зве́рхників та предста́вників була́ перша в цьому спроневі́ренні“.

9:3  А коли я почув це слово, то розде́р я одежу свою та плаща́ свого, і рвав воло́сся з голови своєї та з бороди своєї, і сидів остовпі́лий...

9:4  І зібра́лися до ме́не всі тремтя́чі перед словами Бога Ізраїлевого за спроневі́рення пове́рненців, а я сидів остовпі́лий аж до жертви вечірньої.

9:5  А за вечірньої жертви встав я з упоко́рення свого, і, роздерши шату свою та плаща́ свого, упав я на коліна свої, і простягну́в ру́ки свої до Господа, Бога мого...

9:6  І сказав я: „Боже мій, соро́млюся я та стидаюся підне́сти, Боже мій, обличчя своє до Те́бе, бо беззако́ння наші помно́жилися понад голову, а наша провина виросла аж до неба!

9:7  Від днів наших батьків ми в великій провині аж до дня цього, а за наші беззако́ння були́ ві́ддані ми, наші царі, наші священики в руку царів цих краї́в на меча́, на поло́н, і на грабі́ж, і на посоро́млення обличчя, як цього дня.

9:8  А тепер на малу́ хвилю ста́лася нам милість від Господа, Бога нашого, щоб позоста́вити нам оста́нок, і дати нам затверди́тися на місці святині Його, щоб освітити очі наші, Боже наш, і дати нам трохи ожити в нашій неволі!

9:9  Бо раби ми, та в нашій неволі не покинув нас Бог наш, і прихилив до нас милість перед пе́рськими царями, щоб дати нам ожити, щоб підне́сти дім нашого Бога й щоб відбудува́ти руїни його, та щоб дати нам за́хист в Юдеї та в Єрусалимі.

9:10  А тепер що ска́жемо, Боже наш, по цьо́му? Бо ми поки́нули заповіді Твої,

9:11  які Ти наказа́в через Своїх рабів пророків, говорячи: Цей Край, що ви йдете посісти, він край нечистий через нечистість наро́ду цих країв, через їхні гидо́ти, що напо́внили його від кра́ю до кра́ю своєю нечи́стістю.

9:12  А тепер дочо́к своїх не давайте їхнім синам, а їхніх дочо́к не беріть для своїх синів, і не питайте їх про мир та про добро їх аж навіки, щоб ви стали сильні, та спожива́ли добро цієї землі, і віддали́ на спа́док вашим синам аж навіки.

9:13  А по то́му всьому, що прийшло на нас за наші злі чи́ни та за нашу велику провину, — бо Ти, Боже наш, стримав кару більше від гріха́ нашого, і дав нам таку рештку, —

9:14  чи зно́ву ми лама́тимемо заповіді Твої, і бу́демо посвоя́чуватися з оцими мерзо́тними наро́дами? Чи ж Ти не розгні́ваєшся на нас аж до ви́гублення нас, так що ніхто не позоста́вси б і не врятува́вся?

9:15  Господи, Боже Ізраїлів, Ти праведний, бо ми позоста́лися останком, як цього дня. Ось ми в провині своїй перед лицем Твоїм, бо не всто́яти нам за це перед лицем Твоїм!“

Chapter 10

10:1  А коли Ездра молився та сповіда́вся, плакав та припада́в перед Божим домом, зібрався до нього з Ізраїля дуже великий збір, — чолові́ки, і жінки́ та діти, бо наро́д плакав ре́вним плаче́м...

10:2  І відпові́в Шеханія, Єхіїлів син, з Еламових синів, та й сказав до Ездри: „Ми спроневі́рилися нашому Богові, бо взяли ми чужи́нок із наро́дів цього кра́ю за жіно́к. Але є ще наді́я для Ізраїля в цьо́му!

10:3  А тепер складімо заповіта нашому Богові, що випровадимо від себе всіх жінок та наро́джене від них, за радою пана нашого, та тих, хто тремти́ть перед заповіддю нашого Бога, і буде зро́блене за Зако́ном.

10:4  Устань, бо на тобі ця річ, а ми з тобою. Будь му́жній і дій!“

10:5  І встав Ездра, і заприсяг зверхників, священиків і Левитів та всього Ізраїля, щоб робити за цим словом. І вони заприсягли́.

10:6  І Ездра встав з-перед Божого дому й пішов до кімна́ти Єгохонана, Ел'яшівового сина, і ночував там. Хліба він не їв і води не пив, бо був у жало́бі за спроневі́рення пове́рненців.

10:7  І оголоси́ли в Юдеї та в Єрусалимі до всіх пове́рненців, щоб зібратися до Єрусалиму.

10:8  А кожен, хто не при́йде до трьох день, за порадою зверхників та старши́х, — увесь маєток того буде зро́блений закляттям, а він буде ви́лучений із громади пове́рненців.

10:9  І зібралися всі люди Юди та Веніямина до Єрусалиму до трьох день, — це був дев'ятий місяць, двадцятого дня місяця. І сидів увесь народ на площі Божого дому, тремтячи́ від цієї справи та від дощу.

10:10  І встав священик Ездра та й сказав до них: „Ви спроневі́рилися, і взяли чужи́нних жінок, щоб побільши́ти Ізраїлеву прови́ну.

10:11  А тепер повині́ться Господе́ві, Богові ваших батьків, і чиніть Його волю! І віддаліться від наро́дів цього кра́ю та від тих чужих жіно́к!“

10:12  І відповіла́ вся громада, і сказали гучним голосом: „Так, за словом твоїм, ми повинні зробити!

10:13  Але наро́д числе́нний, і час дощів, і нема сили стояти на вулиці. Та й праці не на один день і не на два, бо ми багато нагрішили в цій справі.

10:14  Нехай же стануть наші зверхники за ввесь збір, а кожен, хто є в наших містах, хто взяв чужи́нних жіно́к, нехай при́йде на означені часи́, а з ними старші́ кожного міста та су́дді його, аж поки не відве́рнеться від нас жар гніву нашого Бога за цю річ“.

10:15  Особливо стали над цим Йонатан, син Асагелів, та Яхзея, син Тіквин, а Мешуллам та Левит Шеббетай допомагали їм.

10:16  І зробили так пове́рненні. І відділи́в собі священик Ездра людей, голів батьків за родом їхніх батьків, і всі вони поіме́нно. І сіли вони першого дня десятого місяця, щоб дослідити цю справу.

10:17  І скінчи́ли до першого дня першого місяця справи про всіх тих людей, що взяли були чужи́нних жіно́к.

10:18  І знайшлися поміж священичими синами, що взяли́ чужи́нних жіно́к, із синів Єшуї, сина Йоцадакового, та братів його: Моасея, і Еліезер, і Ярів, і Ґедалія.

10:19  І дали́ вони руку свою, що повипрова́джують жіно́к своїх, а винні прине́сли в жертву барана́ з отари за прови́ну свою.

10:20  А з синів Іммерових: Ханані та Зевадія.

10:21  І з синів Харімових: Массея, і Елійя, і Шемая, і Єхіїл, і Уззійя.

10:22  Із синів Пашхурових: Ел'йоенай, Маасея, Ізмаїл, Натанаїл, Йозавад та Ел'аса.

10:23  А з Левитів: Йозавад, і Шім'ї, і Келая, він Келіта, Петахія, Юда та Еліезер.

10:24  А з співакі́в: Ел'яшів. А з придве́рних: Шаллум, і Телем, та Урі.

10:25  А з Ізраїля, з синів Пар'ошових: Рам'я, і Їззійя, і Малкійя, і Мійямін, і Елеазар, і Малкійя та Беная.

10:26  А з синів Еламових: Маттанія, Захарій, і Єхіїл, і Авді, і Єремот, і Елійя,

10:27  І з синів Затту: Ел'йоенай, Ел'яшів, Маттанія, і Еремот, і Завад та Азіза.

10:28  А з синів Беваєвих: Єгоханан, Хананія, Заббай, Атлай.

10:29  І з синів Банієвих: Мешуллам, Маллух, і Адая, Яшув, і Шеал та Рамот.

10:30  І з синів Пахатових: Моав, Адна, і Хелал, Беная, Маасея, Маттанія, Веселії́л, і Біннуй та Манасія.

10:31  І з синів Харімових: Еліезер, Їшшійя, Малкійя, Шемая, Шімон,

10:32  Веніямин, Маллух, Шемарія.

10:33  З синів Хашумових: Маттенай, Маттатта, Завад, Еліфелет, Єремай, Манасія, Шім'ї.

10:34  З синів Банаєвих: Маадай, Амрам, і Уїл,

10:35  Беная, Бедея, Келугу,

10:36  Ванія, Меремот, Ел'ятів,

10:37  Маттанія, Маттенай, і Яасай,

10:38  і Бані, і Бійнуй, Шім'ї,

10:39  і Шелемія, і Натан, і Адая,

10:40  Махнадвай, Шашай, Шарай,

10:41  Азаріїл, і Шелемія, Шемарія,

10:42  Шаллум, Амарія, Йо́сип.

10:43  А з синів Нево: Єіїл, Маттітія, Завад, Зевіна, Яддай, і Йоїл, Беная.

10:44  Усі оці взяли́ були́ чужи́нних жіно́к, а деякі з цих жіно́к і дітей породили.