UkrOgienko - Leviticus

Chapter 1

1:1  I кликнув Господь до Мойсея, і промовляв до нього з скинії заповіту, говорячи:

1:2  „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш до них: Коли хто з вас принесе́ жертву для Господа зо скотини, то з худоби великої й худоби дрібної принесете вашу жертву.

1:3  Якщо жертва його — цілопа́лення з худоби великої, то нехай принесе його, самця́ безва́дного; нехай приведе його до скинії заповіту, щоб він був уподобаний перед лицем Господнім.

1:4  І покладе він руку свою на го́лову цілопа́лення, — і буде йому да́но вподо́бання на очи́щення від гріхів його.

1:5  І заріже він ягня перед Господнім лицем. А Ааронові сини, священики, принесуть кров, і покро́плять тією кров'ю на же́ртівника навко́ло, що при вході до скинії заповіту.

1:6  І здере він шкуру з жертви цілопа́лення, і розі́тне його на куски його.

1:7  І дадуть сини священика Аарона огню на жертівника, і покладуть дров на тім огні.

1:8  І порозклада́ють Ааронові сини, священики, ті куски, голову та товщ, на дро́вах, що на огні, який на жертівнику.

1:9  А його ну́трощі та голінки його обмиє водою. І священик усе те спалить на жертівнику, — це цілопа́лення, огняна́ жертва, пахощі любі для Господа.

1:10  А якщо його жертва з дрібної худо́бини, — з овець або з кіз на цілопалення, то нехай приведе його, безвадного самця́,

1:11  і заріже його на боці жертівника на пі́вніч, перед Господнім лицем. І покроплять сини Ааронові, священики, кров'ю його на жертівника навколо.

1:12  І розі́тне його на куски його, і голову його, і товщ його, а священик порозкладає їх на дро́вах, що на огні, який на жертівнику.

1:13  А нутрощі та голінки обмиє водою. І священик принесе все це, та й спалить на жертівнику, — це цілопалення, огняна жертва, пахощі любі для Господа.

1:14  А якщо цілопа́лення його — жертва для Господа з пта́ства, то нехай з го́рлиць або з голубенят принесе жертву свою.

1:15  І принесе її священик до жертівника, і проб'є йому нігтем великим голову, та й спалить на жертівнику, а кров його буде вилита при стіні жертівника.

1:16  І зді́йме його воло в пір'ї його, і кине його при жертівнику на схід на місце по́пелу.

1:17  І роздере його між кри́льми його, але не відділить їх. А священик спалить його на жертівнику на дро́вах, що на огні, — воно цілопа́лення, огняна́ жертва, пахощі любі для Господа.

Chapter 2

2:1  А коли хто принесе́ жертву, жертву хлі́бну для Господа, то нехай пшенична мука буде жертва його, а він поллє на неї оливи, і дасть на неї ладану.

2:2  І принесе її до Ааронових синів, священиків, і ві́зьме звідти повну свою жменю пшеничної муки її, і оливи її зо всім її ладаном, та й спалить священик на жертівнику за прига́дувальну частину, — це огняна́ жертва, пахощі любі для Господа.

2:3  А позостале з цієї хлібної жертви — для Аарона та для синів його, це Найсвятіше з Господніх же́ртов!

2:4  А коли принесеш жертву, жертву хлібну випеченого в печі, то нехай це буде пшенична мука, — прісні калачі, мішані в оливі, та прісні коржики, помазані оливою.

2:5  А якщо твоя жертва — жертва хлі́бна на лопатці, то нехай це буде пшенична мука, мішана в оливі, прісна.

2:6  Поламати її на шматочки, і поллєш на неї оливи, — це хлібна жертва.

2:7  А якщо твоя жертва — жертва хлібна сма́ження, то нехай буде зроблена в оливі з пшеничної муки.

2:8  І принесеш хлібну жертву, що зроблена з тих речей, для Господа, і подаси її до священика, а він принесе її до жертівника.

2:9  І принесе священик із хлібної жертви за прига́дувальну частину її, та й спалить на жертівнику, — це огняна́ жертва, любі пахощі для Господа.

2:10  А позостале з цієї хлібної же́ртви — для Ааро́на та для синів його́: це Найсвятіше з Господніх же́ртов!

2:11  Кожна хлі́бна жертва, яку принесете Господе́ві, не буде зро́блена квашена, бо все квашене й усякий мед — не спалите з нього огняної жертви для Господа.

2:12  Як жертву первоплоду принесіть її для Господа, а на жертівника вона не приноситься на любі пахощі.

2:13  І кожну жертву, жертву хлібну, посолиш сіллю. І хлібної жертви твоєї не позбавиш соли заповіту Бога твого, — на кожній жертві твої́й принесеш соли.

2:14  А якщо принесеш хлі́бну жертву первопло́дів для Господа, то колосся, пряжене в огні, як потовчене зе́рно принесеш хлібну жертву своїх первоплодів.

2:15  І полий на неї оливи, і поклади на неї ладану, — це жертва хлібна.

2:16  І спалить священик за прига́дувальну частину її з потовченого зе́рна, із оливи її на всім ладані її, — це огняна́ жертва для Господа.

Chapter 3

3:1  А якщо його жертва — ми́рна, якщо з великої худоби він приносить чи самця́, чи сами́цю, — він принесе її безва́дну перед Господнє лице,

3:2  і покладе свою руку на голову жертви своєї, та й заріже її при вході до скинії заповіту. А Ааронові сини, священики, покроплять тією кров'ю на жертівника навколо.

3:3  І принесе він із мирної жертви огняну́ жертву для Господа, — лій, що закриває ну́трощі, та ввесь лій, що на ну́трощах,

3:4  і оби́дві ни́рки, і лій, що на них, що на сте́гнах, а сальника́ на печінці — зді́йме його з ни́рками.

3:5  І спалять те сини Ааронові на жертівнику на цілопа́лення, що на дро́вах, яке на огні, — це огняна́ жертва, пахощі любі для Господа.

3:6  А якщо з дрібної худоби його жертва на мирну жертву для Господа, саме́ць чи сами́ця, то безва́дну принесе її́.

3:7  Якщо приносить він на жертву вівцю́, то принесе її перед Господнє лице,

3:8  і покладе свою руку на голову жертви своєї, та й заріже її перед скинією заповіту. А Ааронові сини покро́плять кров'ю її на жертівника навколо.

3:9  І він принесе з мирної жертви огняну́ жертву для Господа, — ці́лого курдюка́, якого здійме при хребті, і лій, що закриває ну́трощі, і ввесь лій, що на ну́трощах,

3:10  і обидві нирки та лій, що на них, що на сте́гнах, а сальника на печінці — зді́йме його з нирками.

3:11  І священик спалить те на жертівнику, — хліб огняно́ї жертви для Господа.

3:12  А якщо жертва його коза, то піднесе її перед лице Господнє,

3:13  і покладе свою руку на голову її, та й заріже її перед скинією заповіту. А Ааронові сини́ покро́плять кров'ю її на жертівника навколо.

3:14  І він принесе з неї жертву свою, жертву для Господа, — лій, що закриває ну́трощі, та ввесь лій, що на ну́трощах,

3:15  і оби́дві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці — здійме його з нирками.

3:16  І священик спалить їх на жертівнику, — це пожива, огняна́ жертва на любі пахощі; увесь лій — для Господа.

3:17  Оце постанова вічна для ваших родів у всіх оса́дах ваших: жодного лою й жодної крови не будете їсти“.

Chapter 4

4:1  Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

4:2  Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: “Коли хто невмисне згрішить проти якої зо всіх за́повідей Господніх, — чого не треба чинити, а він учинить проти однієї з них, —

4:3  якщо пома́заний священик згрішить на провину наро́ду, то він принесе за гріх свій, що згрішив ним, бичка́, — молоде з худоби великої, — безвадного для Господа на жертву за гріх.

4:4  І приведе́ він того бичка до входу скинії заповіту перед Господнє лице, і покладе́ свою́ руку на голову того бичка, та й заріже бичка перед Господнім лицем.

4:5  А помазаний священик візьме кро́ви того бичка, та й внесе її до скинії заповіту.

4:6  І вмочить священик пальця свого в ту кров, та й покро́пить тією кров'ю сім раз перед Господнім лицем пе́ред завіси святині.

4:7  І дасть священик з тієї крови на ро́ги жертівника кадила пахощів, перед Господнім лицем, що він у скинії заповіту, а всю кров бичка виллє до підстави жертівника цілопа́лення, що при вході скинії заповіту.

4:8  А ввесь лій бичка́ жертви за гріх — принесе з нього лій, що закриває нутрощі, і ввесь лій, що на нутрощах,

4:9  і оби́дві нирки та лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці — зді́йме його з нирками,

4:10  як приноситься з вола мирної жертви, — і священик спалить те на жертівнику цілопалення.

4:11  А шкуру бичка та все м'ясо його з головою його та голі́нками його, і нутрощі його, і нечистість їх, —

4:12  і всьо́го бичка винесе поза та́бір до чистого місця, до місця висипа́ння по́пелу, і спалить його на дро́вах в огні, — на висипа́нні попелу буде спа́лений він.

4:13  А коли вся Ізраїлева громада помилково згрішить, і ді́ло буде зата́єне з очей зборів, і зроблять що проти якої зо всіх Господніх за́повідей, чого не можна робити, і завиня́ть,

4:14  а гріх буде пі́знаний, що вони згрішили ним, — то збори принесуть бичка, молоде з худоби великої, на жертву за гріх. І вони приведу́ть його перед скинію заповіту.

4:15  А старші громади покладуть свої руки на голову бичка перед Господнім лицем, та й заріже один з них бичка перед лицем Господнім.

4:16  А помазаний священик внесе крови бичка до скинії заповіту.

4:17  І вмочить священик пальця свого в ту кров, та й покро́пить сім раз перед Господнім лицем пе́ред завіси.

4:18  І дасть він із тієї крови на роги жертівника, що перед Господнім лицем, що він у скинії заповіту, а всю ту кров виллє до підстави жертівника цілопа́лення, що при вході скинії заповіту.

4:19  А ввесь його лій принесе з нього та й спалить на жертівнику.

4:20  І зробить з тим бичком те саме, що робив бичкові жертви за гріх, так само зробить із ним. І так священик дасть очи́щення за них, — і буде про́щено їм.

4:21  І винесе бичка поза та́бір, та й спалить його, як палив бичка першого, — він жертва за гріх зборів.

4:22  Коли згрішить начальник, і зробить що невмисне проти якої зо всіх за́повідей Господа, Бога його, чого робити не можна, та й завини́ть,

4:23  і буде пі́знаний ним гріх його, що згрішив ним, то приведе він жертву свою — безвадного козла,

4:24  і покладе свою руку на голову того козла, та й заріже його в місці, де ріжеться ціл опалення перед Господнім лицем, — він жертва за гріх.

4:25  А священик візьме з крови жертви за гріх своїм пальцем, та й дасть на роги жертівника цілопа́лення, а кров його виллє до підстави жертівника цілопалення.

4:26  А ввесь лій його спалить на жертівнику, як лій мирної жертви, та й так очистить священик його з гріха його, — і буде про́щений йому.

4:27  А коли яка душа з народу землі невмисне згрішить, коли зробить що проти якої з заповідей Господніх, чого робити не можна, та й завини́ть,

4:28  і буде пі́знаний ним гріх його, що згрішив, то він приведе жертву свою — безвадну козу, самицю, за гріх свій, що він згрішив був,

4:29  і покладе свою руку на голову жертви за гріх, та й заріже цю жертву за гріх у місці цілопалення.

4:30  А священик ві́зьме своїм пальцем із крови її, та й дасть на роги жертівника цілопа́лення, а всю її кров виллє до підстави жертівника.

4:31  А ввесь її лій він зді́йме, як знятий був лій із мирної жертви, і священик спалить на жертівнику на пахощі любі для Господа. І так священик очистить його, — і буде про́щено йому.

4:32  А якщо він приведе вівцю в жертву свою за гріх, то приведе безвадну сами́цю,

4:33  і покладе свою руку на голову жертви за гріх, та й заріже її на жертву за гріх у місці, де ріже він жертву цілопа́лення.

4:34  І ві́зьме священик із крови жертви за гріх своїм пальцем, та й дасть на роги жертівника цілопа́лення, а всю кров її виллє до підстави жертівника.

4:35  А ввесь лій її здійме, як здійма́ється лій вівці з мирної жертви, та й спалить священик його на жертівнику на огняні жертви Господні. І так очистить його священик за гріх його, що згрішив був, — і буде про́щено йому.

Chapter 5

5:1  А коли хто згрішить: почує голос прокляття, і був свідком, або бачив, або знав, але не виявив, то понесе свою провину;

5:2  або особа, що доторкнеться якої нечистої речі, або па́дла звірини нечистої, або падла худоби нечистої, або падла нечистого плазуючого, і буде це незна́не їй, то вона — нечиста й завини́ть;

5:3  або коли доторкнеться нечистости люди́ни, всякої нечистости її, що нею стане нечиста, і буде це незна́не їй, а вона довідається, то завини́ть;

5:4  або коли хто присягне́, вимовляючи нерозважно устами своїми, чинити зло або чинити добро, на все, що нерозважно вимовляє люди́на в прися́зі, і буде це незна́не йому́, а він довідається, що завини́в одним із цих, —

5:5  то станеться, що завинить одним із цих, і ви́знає, чим він згрішив у тому.

5:6  І приведе він Господе́ві жертву за провину, за гріх свій, що згрішив, самицю з дрібної худоби, — вівцю́ або козу́ — на жертву за гріх, а священик очистить його від гріха́ його.

5:7  А якщо рука його не спроможна на ягня, то принесе в жертву за провину свою, що згрішив він, дві го́рлиці або двоє голубенят Господе́ві, — одне на жертву за гріх, а одне на цілопа́лення.

5:8  І принесе їх до священика, а він перше принесе те, що на жертву за гріх, і натне великим нігтем голову його від шиї її, але не відділить.

5:9  І покро́пить із крови жертви за гріх на стіну́ жертівника, а позостала кров буде вилита до підстави жертівника, — це жертва за гріх.

5:10  А другого зробить цілопа́ленням за уставом. І очистить його священик від гріха́ його, що згрішив той, — і буде про́щено йому.

5:11  А якщо він не спроможний на дві горлиці або на двоє голубенят, то принесе в жертву свою за те, чим згрішив, десяту частину ефи пшеничної муки на жертву за гріх, не докладе до неї оливи й не дасть на неї ладану, — бо вона жертва за гріх.

5:12  І принесе її до священика, а священик ві́зьме з неї повну свою жменю, за пригадувальну частину її, та й спалить на жертівнику на огняні жертви Господе́ві, — вона жертва за гріх.

5:13  І очистить його священик від гріха його, що згрішив він одним із них, і буде йому про́щений; і буде вона для священика, як жертва хлібна“.

5:14  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

5:15  „Коли хто пере́ступом спроневіриться, і невмисне згрішить проти Господніх святощів, то він приведе жертву за провину свою до Господа, — безвадного барана́ з дрібної худоби, за твоєю оцінкою срібла шеклів, на міру шеклем святині на жертву за провину.

5:16  А те, що згрішив проти святощів, пове́рне, і додасть до нього п'яту частину його священикові, а священик очистить його барано́м жертви за гріх, — і буде про́щено йому.

5:17  А якщо згрішить коли хто, і зробить що проти якої зо всіх Господніх за́повідей, чого не можна робити, і не знатиме, і завинить, і понесе свій гріх,

5:18  то він приведе до священика безвадного барана з дрібної худоби в оцінці твоїй на жертву за провину. І очистить його священик за по́милку його, що нею помилився, бо він не знав, — і буде про́щена йому.

5:19  Це жертва за провину: він справді завинив Господе́ві“.

5:20  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

5:21  „Коли хто згрішить і переступом спроневі́риться проти Господа, і скаже неправду на ближнього свого щодо да́ного на схо́вок, щодо даного в за́клад, або щодо грабунку, або вимусить утиском у ближнього свого,

5:22  або зна́йде яку́сь згубу та й скаже неправду про неї, і присягне́ неправдиво на одне зо всього, що́ робить люди́на, і згрішить тим,

5:23  то станеться, коли він згрішить і завини́ть, — нехай пове́рне грабу́нок, що заграбував, або ви́мушення, що був вимусив, або дане на сховок, що було зложене в нього, або згубу, що знайшов,

5:24  або все, що присяг про нього неправдиво, — і поверне його насамперед, і додасть до нього п'яту частину тому́, чиє воно, дасть його в день, коли виявиться провина його.

5:25  І він приведе Господе́ві до священика жертву за провину свою, — безвадного барана з дрібної худоби за твоєю оці́нкою на жертву за провину.

5:26  І священик очистить його перед Господнім лицем, і буде йому про́щено все до одно́го, що́ і він зробив на провину“.

Chapter 6

6:1  І Господь промовляв до Мойсея, ка́жучи:

6:2  „Накажи Ааронові та синам його, повіда́ючи: Оце зако́н цілопа́лення: Воно приноситься на о́гнищі своїм на жертівнику ці́лу ніч аж до ра́нку, а огонь жертівника горітиме на ньому.

6:3  І надіне священик льняну́ свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере по́піл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику.

6:4  І зді́йме він шати свої, і зодя́гне одіж іншу, та й винесе попіл поза та́бір до чистого місця.

6:5  А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик пали́тиме на ньому дро́ва щора́нку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов.

6:6  Огонь за́вжди горітиме на жертівнику, не погасне.

6:7  А оце зако́н про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до пе́реду жертівника.

6:8  І ві́зьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки́ хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, — любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа.

6:9  А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, — прі́сне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту бу́дуть їсти її.

6:10  Не буде пе́чена вона квашеною. Їхню частину — Я дав це з огняни́х Моїх жертов; вона — Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину.

6:11  Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, — вічна постанова для ваших поколінь, — з огняни́х жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освя́титься“.

6:12  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

6:13  „Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господе́ві в дні пома́зання його: десята частина ефи́ пшени́чної муки, це постійна хлібна жертва: половина її — рано, а половина її — ввечорі.

6:14  На лопа́тці в оливі буде вона зро́блена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, — любі пахощі для Господа.

6:15  А пома́заний священик зробить її — замість нього зробить її котрийсь із синів його, — це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена.

6:16  А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, — не буде їджена“.

6:17  І Господь промовляв до Мойсея, гово́рячи:

6:18  „Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце зако́н про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопа́лення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, — Найсвятіше вона!

6:19  Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту.

6:20  Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покро́пить на оде́жу, — що покро́питься нею, те випереш на місці святому.

6:21  А гли́няний по́суд, що в ньому вона ва́рена, буде розбитий. А якщо в мідянім по́суді була вона ва́рена, то буде ви́чищений до блиску й виполосканий водою.

6:22  Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, — Найсвятіше вона.

6:23  А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на оку́плення в святині, не буде їджена, — в огні буде спалена.

Chapter 7

7:1  А оце зако́н жертви за провину, — Найсвятіше вона.

7:2  На місці, де ріжуть цілопаления, заріжуть жертву за провину, а кров її священик покропить на жертівника навколо.

7:3  А ввесь її лій із неї він принесе́, — курдюка́, і лій, що покриває ну́трощі,

7:4  і оби́дві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме з нирками,

7:5  та й спалить те священик на жертівнику, — це огняна́ жертва для Господа, жертва за провину вона.

7:6  Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона.

7:7  Як про жертву за гріх, так само про жертву за провини — зако́н їм один: священикові, що очистить нею, йому вона буде.

7:8  А священик, що приносить чиєсь цілопалення, — шкура цілопалення, яке приніс він, священикові, йому вона бу́де.

7:9  І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, і кожна пригото́влена в горшку та на лопатці, — священикові, що приносить її, йому вона бу́де.

7:10  А кожна хлібна жертва, мішана в оливі й суха, — буде вона всім синам Аароновим, як одному, так і другому.

7:11  А оце зако́н про мирну жертву, що хтось принесе її Господе́ві.

7:12  Якщо принесе її на подяку, то він принесе на жертву подяки прісні калачі́, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі.

7:13  Разом із калачами ква́шеного хліба принесе він жертву свою, при мирній жертві подяки його.

7:14  І принесе він щось одне з кожної жертви, — прино́шення для Господа; це буде священикові, що кро́пить кров мирної жертви, — буде йому.

7:15  А м'ясо мирної жертви подяки його буде їджене в дні його жертви, — не позоставить із нього нічо́го до ра́нку.

7:16  А якщо жертва його прино́шення — обі́тниця, або добровільний дар, то вона буде їджена в день прине́сення ним його жертви, а позостале з неї й назавтра буде їджене.

7:17  А позостале з м'яса кривавої жертви в третім дні буде спалене.

7:18  А якщо справді буде їджене з м'яса мирної жертви його в третім дні, то не буде вподо́баний той, хто прино́сить її, — це не буде залічене йому, буде не́чисть; а хто їстиме з неї, понесе свій гріх.

7:19  А те м'ясо, що доторкнеться до чогось нечистого, не бу́де їджене, — на огні буде спа́лене. А м'ясо чисте — кожен чистий буде їсти м'ясо.

7:20  А душа , що буде їсти м'ясо з мирної жертви, що вона Господня, а не́чисть його на ньому, то буде вона винищена з наро́ду свого́.

7:21  А коли хто доторкнеться до чогось нечистого, до нечистоти лю́дської, або до нечистої худоби, або до всього нечистого плазу́ючого, та проте буде їсти з м'яса мирної жертви, що Господня вона, то буде той ви́нищений із наро́ду свого“.

7:22  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

7:23  „Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не бу́дете їсти.

7:24  А лій із па́дла й лій пошмато́ваного буде вживаний для всякої потреби, але їсти — не будете їсти його́.

7:25  Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну́ жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде ви́нищена з наро́ду свого́.

7:26  І жодної крови пта́ства та худоби не будете їсти по всіх ваших осе́лях.

7:27  Кожна душа, що їстиме яку-будь кров, — то буде винищена душа та з-посеред наро́ду свого́“.

7:28  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

7:29  „Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Хто приносить свою мирну жертву до Господа, той принесе своє прино́шення Господе́ві з своєї мирної жертви.

7:30  Руки його принесу́ть огняні жертви Господні, — лій із грудиною, принесе груди́ну, щоб колиха́ти її, як колиха́ння перед Господнім лицем.

7:31  І священик спалить той лій на же́ртівнику. А та грудина буде Ааронові та синам його.

7:32  А праве стегно з мирних же́ртов ваших дасте священикові, як прино́шення.

7:33  Хто з Ааро́нових синів приносить кров мирних жертов та лій, — йому буде на па́йку праве стегно́.

7:34  Бо Я взяв від Ізраїлевих синів грудину колиха́ння й стегно прино́шення з мирних жертов їхніх, та й дав їх священикові Ааро́нові й синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів.

7:35  Оце ча́стка з пома́зання Ааро́на та частка з пома́зання синів його з огняни́х же́ртов Господніх у день прино́шення їх на священнослу́ження Господе́ві,

7:36  що наказав Госпо́дь давати їм у день їхнього пома́зання від Ізра́їлевих синів, — вічна постанова на їхні покоління!

7:37  Оце зако́н про цілопа́лення, про хлібну жертву, і про жертву за гріх, і про жертву за прови́ну, і про посвя́чення, та про жертву мирну,

7:38  що Госпо́дь наказав був Мойсеєві на Сіна́йській горі в день нака́зу Його Ізра́їлевим синам прино́сити жертви свої Господе́ві в Сіна́йській пусти́ні“.

Chapter 8

8:1  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

8:2  „Візьми Ааро́на та синів його з ним, і шати, і оливу пома́зання, і бичка жертви за гріх, і два барани́, і коша́ з опрісноками.

8:3  І збери всю громаду до входу скинії заповіту“.

8:4  І зробив Мойсей, як Госпо́дь наказав був йому. І зібралась громада до входу скинії заповіту.

8:5  І промовив Мойсей до громади: „Оце та річ, що Господь наказав зробити“.

8:6  І привів Мойсей Ааро́на й синів його, та й умив їх водою.

8:7  І дав він на нього хіто́на, й опереза́в його поясом, і зодягнув його ша́тою, і дав на нього ефо́да, і оперезав його поясом ефоду, і прикріпив ним ефода на ньо́му.

8:8  І поклав на нього нагру́дника, і дав до нагрудника урі́м та туммі́м.

8:9  І поклав заво́я на голову його, і поклав на завоя спереду його золоту квітку, вінця святости, як Господь наказав був Мойсе́єві.

8:10  І взяв Мойсей оливу пома́зання, і намастив скинію, і все, що в ній, та й освятив їх.

8:11  І покропи́в він із неї сім раз на же́ртівника, і намастив жертівника та ввесь по́суд його, і вмивальницю та підставу її, щоб їх освятити.

8:12  І вилив з оливи пома́зання на Ааро́нову голову, та й пома́зав його, щоб його посвятити.

8:13  І привів Мойсей Ааро́нових синів, і зодягнув їх у хітони, й оперезав їх поясом, і поклав на них накриття́ голови, як Господь наказав був Мойсеєві.

8:14  І підвів він бичка жертви за гріх, — і поклав Ааро́н та сини його свої ру́ки на голову того бичка жертви за гріх.

8:15  І зарізав, і взяв Мойсей кро́ви і дав своїм пальцем на ро́ги навколо же́ртівника, — і очистив жертівника. А кров вилив до підстави жертівника, і освятив його для очища́ння на ньому.

8:16  І взяв він увесь лій, що на ну́трощах, і сальника́ на печінці, і оби́дві ни́рки та їхній лій, — і Мойсей спалив на жертівнику.

8:17  А бичка́, і шкуру його, і м'ясо його, і нечистість його спалив в огні поза табо́ром, як Господь наказав був Мойсеєві.

8:18  І привів він барана́ цілопа́лення, — і поклали Ааро́н та сини його руки свої на голову барана.

8:19  І зарізав, і покропив Мойсей кров'ю навколо жертівника.

8:20  А барана розсік на куски його, — і Мойсей спалив голову, і куски, і товщ.

8:21  А ну́трощі та голі́нки пообмивав водою. І Мойсей спалив ці́лого барана на жертівнику, — це цілопа́лення на па́хощі любі, це огняна́ жертва для Господа, як Господь наказав був Мойсеєві.

8:22  І привів барана другого, барана посвя́чення. І поклали Аарон та сини його руки свої на голову того барана.

8:23  І зарізав, і взяв Мойсей із кро́ви його та й дав на пи́пку правого вуха Ааро́нового й на великого пальця правої руки його, і на великого пальця правої ноги його.

8:24  І привів Ааро́нових синів, і дав Мойсей із кро́ви тієї на пи́пку правого їхнього вуха, і на великого пальця правої руки їх, і на великого пальця правої ноги їх. І покропив Мойсей тією кров'ю жертівника навко́ло.

8:25  І взяв він лій, і курдюка́, і ввесь лій, що на ну́трощах, і сальника на печінці, і оби́дві ни́рки й їх лій, і стегно́ правиці.

8:26  А з коша́ з опрісноками, що перед лицем Господнім, узяв одного прі́сного калача та калача хлі́бного, одну оливу та одного коржика, і поклав на лої й на правім стегні́.

8:27  І дав він усе на руки Ааро́на, і на руки синів його, і заколиха́в це, як колиха́ння перед Господнім лицем.

8:28  І взяв це Мойсей із їхніх рук, та й спалив на жертівнику на цілопалення, — воно жертва посвячення, на пахощі любі, воно огняна жертва для Господа.

8:29  І взяв Мойсей груди́ну та й заколиха́в її, як колиха́ння перед Господнім лицем, із барана́ посвяче́ння. Вона була́ для Мойсея на па́йку, як Господь наказав був Мойсеєві.

8:30  І взяв Мойсей оливи пома́зання та кро́ви, що на жертівнику, і покропи́в на Ааро́на, на ша́ти його, і на синів його, і на ша́ти синів його з ним. І посвятив Аарона, ша́ти його, і синів його, і ша́ти синів його з ним.

8:31  І сказав Мойсей до Ааро́на й до синів його: „Варіть м'ясо при вході скинії заповіту, і там бу́дете їсти його, і хліб, що в коші посвя́чення, як я наказав був, говорячи: Аарон та сини його будуть їсти його.

8:32  А позостале з м'яса та з хліба спалите в огні.

8:33  А із входу скинії заповіту не вийдете сім день, аж до дня ви́повнення днів вашого посвя́чення, бо Він буде сім день посвя́чувати вас.

8:34  Як учинив я сьогодні, так наказав Госпо́дь робити, щоб очистити вас.

8:35  А при вході скинії заповіту бу́дете сидіти день і ніч сім день, і будете вико́нувати варту Господню, — щоб вам не померти, бо так мені наказано“.

8:36  І зробив Аарон та сини його все те, як наказав був Господь через Мойсея.

Chapter 9

9:1  І сталося восьмого дня, закликав Мойсей Ааро́на та синів його, та старши́х Ізраїлевих,

9:2  та й сказав до Ааро́на: „Візьми собі теля з худоби великої, на жертву за гріх, і барана́ на цілопа́лення, безвадних, і принеси перед Господнє лице.

9:3  А до синів Ізраїлевих будеш казати, говорячи: Візьміть козла на жертву за гріх, і теля й ягня однорічних, без вад, на цілопа́лення,

9:4  і вола, і барана на жертву мирну, на зарі́з перед Господнім лицем, і хлі́бну жертву, мішану в оливі, бо сьогодні об'я́виться вам Госпо́дь“.

9:5  І вони взяли, що наказав був Мойсей, перед скинію заповіту. І прийшла вся громада, та й стала перед Господнім лицем.

9:6  І сказав Мойсей: „Оце та річ, що Господь наказав був, — зро́бите, і об'я́виться вам слава Господня“.

9:7  І сказав Мойсей до Ааро́на: „Підійди до жертівника, і вчини свою жертву за гріх та своє цілопа́лення, і очисти себе та наро́д, і вчини жертву за наро́д, і очисти їх, як наказав був Господь“.

9:8  І підійшов Ааро́н до жертівника, та й зарізав теля жертви за свій гріх.

9:9  А сини Ааро́нові прине́сли до нього кров, — і вмочив він свого пальця в кров, та й дав на роги же́ртівника, а кров вилив до підстави жертівника.

9:10  А лій і нирки та сальника́ на печінці з жертви за гріх спалив на жертівнику, як Господь наказав був Мойсеєві,

9:11  а м'ясо та шкуру спалив в огні поза табо́ром.

9:12  І зарізав він жертву цілопа́лення, а Ааро́нові сини подали йому кров, і він покропив на жертівника навко́ло.

9:13  А цілопа́лення — достачали йому його части́нами, і голову, а він палив на жертівнику.

9:14  І обмив він ну́трощі та голінки, і спалив на цілопа́ленні на жертівнику.

9:15  І приніс він жертву за наро́д, і взяв козла́ жертви за гріх наро́ду, та й зарізав його, — і склав його в жертві за гріх, як і першого.

9:16  І він приніс цілопа́лення, і вчинив його за постановою.

9:17  І він приніс хлі́бну жертву, і наповнив із неї руку свою, та й спалив на жертівнику, крім цілопа́лення ранко́вого.

9:18  I зарізав він вола й барана — жертву мирну, що належить наро́дові, а сини Ааро́нові прине́сли йому кров, і він покропив нею жертівника навко́ло,

9:19  і прине́сли лій з вола та з барана, курдюка́, і лій, що покриває ну́трощі, і нирки, і сальника на печінці.

9:20  І поклали вони лій на груди́ну, а він спалив лій на жертівнику.

9:21  А груди́ну та праве стегно́ Ааро́н колиха́в, як колиха́ння перед Господнім лицем, як наказав був Мойсей.

9:22  І підняв Ааро́н свої руки до наро́ду, та й поблагословив його, і зійшов від прино́шення жертви за гріх і цілопа́лення та мирної жертви.

9:23  І ввійшов Мойсей та Ааро́н до скинії заповіту; і вийшли вони, і поблагословили наро́д, — і слава Господня показалася всьому наро́дові.

9:24  І вийшов огонь від лиця Господнього, і спалив на же́ртівнику цілопа́лення та товщ. А ввесь наро́д бачив це, — і закричали вони з радости, та й попа́дали на обличчя свої.

Chapter 10

10:1  І взяли́ Ааро́нові сини, Нада́в та Аві́гу, кожен кадильницю свою, і дали́ в них огню, і поклали на ньому кадило, і прине́сли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був прино́сити їм.

10:2  І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, — і вони повмирали перед Господнім лицем.

10:3  І сказав Мойсей до Ааро́на: „Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьки́х Моїх Я буду освя́чений, і перед усім наро́дом буду просла́влений“. І замовк Аарон.

10:4  І покликав Мойсей Мисаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааро́нового дя́дька, та й промовив до них: „Підійдіть, винесіть братів своїх із святині поза та́бір“.

10:5  І вони підійшли, та й винесли їх в їхніх хітонах поза та́бір, як наказав був Мойсей.

10:6  І сказав Мойсей до Аарона, та до Елеазара й до Ітамара, синів його: „Голів ваших не відкривайте, і одеж ваших не роздирайте, — щоб вам не померти, і щоб на всю громаду не розгнівався Він. А брати ваші, — увесь дім Ізраїлів будуть оплакувати те спа́лення, що спалив Господь.

10:7  А зо входу скинії заповіту не ви́йдете ви, щоб не померти, бо на вас олива Господнього пома́зання“. І зробили вони за Мойсеєвим словом.

10:8  А Господь промовляв до Ааро́на, говорячи:

10:9  „Вина та п'янко́го напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, — щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь,

10:10  і щоб розрізняти між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим,

10:11  і щоб навчати Ізра́їлевих синів усіх постанов, про що́ говорив до них Господь через Мойсея“.

10:12  І Мойсей промовляв до Ааро́на та до Елеазара й до Ітамара, позосталих синів його: „Візьміть хлі́бну жертву, полишену з огняни́х Господніх же́ртов, та й їжте її прісну при жертівнику, бо це — Найсвятіше.

10:13  І будете їсти її в місці святому, бо вона — уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх з огняни́х жертов Господніх, бо так мені наказано.

10:14  А грудину колиха́ння та стегно́ прино́шення будете їсти в місці чистому, ти й сини твої, та твої до́чки з тобою, бо уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх дані з мирних жертов Ізраїлевих синів.

10:15  Стегно́ прино́шення й груди́ну колиха́ння на огняни́х жертвах лою принесуть вони, щоб колихати як колихання перед Господнім лицем. І буде це для тебе та для синів твоїх з тобою на вічну постанову, як наказав Господь“.

10:16  А козла жертви за гріх пильно шукав Мойсей, і ось він був спа́лений. І розгнівався на Елеазара й на Ітамара, позосталих Ааронових синів, кажучи:

10:17  „Чому ви не з'їли жертви за гріх у місці святому? Бо вона — Найсвятіше, і її я дав вам, щоб унева́жнити провину громади, щоб очистити їх перед Господнім лицем.

10:18  Тож не внесено крови її до святині всере́дину. Будете конче їсти її в святині, як я наказав“.

10:19  І промовляв Ааро́н до Мойсея: „От сьогодні прине́сли вони свою жертву за гріх і цілопа́лення своє перед Господнє лице, — і трапилося мені оце. А буду я їсти жертву за гріх сьогодні, — чи буде це добре в Господніх оча́х?“

10:20  І почув Мойсей, — і було́ це добре в його оча́х.

Chapter 11

11:1  І Господь промовляв до Мойсея та до Аарона, гово́рячи їм:

11:2  „Промовляйте до Ізраїлевих синів, ка́жучи: Оце та звірина́, що будете їсти зо всієї худоби, що на землі:

11:3  Кожну з худоби, що має розді́лені копи́та, і що має копита роздво́єні розривом, що жує жу́йку, — її будете їсти.

11:4  Тільки цього не будете їсти з тих, що жують жуйку, і з тих, що мають розділені копи́та: верблю́да, бо він жує жуйку, та розділених копит не має, — нечистий він для вас.

11:5  І тушка́нчика, бо він жує жуйку, та не має розді́лених копи́т, — нечистий він для вас.

11:6  І зайця, бо він жує жуйку, та не має розді́лених копит, — нечистий він для вас.

11:7  І свині́, бо вона має розділені ра́тиці, і має ра́тиці роздво́єні розри́вом, та жуйки не жує, — нечиста вона для вас.

11:8  Їхнього м'яса не будете їсти, а до їхнього па́дла не будете доторкатися, — нечисте воно для вас.

11:9  Оце будете їсти зо всього, що в воді: усе, що має плавці́ та луску́ в воді, у морях та в річка́х, — їх будете їсти.

11:10  А все, що не має плавці́в та луски́ в морях і в річках, зо всього, що рої́ться в воді, і зо всього, що пливає в воді, — гидо́та вони для вас!

11:11  І вони будуть гидо́та для вас, — їхнього м'яса не будете їсти, а їхнього па́дла будете бри́дитися.

11:12  Усе, що не має плавців та луски́ в воді, — гидота воно для вас.

11:13  А з пта́ства будете бри́дитися оцього, — не будете їх їсти, гидота вони: орла, грифа й морського орла,

11:14  і коршака, і сокола за родом його,

11:15  усякого крука за родом його,

11:16  і струся, і сови, і яструба за родом його,

11:17  і пугача, і рибалки, та і́біса,

11:18  і лебедя, і пелікана, і сича,

11:19  і бусла, чаплі за родом її, і одуда, і нетопира.

11:20  Уся комашня́, що ходить на чотирьох, — гидота вона для вас.

11:21  Тільки те будете їсти зо всієї комашні, що ходить на чотирьох, що має голінки вище своїх ніг, щоб ними скакати на землі.

11:22  Оці серед них будете їсти: сарану́ за родом її, і сол'ам за родом його, і харґол за родом його, і хаґав за родом його.

11:23  А вся га́дина летюча, що має чотири ноги, — гидота вона для вас.

11:24  І через них ви будете ставати нечисті: кожен, хто доторкнеться до їхнього па́дла, буде нечистий аж до вечора.

11:25  А кожен, хто понесе що з їхнього падла, випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора.

11:26  Щодо всякої худоби, що має розділене копи́то, і що не має роздвоєного розривом копита, і жуйки не жує, — нечисті вони для вас. Кожен, хто доторкнеться до них, буде нечистий.

11:27  А кожне серед усякої звірини́, що ходить на лапах своїх, що ходить на чотирьох, — нечисті вони для вас. Кожен, хто доторкнеться до їхнього па́дла, буде нечистий аж до вечора.

11:28  А хто носить їхнє па́дло, випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора. Нечисті вони для вас.

11:29  А оце вам нечисте серед плазуні́в, що плазу́ють по землі: кріт, і миша, і ящірка за родом її,

11:30  і ховрах, і щур, і слимак, і їжак, і тхір.

11:31  Оці нечисті для вас серед усього плазуючого. Кожен, хто доторкнеться до них, коли вони мертві, буде нечистий аж до вечора.

11:32  І все, що впаде на нього, коли вони мертві, буде нечисте, кожна річ, — з дерева, або з одежі, або зо шкури, або з грубої ткани́ни, кожна річ, що вживається до праці, — в воду треба покласти їх, і будуть нечисті аж до вечора, а пото́му стануть чистими.

11:33  А всякий гли́няний по́суд, що з них упаде що до його сере́дини, — усе, що в сере́дині його, стане нечисте, а його розі́б'єте.

11:34  Кожна ї́жа, що їсться, на якій була вода з такого посуду, буде нечиста; а кожен напі́й, що п'ється, у кожнім такім по́суді стане нечистим.

11:35  І все, що на нього впаде з їхнього па́дла, стане нечисте: піч та огнище буде розва́лене, — вони нечисті, і нечисті будуть для вас.

11:36  Тільки джерело́ та яма, збір води, бу́дуть чисті. А хто доторкнеться до їхнього падла, буде нечистий.

11:37  А коли що впаде з їхнього падла на всяке насіння сівби́, що сіється, — чисте воно.

11:38  А коли буде налита вода на насіння, і впаде на нього з їхнього падла, нечисте воно для вас.

11:39  А коли помре що з худоби, що вона на ї́жу для вас, то хто доторкнеться па́дла її, той буде нечистий аж до вечора.

11:40  А хто їсть із па́дла її, той випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора. І хто носить па́дло її, той випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора.

11:41  А все плазу́юче, що плазу́є по землі, гидота воно, — не буде їстися.

11:42  Усе, що по́взає на животі, і все, що по́взає на чотирьох, аж до всього, що багатоножне, усе плазуюче, що плазує по землі, — не будете їх їсти, бо гидота вони.

11:43  Не занечищуйте душ своїх усім плазуючим, що плазує, — і не зро́битеся нечисті ними, і не станете нечисті ними.

11:44  Бо Я — Господь, Бог ваш, і ви освя́титеся, і будьте святі, бо святий Я, і не занечищуйте душ своїх усяким плазуючим, що плазує по землі.

11:45  Бо Я — Госпо́дь, що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб бути для вас Богом. І будьте святі, бо святий Я.

11:46  Оце зако́н про худобу, і про пта́ство, і про всяку живу звірину́, що рухається в воді, і про всяку душу, що плазує по землі,

11:47  щоб відділювати між нечистим та між чистим, і між звіриною, що їсться, та між звіриною, що не їсться“.

Chapter 12

12:1  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

12:2  „Промовляй до Ізра́їлевих синів, говорячи: Коли жінка зачне́, і породить дитя чоловічої статі, то буде нечиста сім день; як за днів нечистоти місячного її, буде нечиста вона.

12:3  А во́сьмого дня буде обрі́зане тіло крайньої плоті його.

12:4  І буде вона сидіти в кро́ві очи́щення тридцять день і три дні. До всякої святощі не буде вона доторкатися, а до святині не вві́йде аж до ви́повнення днів очи́щення її.

12:5  А якщо породить дитя жіночої статі, то буде нечиста вона два тижні, як за нечистости її місячної, і буде сидіти вона на крові очи́щення шістдеся́т день і шість день.

12:6  А по ви́повненні днів очищення її за сина або за дочку, принесе вона однорічне ягня на цілопа́лення, та голубеня́ або го́рлицю на жертву за гріх, до входу скинії заповіту до священика.

12:7  І він принесе це перед Господнє лице, і очистить її, і вона очи́ститься від джерела́ своєї кро́ви. Це зако́н про породі́ллю дитини чоловічої або жіночої статі.

12:8  А коли рука її не спромо́жеться на ягня, то ві́зьме вона дві го́рлиці або двоє голубеня́т, — одне на цілопа́лення й одне на жертву за гріх, й очи́стить її священик, — і вона стане чиста“.

Chapter 13

13:1  І Господь промовляв до Мойсея й Аарона, говорячи:

13:2  „Чолові́к, коли буде на шкурі тіла його́ напу́хлина, або лиша́й, або біла пляма, і буде на шкурі тіла його ніби боля́чка прока́зи, то буде спрова́джений він до священика Ааро́на або одного з синів його, священиків.

13:3  І огляне священик ту боля́чку на шкурі тіла, а воло́сся на болячці перемінилося на біле, і вигляд болячки глибший від шкури тіла його, — болячка прокази воно. І огляне її священик, і ви́знає його за нечистого.

13:4  А якщо болячка — біла вона на шкурі тіла його, а вигляд її не глибший від шкури, і волосся її не перемінилося на біле, то замкне священик хворого на сім день.

13:5  І огляне її священик сьомого дня, а ось — болячка, на погляд його, спинилася, не поши́рилася та болячка по шкурі, то замкне його священик удруге на сім день.

13:6  І огляне його священик сьо́мого дня вдруге, а ось — боля́чка поблідла, не поши́рилася та болячка по шкурі, то священик ви́знає його за чистого, — лишай вона. І випере він одежу свою та й стане чистий.

13:7  А якщо справді поши́риться лишай той по шкурі по я́вленні священику на очищення його, то я́виться він удруге до священика.

13:8  І огляне священик, а ось — лишай той поши́рився по шкурі, то священик визнає його за нечистого, — прока́за воно.

13:9  Коли буде на люди́ні болячка прокази, то буде приведена до священика.

13:10  І огляне священик, а ось на шкурі біла напу́хлина, і вона перемінила волосся на біле, і на напухлині ріст живого м'яса,

13:11  то це стара прока́за на шкурі тіла його. І священик визнає його за нечистого, але не замкне його, бо справді давно він нечистий.

13:12  А якщо справді кинеться та прока́за по шкурі, і покриє та проказа всю шкуру хворого від голови його аж до ніг його, куди лиш глянуть очі священикові,

13:13  і огляне священик, а ось — проказа та покрила все тіло його, то він визнає за чисту ту болячку: вся вона перемінилася на білу, — чиста вона.

13:14  А того дня, коли в ній побачиться живе м'ясо, він стане нечистий.

13:15  І огляне священик живе м'ясо, і визнає його за нечистого; те живе м'ясо — нечисте воно, прока́за воно.

13:16  Або коли живе м'ясо зно́ву перемі́ниться на біле, то він при́йде до священика.

13:17  І огляне його священик, а ось — перемінилася болячка на білу, то священик визнає ту болячку за чисту, — чиста вона.

13:18  А тіло, коли буде на ньому на шкурі його гноя́к, і він ви́лікуваний,

13:19  а на місці гнояка́ буде біла напу́хлина, або біла, червоня́ва пляма, то покажеться священикові.

13:20  І огляне священик, а ось — вигляд її нижчий від шкури, а волосся її перемінилося на біле, то священик визнає її за нечисту, — болячка прокази вона, вона кинулась на гнояку́.

13:21  А якщо огляне її священик, а ось — нема в ній білого волосся, і вона не нижча від шкури, і вона бліда, то замкне його священик на сім день.

13:22  А якщо справді пошириться по шкурі, то священик ви́знає його за нечистого, — болячка прока́зи вона.

13:23  А якщо біла пляма спинилася на своєму місці, не поши́рилася, — вона струп чиряка́, і священик ви́знає його за чистого.

13:24  Або тіло, коли буде на шкурі його опа́лення від огню, і буде заріст того опа́лення плямкою білою червонявою або білою,

13:25  то огляне її священик, а ось — перемінилось волосся в плямі на біле, а вид її глибший від шкури, — проказа вона, в опа́ленні кинулась. І визнає священик його за нечистого, — болячка прокази вона.

13:26  А якщо священик огляне її, а ось у плямі нема білого волосу, і вона не нижча від шкури, і вона бліда́, то священик замкне його на сім день.

13:27  І огляне його священик во́сьмого дня. Якщо справді поши́риться по шкурі, то священик визнає його за нечистого — болячка проркази вона.

13:28  А якщо пляма спи́ниться на своїм місці, не поши́рилася по шкурі, і вона бліда́, — вона напухлина опа́лення. І священик визнає його за чистого, бо струп опа́лення вона.

13:29  А чоловік або жінка, коли буде на кому болячка на голові або на бороді,

13:30  то священик огляне ту болячку, а ось — вид її глибший від шкури, а в ній жовтий, тонки́й волос, то священик ви́знає його за нечисту, — па́рші вона, вона прока́за голови або бороди.

13:31  А коли священик огляне болячку па́ршів, а ось — вид її не глибший від шкури, і в ній нема чорного во́лосу, то священик замкне хворого на парші на сім день.

13:32  І огляне священик ту болячку сьо́мого дня, а ось — не поши́рилися парші, і волосся в них не стали жовті, а вид паршів не глибший від шкури,

13:33  то він пого́литься, а паршів не поголить. І замкне священик хворого на парші вдруге на сім день.

13:34  І огляне священик па́рші сьомого дня, а ось — парші не поши́рилися по шкурі, і їхній вид не глибший від шкури, то священик визнає його за чистого, — і він випере одежу свою, і стане чистий.

13:35  А якщо справді поши́ряться па́рші по шкурі по його очи́щенні,

13:36  то священик огляне його, а ось — поши́рились парші по шкурі, то священик не буде досліджувати щодо жовтого волосся, — нечистий він.

13:37  А якщо, на його погляд, парші спини́лися, і в них виросло чорне волосся, то парші ви́лікувані, — він чистий. І священик визнає його за чистого.

13:38  А чоловік або жінка, коли на шкурі їхнього тіла буде багато білих плям,

13:39  то огляне священик, а ось — на шкурі їхнього тіла бліді білі плями, — лишай воно, кинувся на шкурі, чистий він.

13:40  А коли в кого облізе голова його, лисий він, — він чистий.

13:41  А якщо голова його облізла спереду його, лисий він спе́реду, — він чистий.

13:42  А коли на ли́сині ззаду або на лисині спе́реду буде біла червонява болячка, — це проказа, кинулась вона в лисині за́дній його або в лисині пере́дній його.

13:43  І огляне його священик, а ось напухлина болячки біла червонява в лисині задній його або в лисині передній його, як вигляд прокази на шкурі тіла,

13:44  то це чоловік прокаже́ний, — нечистий він. Конче визнає священик його за нечистого, — на голові його болячка його.

13:45  А прокаже́ний, що проказа на ньому, — одежа його буде розде́рта, а голова його буде відкрита, і по у́ста закриє, і буде кричати: „Нечистий, нечистий!“

13:46  По всі дні, коли болячка на ньому, буде нечистий, — він нечистий. Самітний буде пробува́ти він, — поза табо́ром оселя його.

13:47  А одежа, коли буде на ній зараза прокази, на одежі вовняній або на одежі льняній,

13:48  або на нитці прямовісній, або на нитці позе́мій із льону та вовни, або на шкурі, або на всякім шкурянім ви́робі,

13:49  і буде та зараза зеленя́ва або червоня́ва на одежі, або на шкурі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на всякій шкуряній речі, — зараза прокази воно. І буде воно показане священикові.

13:50  І огляне священик ту зара́зу, та й замкне заразливе на сім день.

13:51  А дня сьомого огляне він ту заразу; коли зараза та поши́рилася на одежі, або на нитці прямові́сній, або на нитці позе́мій, або на шкурі, на всьому, що зро́блене зо шкури, — та зараза злосли́ва проказа, нечиста вона.

13:52  І він спалить ту одежу, або нитку прямовісну, або нитку позему в вовні або в льоні, або всяку річ шкуряну́, що буде на ній зараза, — бо злослива проказа це, огнем буде спа́лена.

13:53  А якщо священик побачить, а ось — не поши́рилася зараза на одежі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на всякій речі шкуряній,

13:54  то священик накаже, і виперуть те, що на ньому зараза. І він замкне́ те вдруге на сім день.

13:55  І огляне священик заразу по ви́пранні, і ось, — зараза не перемінила свого вигляду, і зараза не поши́рилася, — нечиста вона, огнем її спалите; вона загли́блення на стороні його передній або на стороні його задній.

13:56  А якщо священик побачив, а ось — зараза та зблідла по ви́пранні її, то він віді́рве її від одежі або від шкури, або від нитки прямовісної, або від нитки поземої.

13:57  А якщо вона покажеться ще на одежі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на якій шкуряній речі, — то це ши́риться вона, огнем спалиш те, що на ньому та зараза.

13:58  А одежа, або нитка прямовісна, або нитка позе́ма, або яка шкуряна́ річ, що випереш і зійде від них та зараза, то буде випрана вдруге, — і буде чиста.

13:59  Оце зако́н про хворобу прокази на одежі вовняній або на льняній, або на нитці прямовісній, або на нитці позе́мій, або на шкурі, — на очи́щення її або на призна́ння її за нечисту“.

Chapter 14

14:1  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

14:2  „Оце буде зако́н про прокаже́ного в дні очи́щення його: І буде він приве́дений до священика.

14:3  І ви́йде священик поза та́бір, і огляне священик, а ось — ви́лікувана хвороба прокази в прокаже́ного,

14:4  то священик накаже, і візьме для очищуваного двох живих чистих птахів, і ке́дрового дерева, і червону нитку, та ісо́пу.

14:5  І накаже священик, і заріже одно́го пта́ха до гли́няного по́суду над живою водою.

14:6  Птаха живого — він візьме його, і ке́дрового дерева, і червону нитку, та ісопу, і вмочить їх та живого птаха в крові птаха, зарізаного над живою водою.

14:7  І покро́пить на очи́щуваного від прокази сім раз, та й очистить його, а живого птаха пустить у поле.

14:8  А очи́щуваний випере одежу свою й поголить усе волосся своє, і обмиється в воді, — стане чистий. А потому вві́йде до табо́ру, і буде жити поза наме́том своїм сім день.

14:9  І станеться сьомого дня, поголить він усе волосся своє, свою голову, і бороду свою, і брови очей своїх, і все волосся своє оголить, і випере одежу свою, і вимиє тіло своє в воді, — і стане він чистий.

14:10  А во́сьмого дня візьме він двоє баранців безва́дних, і одну однорічну безвадну вівцю́ і три десятих пшеничної муки, — жертва хлі́бна, мішана в оливі, і одного лоґа оливи.

14:11  І поставить священик, що очищує, чоловіка очищуваного з ними перед Господнім лицем при вході скинії заповіту.

14:12  І ві́зьме священик одного баранця, і принесе його на жертву за гріх, та лоґа оливи, та й буде колихати їх, як колиха́ння перед Господнім лицем.

14:13  І він заріже того баранця в місці, де ріже жертву за гріх і цілопа́лення, у місці святині, бо як жертва за гріх та жертва за провину, — вона для священика, найсвятіше вона.

14:14  І ві́зьме священик крови жертви за провину, та й дасть священик на пи́пку правого вуха очищуваного, і на великого пальця правої руки його та на великого пальця правої ноги його.

14:15  І ві́зьме священик з лоґу оливи, та й виллє на ліву долоню свою.

14:16  І вмочить священик правого пальця свого в оливу, що на лівій долоні його, і покропить з оливи пальцем своїм сім раз перед Господнім лицем.

14:17  А з решти оливи, що на долоні його, священик дасть на пипку правого вуха очищуваного, і на великого пальця правої руки його та на великого пальця правої ноги його на кров жертви за провину.

14:18  А позостале з оливи, що на долоні священиковій, дасть на голову очищуваного. І священик очистить його перед Господнім лицем.

14:19  І вчинить священик жертву за гріх, і очистить очищуваного з нечистоти́ його, а по́тім заріже цілопа́лення.

14:20  І зложить священик те цілопалення та ту хлібну жертву на жертівнику, і священик очистить його, — і стане він чистий.

14:21  А якщо він бідний, і рука його неспромо́жна, то ві́зьме одного баранця на жертву за провину на колиха́ння, щоб очистити його, і одну десяту ефи́ пшеничної муки, мішану в оливі, і лоґа оливи,

14:22  та дві го́рлиці або двоє голубеня́т, на що спроможна рука його, і буде одне — жертва за гріх, а одне — цілопа́лення.

14:23  І він принесе їх восьмого дня на своє очи́щення до священика, до входу скинії заповіту перед Господнє лице.

14:24  І ві́зьме священик ягня жертви за провину й лоґа оливи, та й буде колихати їх священик, як колиха́ння перед Господнім лицем.

14:25  І заріже ягня жертви за провину, і ві́зьме священик кро́ви жертви за провину, та й дасть на пипку правого вуха очищуваного, і на великого пальця правої руки його та на великого пальця правої ноги його.

14:26  А з оливи виллє священик на ліву доло́ню свою.

14:27  І покро́пить священик своїм правим пальцем з оливи, що на лівій доло́ні його, сім раз перед Господнім лицем.

14:28  І дасть священик із оливи, що на долоні його, на пи́пку правого вуха очищуваного, і на великого пальця правої руки його та на великого пальця правої ноги його, на місце крови жертви за провину.

14:29  А позостале з оливи, що на священиковій долоні, дасть на голову очищуваного на очи́щення його перед Господнім лицем.

14:30  І він споряди́ть одну з горлиць або з голубенят із того, на що спромо́жна рука його,

14:31  на що спромо́жна рука його, одне — жертва за гріх, а одне — цілопа́лення понад жертву хлі́бну. І очистить священик очищуваного перед Господнім лицем.

14:32  Оце зако́н про того, що в ньому хвороба прокази, що рука його неспромо́жна при очищенні його“.

14:33  І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:

14:34  „Коли ви вві́йдете до ханаа́нського Кра́ю, що Я даю вам на володі́ння, і наведу́ хворобу прокази на доми Кра́ю вашого володіння,

14:35  то при́йде той, що його той дім, та й скаже священикові, говорячи: „Ніби зараза показалася мені в домі“.

14:36  І накаже священик, і опорожнять той дім, поки при́йде священик, щоб оглянути заразу, — щоб не стало нечистим усе, що в домі. А пото́му вві́йде священик, щоб оглянути той дім.

14:37  І він огляне заразу, і ось — у стінах дому загли́блення зеленя́ві або червоня́ві, а їхній вид нижчий від стіни.

14:38  І вийде священик із того дому до ви́ходу дому того, і замкне́ той дім на сім день.

14:39  І ве́рнеться священик сьомого дня та й огляне, а ось — поши́рилася та зараза на сті́нах того дому.

14:40  І накаже священик, і витягнуть каміння, що на них та зараза, та й кинуть їх поза місто, до місця нечистого.

14:41  А дім той він ви́шкребе зсере́дини кругом, а глину, що ви́шкребли, ви́сиплють поза містом, до нечистого місця.

14:42  І ві́зьмуть інше каміння, і покладуть замість того каміння, і ві́зьме інший тинк і обтинку́є той дім.

14:43  А якщо вернеться та зараза, і кинеться в домі по ви́тягненні того каміння й по ви́шкребанні того дому й по обтинкува́нні,

14:44  то вві́йде священик і огляне, а ось — поши́рилася та зараза в тім домі, — проказа злосли́ва вона в тім домі, нечистий він.

14:45  І розвалить той дім, і каміння його, і дерево його, і ввесь тинк дому, і винесе поза місто, до нечистого місця.

14:46  А хто входить до того дому всі дні, коли він замикав його, той буде нечистий аж до вечора.

14:47  А хто лежить у тім домі, той випере одежу свою, і хто їсть у тім домі, той випере одежу свою.

14:48  А якщо зно́ву ввійде священик і побачить, а ось — не поши́рилася зараза в домі по обтинкува́нні дому, то священик ви́знає той дім за чистий, бо зараза ви́лікувана.

14:49  І візьме він на очи́щення того дому два птахи, і ке́дрового де́рева, і че́рвені, та ісо́пу.

14:50  І заріже одно́го птаха до гли́няного по́суду над живою водою.

14:51  І візьме він ке́дрового дерева, та ісо́пу, і че́рвені, і живого птаха, та й умочить їх у крові зарізаного птаха та в живій воді, — і сім раз покропить на той дім.

14:52  І очистить він той дім пташи́ною кров'ю, і живою водою, і птахом живим, і ке́дровим деревом, і ісопом, і че́рвенню.

14:53  І пустить він живого птаха поза місто на поле, і очистить дім той, — і він стане чистий.

14:54  Оце зако́н для всякої хвороби прокази та для па́ршів,

14:55  і для прокази одежі, і для дому,

14:56  і для напу́хлини, і для лишаю, і для білої плями, —

14:57  для навча́ння на день занечи́щення й на день відчи́щення. Оце зако́н про проказу“.

Chapter 15

15:1  І Господь промовляв до Мойсея й до Ааро́на, говорячи:

15:2  „Промовляйте до Ізра́їлевих синів і скажіть їм: Кожен чоловік, коли з його тіла текти́ме те́ча його, — нечистий він.

15:3  А це буде про нечистість його в течі його: коли тіло його випускає течу свою, або коли в тілі його заде́ржалась те́ча його́, — воно нечистість його.

15:4  Кожне ло́же, що течи́вий ляже на ньому, буде нечисте, і кожна річ, що він сяде на ній, буде нечиста.

15:5  І кожен, хто доторкнеться ложа його, випере свою одежу й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.

15:6  А хто сяде на річ, що на ній сидів течи́вий, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.

15:7  А хто доторкнеться до тіла течивого, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.

15:8  А коли течи́вий плюне на чистого, то випере той одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.

15:9  І кожен по́віз, що на нім конно їде течивий, буде нечистий.

15:10  І кожен, хто доторкнеться до всього, що буде під ним, буде нечистий аж до вечора. А хто їх носить, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.

15:11  І кожен, кого доторкнеться течивий, — а рук своїх він не обілля́в водою, — то випере він одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.

15:12  А гли́няний по́суд, що його доторкнеться течи́вий, буде розбитий, а кожен по́суд дерев'яний буде обмитий водою.

15:13  А коли течивий стане чистий від течі своєї, то він відлічить сім день на своє очи́щення, — і випере одежу свою, і обмиє тіло своє в живій воді, — і стане чистий.

15:14  А восьмого дня він візьме собі дві горлиці або двоє голубенят, та й при́йде перед лице Господнє до входу скинії заповіту, і дасть їх священикові.

15:15  I споряди́ть їх священик: одне — жертвою за гріх, а одне — цілопа́ленням, та й очистить священик його перед Господнім лицем від те́чі його.

15:16  А чоловік, коли вийде з нього насіння парува́ння, то обмиє в воді все тіло своє, і буде нечистий аж до вечора.

15:17  А всяка одежа й всяка шкура, що на ній буде насіння парува́ння, то вона буде ви́прана в воді, і буде нечиста аж до вечора.

15:18  І жінка, що чоловік лежатиме з нею на парува́ння, то обмиються вони в воді, і будуть нечисті аж до вечора.

15:19  А жінка, коли буде течи́ва, — кров буде те́чею її в тілі її — то сім день буде в своїй нечистості, а кожен, хто доторкнеться її, буде нечистий аж до вечора.

15:20  І все, на чо́му вона лежатиме в нечи́стості своїй, буде нечисте; і все, на чому вона сяде, буде нечисте.

15:21  А кожен, хто доторкнеться до місця лежа́ння її, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.

15:22  А кожен, хто доторкнеться до всякої речі, на якій вона сидить, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.

15:23  А якщо було́ б щось на ложі або на тій речі, що вона сиділа на ній, і він доторкнеться того, то буде нечистий аж до вечора.

15:24  А якщо буде лежати чоловік із нею, то нечистість її буде на ньому, і буде він нечистий сім день.

15:25  А жінка, коли буде текти теча крови її багато днів не в часі нечистости її, або коли буде текти понад нечистості її, то всі дні течі нечистости її буде вона, як за днів нечистости її, — нечиста вона.

15:26  Кожне ложе, на якому вона лежатиме всі дні течі її, буде для неї, як ложе її нечистости. І кожна річ, на яку вона сяде, буде нечиста, як нечистість місячного очищення її.

15:27  І кожен, хто доторкнеться до них, буде нечистий, — і випере одежу свою, і обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.

15:28  А якщо вона очиститься від течі своєї, то відлічить собі сім день, а пото́му стане чиста.

15:29  А во́сьмого дня ві́зьме собі дві горлиці, або двоє голубенят, та й принесе їх до священика до входу скинії заповіту.

15:30  І споряди́ть священик одне — жертвою за гріх, а одне — цілопаленням, та й очистить священик її перед Господнім лицем від течі нечистости її.

15:31  І відді́лите Ізра́їлевих синів від їхньої нечистости, — щоб не повмирали вони в своїй нечистості через занечи́щення їхнє Моєї скинії, яка серед них.

15:32  Оце зако́н про течи́вого та про того, що з нього виходить насіння лежа́ння, що ним занечищується,

15:33  і про хвору в місячнім очищенні її, і про течи́вого на те́чу свою, для чоловіка й для жінки, та для чоловіка, що буде лежати з нечистою“.

Chapter 16

16:1  І Госпо́дь промовляв до Мойсея по смерті обох Ааро́нових синів, коли вони були набли́зилися перед Господнє лице — і померли.

16:2  І сказав Господь до Мойсея: „Промовляй до Ааро́на, брата свого, і нехай він не входить кожного ча́су до святині за завісу, перед віко, що на ковче́зі, — щоб не вмер він, бо Я в хмарі являюся над тим віком.

16:3  З оцим уві́йде Ааро́н до святині, — з теля́м на жертву за гріх та з барано́м на цілопа́лення.

16:4  Він зодя́гне свяще́нного льняно́го хіто́на, і льняна́ спі́дня одіж буде на тілі його, і підпере́жеться льняним поясом, і обви́неться льняним завоєм, — вони свяще́нні ша́ти. І обмиє в воді своє тіло, та й зодя́гне він їх.

16:5  А від громади Ізра́їлевих синів ві́зьме він два козли на жертву за гріх та одного барана́ на цілопалення.

16:6  І принесе Ааро́н теля жертви за гріх, що належить йому, та й очистить себе та свій дім.

16:7  І ві́зьме він обох тих козлів, та й поставить їх перед Господнім лицем при вході скинії заповіту.

16:8  І кине Аарон на обох тих козлів жеребки́, — один жеребо́к для Господа, і один жеребок для Азазеля.

16:9  І принесе Аарон козла, що на нього вийшов жеребо́к для Господа, і вчинить його жертвою за гріх.

16:10  А козел, що на нього випав жеребо́к для Азазеля, буде поставлений живим перед Господнє лице, щоб очистити його, і щоб послати його до Азазеля на пустиню.

16:11  І принесе Аарон бичка жертви за гріх, що належить йому, та й очистить себе та свій дім; і заріже бичка́ жертви за гріх, що належить йому.

16:12  І ві́зьме повну кадильницю горючого вугілля з-над жертівника перед Господнім лицем, і повні жмені свої тонко то́вченого запашно́го кадила, та й внесе за завісу.

16:13  І покладе він те кадило на огонь перед Господнім лицем, а хмара кадила закриє віко, що над свідоцтвом, — щоб він не помер.

16:14  І візьме він крови бичка, та й покропить пальцем своїм на пе́реді віка на схід, а перед віком покро́пить з кро́ви сім раз своїм пальцем.

16:15  І заріже козла жертви за гріх, що належить наро́дові, і внесе його кров за завісу, та й зробить із кров'ю його, як зробив був із кров'ю теляти, — і покропить її на віко та перед віком.

16:16  І очистить він святиню з нечистости Ізраїлевих синів та з їхніх пере́ступів через усі гріхи їхні. І так він зробить для скинії заповіту, що знаходиться з ними серед їхньої нечистости.

16:17  І жоден чоловік не буде в скинії заповіту, коли він входить на очищення до святині, аж до ви́ходу його. І очистить він себе та дім свій, та всю громаду Ізра́їлеву.

16:18  І ви́йде він до жертівника, що перед Господнім лицем, та й очистить його; і ві́зьме крови теляти й крови козла, та й дасть на ро́ги жертівника навколо.

16:19  І покропить на нього з крови пальцем своїм сім раз, та й очистить його, та освятить його від нечистости Ізраїлевих синів.

16:20  А коли він скінчи́ть очищення святині й скинії заповіту та жертівника, то приведе живого козла.

16:21  І покладе Аарон оби́дві руки свої на голову живого козла, і ви́знає над ним усі гріхи Ізра́їлевих синів та всі їхні провини через усі їхні гріхи, і складе їх на голову козла, та й пошле через призначеного чоловіка на пустиню.

16:22  І понесе той козел на собі всі їхні гріхи до кра́ю неврожайного, і пустить того козла в пустиню.

16:23  І ввійде Ааро́н до скинії запові́ту, і зді́йме льняні шати, що зодягнув був при вході його до святині, і покладе їх там.

16:24  І обмиє він тіло своє в воді в місці святім, і зодя́гне шати свої та й вийде, і вчинить цілопа́лення своє та цілопалення за наро́д, і очистить себе та наро́д.

16:25  А лій жертви за гріх спалить на жертівнику.

16:26  А той, хто відводив козла до Азазеля, випере одежу свою й обмиє тіло своє в воді, а потому вві́йде до табо́ру.

16:27  А теля жертви за гріх та козла жертви за гріх, що їхню кров вне́сено на очищення в святині, ви́провадять поза та́бір, та й спалять в огні їхні шкури, і їхнє м'ясо та їхні нечи́стости.

16:28  А той, хто їх палить, випере одежу свою й обмиє своє тіло в воді, а пото́му вві́йде до табо́ру.

16:29  І це стане для вас на вічну постанову, — сьо́мого місяця, десятого дня місяця бу́дете впокоряти ваші душі, і жодної праці не робитимете ви, ані тубі́лець, ані прихо́дько, що мешкає серед вас,

16:30  бо того дня буде окуп ваш на очи́щення ваше, — зо всіх гріхів ваших станете чисті перед Господом.

16:31  Субота повного відпочинку від праці вона для вас, і ви будете впокоряти душі свої, — це вічна постанова.

16:32  А очистить той священик, що пома́зали його, і що посвятили його бути священиком замість батька свого. І зодя́гне він льняні шати, шати священні,

16:33  та й очистить Святеє Святих, і скинію заповіту, і жертівника очистить, і очистить священиків та ввесь наро́д громади.

16:34  І буде це для вас на вічну постанову на очи́щення Ізраїлевих синів зо всіх їхніх гріхів раз у році“. І він учинив, як Господь наказав був Мойсеєві.

Chapter 17

17:1  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

17:2  „Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізра́їлевих синів, та й скажеш їм: Оце та річ, що Господь наказав був, говорячи:

17:3  Кожен чоловік з Ізра́їлевого дому, що заріже вола, або ягня, або козу в табо́рі, або щось заріже поза табо́ром,

17:4  а до входу скинії заповіту не приведе того на прине́сення жертви для Господа перед скинію Господню, то кров буде полічена тому чоловікові, — він пролив кров. І буде ви́нищений чоловік той з-посере́д наро́ду свого́,

17:5  щоб приво́дили Ізраїлеві сини свої жертви, які вони ріжуть на чистому полі, і спроваджали для Господа до входу скинії заповіту до священика, і різали їх, як мирні жертви для Господа.

17:6  І покропить священик тією кров'ю на Господнього жертівника при вході скинії заповіту, та й спалить лій на любі пахощі для Господа.

17:7  І щоб вони вже не різали своїх жертов козлам-демонам, за якими вони блу́дять. Це буде для них вічна постанова на їхні покоління.

17:8  А їм скажеш: Кожен чоловік із Ізра́їлевого дому та з прихо́дька, що буде ме́шкати серед вас, який принесе цілопа́лення або жертву,

17:9  а до входу скинії заповіту не принесе того, щоб учинити його для Господа, — то буде знищений чоловік той з-посеред наро́ду свого!

17:10  А кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з прихо́дька, що мешкає серед них, який буде їсти кров, то Я зверну лице Своє проти тієї душі, що їсть вона ту кров, — і винищу її з-посеред народу її,

17:11  бо життя тіла — в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші, бо кров та — вона очищує душу.

17:12  Тому́ сказав Я Ізра́їлевим синам: Кожна душа з вас не буде їсти крови, і прихо́дько, що мешкає серед вас, не буде їсти крови.

17:13  А кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з прихо́дька, що мешкає серед них, що вполю́є здо́бич звірини́ або пта́ства, що їджене, то він виллє кров того й закриє її піском.

17:14  Бо життя кожного тіла — кров його, життя його вона. І сказав Я Ізраїлевим синам: Крови кожного тіла ви не бу́дете їсти, бо життя кожного тіла — кров його вона. Усі, що їдять її, будуть понищені.

17:15  А всяка душа, що їстиме па́дло та розша́рпане серед тубі́льця і серед прихо́дька, нехай випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора, а потім стане чистий.

17:16  А якщо він не випере, а тіла свого не обмиє, то понесе свою провину.

Chapter 18

18:1  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

18:2  „Промовляй до Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Я — Госпо́дь, Бог ваш!

18:3  За чином єгипетського кра́ю, що сиділи ви в нім, не робіть, і за чином Кра́ю ханаанського, що Я впроваджую вас туди, не зробите, і звичаями їхніми не пі́дете.

18:4  Ви вико́нуватимете уста́ви Мої, і будете додержувати постанови Мої, щоб ними ходити. Я — Господь, Бог ваш!

18:5  І будете додержувати постанов Моїх та уста́вів Моїх, що люди́на їх вико́нує й ними живе. Я — Госпо́дь!

18:6  Жоден чоловік не набли́зиться до жодної однокровної своєї, щоб відкрити наготу́. Я — Господь!

18:7  Наготи́ батька свого й наготи́ матері своєї не відкриєш, — вона мати твоя, не відкриєш наготи́ її!

18:8  Наготи́ жінки батька твого не відкриєш, вона нагота батька твого!

18:9  Наготи́ сестри своєї, дочки батька свого або дочки́ матері своєї, що народи́лися в домі або народилися назо́вні, — не відкриєш їхньої наготи!

18:10  Наготу́ дочки сина свого або дочки́ дочки своєї, — не відкриєш наготи́ їхньої, бо вони — нагота твоя!

18:11  Наготи́ дочки жінки батька свого, наро́дженої від батька твого, — вона сестра твоя, не відкриєш наготи її!

18:12  Наготи́ сестри батька свого не відкриєш, — вона однокровна ба́тька твого!

18:13  Наготи́ сестри матері своєї не відкриєш, бо вона однокровна матері твоєї.

18:14  Наготи брата ба́тька свого не відкриєш, до жінки його не набли́зишся, — вона тітка твоя!

18:15  Наготи́ невістки своєї не відкриєш, — вона жінка сина твого, не відкриєш наготи її!

18:16  Наготи жінки брата свого не відкриєш, — вона нагота брата твого!

18:17  Наготи жінки й дочки́ її не відкриєш; дочки сина її й дочки дочки її не ві́зьмеш, щоб відкрити її наготу, — вони однокровні її, це кровозмі́шання!

18:18  І жінки з сестрою її не візьмеш на супе́рництво, щоб відкрити наготу її при ній за життя її.

18:19  А до жінки в час відді́лення нечистости її не набли́зишся, щоб відкрити наготу її.

18:20  А з жінкою свого ближнього не будеш лежати на насіння, щоб нею не стати нечистим.

18:21  А з насіння свого не даси на жертву Молохові, — і не знева́жиш Імени Бога свого. Я — Господь!

18:22  А з чоловіком не будеш лежати як з жінкою, — гидота воно!

18:23  І з жодною худобиною не злижешся, щоб не стати нею нечистим. І жінка не стане перед худо́биною на злягання, — це паску́дство!

18:24  Не занечи́щуйтеся тим усім, бо всім тим занечи́щені ті люди, яких Я виганяю перед вами.

18:25  І стала нечиста та земля, і Я полічив на ній її гріх, — і та земля ви́ригнула мешканців своїх!

18:26  І ви будете доде́ржувати постанов Моїх та уста́вів Моїх, і не зробите жодної зо всіх тих гидот, як і тубі́лець чи прихо́дько, що мешкає серед вас.

18:27  Бо всі ті гидо́ти робили люди тієї землі, які перед вами, — і стала нечиста та земля.

18:28  І щоб та земля не ви́ригнула вас через ваше занечищення її, як вона виригнула наро́д, який перед вами.

18:29  Бо кожен, хто зробить одну зо всіх тих гидот, то ду́ші, що роблять, будуть винищені з-посеред їхнього наро́ду.

18:30  І ви будете додержувати нака́зів Моїх, щоб не чинити чого з тих гидотних постано́в, що ро́блені перед вами, — і не спога́нитеся ними. Я — Госпо́дь, Бог ваш!“

Chapter 19

19:1  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

19:2  „Промовляй до всієї громади Ізра́їлевих синів, та й скажеш їм: Будьте святі, бо святий Я, — Госпо́дь, Бог ваш!

19:3  Кожен буде боятися матері своєї та батька свого, а субіт Моїх будете доде́ржувати. Я — Господь, Бог ваш!

19:4  Не зверта́йтеся до ідолів, і не робіть собі литих божкі́в. Я — Господь Бог ваш!

19:5  А коли ви принесете мирну жертву для Господа, — на вподо́бання вас принесете її.

19:6  Ви будете їсти її в день прине́сення вашого та взавтра, а позостале до дня третього — огнем буде спа́лене.

19:7  А якщо справді буде їджене воно третього дня, — нечистість воно, не буде вподо́бане.

19:8  А хто те їсть, понесе він свій гріх, бо спога́нив він святиню Господню, — і буде винищена душа та з-посеред народу свого!

19:9  А коли ти будеш жати жни́во своєї землі, не докінчуй жати до кра́ю свого поля, а попадалих колосків твого жни́ва не бу́деш збирати;

19:10  а виноградника свого не вибереш дорешти, а попадалих ягід виноградника свого не будеш збирати, — для вбогого та для прихо́дька позостав їх. Я — Господь, Бог ваш!

19:11  Не будете красти, і не будете неправдиво заперечувати, і не будете говорити неправди один на о́дного!

19:12  І не будете присягати Моїм Іменем на неправду, бо зневажиш Ім'я́ Бога свого. Я — Господь!

19:13  Не будеш гноби́ти ближнього свого, і не будеш грабувати, і не задержиш в себе через ніч аж до ранку заробітку наймита.

19:14  Не будеш проклинати глухого, а перед сліпим не роби перешкоди, — і будеш боятися Бога свого. Я — Господь!

19:15  Не зробите кривди в суді: не будеш потура́ти особі вбогого, і не будеш підлещуватися до особи вельможного, — за правдою суди свого ближнього!

19:16  Не будеш ходити пліткаре́м серед наро́ду свого. Не будеш настава́ти на життя свого ближнього. Я — Господь!

19:17  Не будеш нена́видіти брата свого в серці своє́му. Конче вияви неправду свого ближнього, — і не понесеш гріха за нього.

19:18  Не будеш мститися, і не будеш нена́видіти синів свого наро́ду. І будеш любити ближнього свого, як самого себе! Я — Господь!

19:19  Постанов Моїх будете дотримувати. Не зробиш, щоб худоба твоя злучувалася двоїсто. Поля свого не будеш обсівати двоїсто. А одежа двоїста, мішани́на нито́к, не вві́йде на тебе.

19:20  А чоловік, коли буде злягатися з жінкою, а вона — невільниця, заручена чоловікові, а справді не була вона ви́куплена, або ви́зволення не було дане їй, — то нехай буде кара, але не будуть вони забиті, бо не увільнена вона.

19:21  І спровадить він жертву за провину свою Господе́ві до входу скинії заповіту, — барана жертви за провину.

19:22  І очистить його священик бараном жертви за провину перед Господнім лицем за гріх його, що він був згрішив. І про́ститься йому гріх його, що він був згрішив.

19:23  А коли ви вві́йдете до кра́ю цього, і понаса́джуєте всяке їстивне́ дерево, то плід його вважатимете за необрізаний, — три роки буде воно для вас необрізане, не буде їджене.

19:24  А року четвертого ввесь плід його присвятиться для Господа.

19:25  А року п'ятого бу́дете їсти плід його, щоб помно́жився для вас урожай його. Я — Господь, Бог ваш.

19:26  Не будете їсти з кров'ю. Не будете ворожи́ти, і не будете чарува́ти!

19:27  Не будете стригти волосся довко́ла голови вашої, і не будеш ни́щити кра́ю бороди своєї.

19:28  І не зробите на тілі своїм нарізу за душу померлого, і не зробите на собі нако́леного на́пису. Я — Господь!

19:29  Не безчесть своєї дочки, і не роби її блудли́вою, щоб не стала блудли́вою ця земля, і не напо́внилась земля розпустою.

19:30  Субіт Моїх будете доде́ржувати, а святиню Мою будете шанувати. Я — Господь!

19:31  Не звертайтесь до ду́хів померлих та до ворожбитів, і не доводьте себе до опога́нення ними. Я — Господь, Бог ваш!

19:32  Перед лицем сивизни́ встань, і вшануй лице старо́го, і будеш боятися Бога свого. Я — Господь!

19:33  А коли мешкатиме з тобою прихо́дько в вашім краї, то не будете гноби́ти його.

19:34  Як тубілець із вас буде для вас прихо́дько, що мешкає з вами, — і ти будеш любити його, як самого себе, бо прихо́дьки були ви в єгипетськім кра́ї. Я — Господь, Бог ваш!

19:35  Не будете чинити кривди в суді́, у мірі, у вазі́ та в мірі рідини́.

19:36  Вага вірна, тягарці вірні, ефа вірна, гін вірний буде в вас. Я — Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського кра́ю!

19:37  І ви будете держати всі постанови Мої та всі устави Мої, і вико́нуватимете їх. Я — Господь!“

Chapter 20

20:1  І Госпо́дь промовляв до Мойсея, говорячи:

20:2  „І скажеш до Ізраїлевих синів: Кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з прихо́дька, що мешкає в Ізраїлі, який дасть із насіння свого Молохові, буде конче забитий, — наро́д кра́ю заки́дає його камінням.

20:3  А Я зверну лице Своє проти того чоловіка, і ви́нищу його з-поміж наро́ду його, бо з насіння свого дав він Моло́хові, щоб занечи́стити святиню Мою, збезче́стити Моє святе Ймення.

20:4  А якщо справді люди того краю сховають свої очі від того чоловіка, коли він дасть із насіння свого Молохові, щоб не забити його,

20:5  то Я зверну́ Своє лице проти того чоловіка та проти роди́ни його, — і ви́нищу його й усіх, що блу́дять за ним, блу́дячи за Молохом, з-посеред наро́ду його.

20:6  А душа, що звертається до померлих ду́хів та до чарівників, щоб блуди́ти за ними, — то Я зверну Своє лице проти тієї душі, — і винищу того з-посеред наро́ду його.

20:7  І ви будете освячуватися, і будьте святі, бо Я — Господь, Бог ваш!

20:8  І ви будете держати постанови Мої, і будете виконувати їх. Я — Господь, що освячує вас!

20:9  Бо кожен чоловік, що прокляне́ свого батька чи матір свою, буде конче забитий, — батька свого чи матір свою він прокляв, кров його на ньому!

20:10  А кожен, хто буде чинити пере́люб із чиєю жінкою, хто буде чинити перелюб із жінкою свого ближнього, — буде конче забитий перелю́бник та перелю́бниця.

20:11  I А хто буде лежати із жінкою ба́тька свого, він відкрив наготу свого батька, — будуть конче забиті обо́є вони, кров їхня на них!

20:12  А хто буде лежати з невісткою своєю, — будуть конче забиті обо́є вони, гидо́ту вчинили вони, кров їхня на них!

20:13  А хто лежа́тиме з чоловіком як із жінкою, — гидоту вчинили обоє вони, — будуть конче забиті, кров їхня на них!

20:14  А хто ві́зьме жінку й матір її, — гидо́та це, в огні спалять його та її, і не буде кровозмішання серед вас!

20:15  А хто парува́тиметься з скоти́ною, — буде конче забитий, і скоти́ну ту заб'єте.

20:16  А жінка, що набли́зиться до якої скотини, щоб лежати з нею, то заб'єш ту жінку та скотину ту, — будуть конче забиті вони, кров їхня на них!

20:17  А хто візьме сестру свою, дочку батька свого або дочку матері своєї, і побачить наготу її, а вона побачить наготу його, — га́ньба це! І будуть вони знищені на оча́х синів їхнього наро́ду, — він наготу сестри своєї відкрив, він понесе провину свою!

20:18  А хто буде лежати із жінкою, ча́су хвороби місячним, і відкриє її наготу, — він джерело́ її обнажи́в, а вона відкрила джерело́ своєї крови, — то будуть вони обоє знищені з-посеред народу свого!

20:19  І не відкриєш наготи́ сестри матері своєї й сестри батька свого, бо однокровну свою обнажи́в би ти, — вони понесу́ть провину свою.

20:20  А хто буде лежати з тіткою своєю, — він відкрив наготу́ дядька свого, гріх свій вони понесуть, — бездітні помруть!

20:21  А хто ві́зьме жінку брата свого, — це нечисть, він відкрив наготу брата свого, — бездітні будуть.

20:22  І ви будете додержувати всі постанови Мої й усі уста́ви Мої, і будете виконувати їх, — і не ви́ригне вас земля та, куди Я впроваджаю вас, щоб сиділи ви в ній.

20:23  І не бу́дете ви ходити за звичаями люду, що Я виганяю перед вами, бо все те робили вони, — і Я їх обри́див.

20:24  І сказав Я до вас: ви вспадкуєте їхню зе́млю, а Я дам її вам на спа́дщину її, землю, що плине молоком та медом. Я — Господь, Бог ваш, що відділив вас від тих наро́дів!

20:25  І ви відділяйте між худобою чистою та нечистою, і між пта́ством нечистим та чистим, і не занечищуйте душ своїх худобою й птаством, і всім, що роїться на землі, що Я відділив для вас, як нечисте.

20:26  І будьте для мене святі, бо святий Я, Господь. І Я відділю вас від тих наро́дів, щоб ви були Мої.

20:27  А чоловік або жінка, коли будуть вони виклика́ти духа мерців або ворожити, — будуть конче забиті, камінням заки́дають їх, кров їхня на них!“

Chapter 21

21:1  І сказав Господь до Мойсея: „Говори до священиків, Ааро́нових синів, і скажеш їм: Ніхто з вас нехай не занечи́ститься через доторкнення до померлого серед свого наро́ду.

21:2  Бо тільки через доторкнення до близьки́х однокровних своїх, — через матір свою, і через батька свого, і через сина свого, і через дочку свою, і через брата свого,

21:3  і через сестру свою, ді́вчину близьку́ йому, що не була́ замужем, — через тих він може занечиститися доторкненням.

21:4  Бувши одру́жений, нехай не занечи́ститься серед рідні своєї, щоб не збезче́стити себе.

21:5  Не зроблять вони ли́сини на голові своїй, і кра́ю бороди своєї не підстрижуть, а на тілі своїм не наріжуть надрізів.

21:6  Святі вони будуть для Бога свого, і не збезчестять вони Ймення Бога свого, бо вони приносять огняні́ Божі жертви, хліб свого Бога. І будуть вони святі.

21:7  Жінки блудли́вої та збезчещеної вони не ві́зьмуть, і не візьмуть жінки, вигнаної від чоловіка свого, бо святий він для Бога свого.

21:8  І освятиш його, бо він приносить хліб Бога твого, — святий він буде для вас, бо святий Я, Господь, що освячує вас!

21:9  А священикова дочка́, коли зачне́ робити блуд, вона безчестить батька свого, — ув огні буде спа́лена.

21:10  А священик, найбільший від братів своїх, що на голову його буде виллята олива пома́зання, і буде посвячений на одяга́ння шат, він голови своєї не запустить і шат своїх не роздере,

21:11  і до жодного вмерлого не вві́йде, — навіть через батька свого та через матір свою не сміє занечи́ститься.

21:12  І він не віді́йде від святині, і не занечи́стить святині Бога свого, бо на ньому посвя́чення оливи пома́зання його Бога. Я — Господь!

21:13  І він ві́зьме жінку в дівоцтві її.

21:14  Удови́, і розве́деної, і збезчещеної, блудливої, — тих він не ві́зьме, а тільки діви́цю з-поміж рідні своєї він ві́зьме за жінку.

21:15  І не збезче́стить він насіння свого в рідні своїй, бо Я — Господь, що освячує його“.

21:16  I Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

21:17  Промовляй до Ааро́на, говорячи: Чоловік із насіння твого на їх покоління, що буде в нім вада, не приступить, щоб прино́сити хліб свого Бога.

21:18  Бо жоден чоловік, що в нім вада, не приступить: чоловік сліпий, або кульга́вий, або кирпа́тий або довготеле́сий,

21:19  або чоловік, що матиме зламану ногу або зламану руку,

21:20  або горбатий, або ви́сохлий, або більмо́ на оці його, або коро́стявий, або парши́вий, або з розчавленими я́драми, —

21:21  кожен чоловік із насіння священика Ааро́на, що на нім ця вада, не приступить, щоб прино́сити Господні огняні жертви, — вада в нім, не приступить він, щоб прино́сити хліб свого Бога.

21:22  Він буде їсти хліб свого Бога з Найсвятішого та зо святощів.

21:23  Та до завіси не піді́йде він, і до жертівника не присту́пить, бо вада в нім, — і не збезче́стить святині Моєї, бо Я — Госпо́дь, що освячує їх“.

21:24  І Мойсей промовляв до Аарона й до синів його, та до всіх синів Ізра́їлевих.

Chapter 22

22:1  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

22:2  „Промовляй до Аарона й до синів його, і нехай вони обере́жно поводяться зо святощами Ізраїлевих синів, які вони посвячують Мені, і нехай не безчестять Мого святого Ймення. Я — Господь!

22:3  Скажи їм: На ваші покоління кожен чоловік, що набли́зиться зо всякого вашого насіння до святощів, які Ізраїлеві сини посвятять Господе́ві, а нечистість його на нім, то буде винищена душа та з-перед лиця Мого. Я — Господь!

22:4  Кожен чоловік з Ааро́нового насіння, коли він прокаже́ний або течи́вий, не буде їсти зо святощів, аж поки очиститься. А хто доторкнеться всякого нечистого від мертвого тіла, або чоловік, що з нього вийде насіння лежа́ння,

22:5  або хто доторкнеться до всякого плазуна́, через якого він стане нечистий, або до людини́, через яку стане нечистий, через усяку нечистість її, —

22:6  особа, що доторкнеться до того, то стане нечиста аж до вечора, і не буде їсти зо святощів, поки не обмиє свого тіла в воді.

22:7  А коли за́йде сонце, то стане він чистий, а потім буде їсти зо святощів, бо це хліб його.

22:8  Па́дла та розша́рпаного не буде він їсти, щоб не занечиститись ним. Я — Господь!

22:9  І будуть вони стерегти́ Мої при́кази, — щоб не понести через те гріха́ на собі, і щоб не померти через нього, коли б збезче́стили їх. Я — Господь, що освячує їх!

22:10  А кожен чужий не буде їсти святощів; осілий у священика й на́ймит не будуть їсти святощів.

22:11  А коли священик купить чоловіка, — купівля срібла його це, — той буде їсти їх, також уро́джений дому його, — вони будуть їсти його хліб.

22:12  А священикова дочка́, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде їсти принесених святощів.

22:13  А священикова дочка́, коли буде вдова, або розве́дена, а дітей не має, і ве́рнеться до дому свого батька, — як за мо́лодости своєї, буде їсти з хліба ба́тька свого. А кожен чужий не буде їсти його.

22:14  А чоловік, коли з'їсть святощі через по́милку, то докладе до неї п'яту частину її, і віддасть священикові ті святощі,

22:15  і священики не збезчестять святощів Ізра́їлевих синів, що вони приносять Господе́ві,

22:16  і не стягнуть на себе вини за провину їдження своїх святощів. Бо Я — Господь, що освячує їх“.

22:17  I промовляв Господь до Мойсея, говорячи:

22:18  „Промовляй до Ааро́на й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з прихо́дька між Ізраїлем, що принесе свою жертву за всякими своїми обі́тницями та за всякими дарува́ннями своїми, що принесе Господе́ві на цілопа́лення,

22:19  то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця́ з худоби великої, з овець і з кіз.

22:20  Жодного, що в нім вада, не принесете, бо не буде воно на вподо́бання вас.

22:21  А чоловік, коли принесе Господе́ві мирну жертву на виразно ви́словлену обі́тницю або на дарунок, із худоби великої чи з худоби дрібної, — безвадна буде на вподо́бання, жодна вада не буде в ній:

22:22  сліпа, або зла́мана, або скалічена, або шолуди́ва, або коро́стява, або паршива, — не принесете тих Господеві, і жертви огняно́ї не дасте з них на жертівника для Господа.

22:23  А вола та вівцю з занадто довгим чи занадто коротким яким членом добровільно принесеш у жертву, а на обі́тницю вони не вгодні Богові.

22:24  А того, що має ядра розчавлені, чи збиті, чи відірвані, чи відрізані, — не піднесете Господе́ві, і в вашому Кра́ї не зробите того.

22:25  І з руки чужи́нця не принесете хліба нашого Бога зо всіх таких, бо в них зіпсуття їх, вада в них, — вони не будуть вгодні для вас“.

22:26  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

22:27  „Віл, або вівця, або коза, коли вродиться, то буде сім день під своєю матір'ю, а від дня во́сьмого й далі буде вгодне на жертву огняну́ для Господа.

22:28  А корови та вівці, — її й маля́ її не заріжете одно́го дня.

22:29  А коли будете прино́сити вдячну жертву для Господа, то приносьте так, щоб вона була вгодна.

22:30  Того дня буде вона з'їджена, — не зоставите з неї аж до ра́нку. Я — Господь!

22:31  І заповіді Мої будете додержувати, і будете виконувати їх. Я — Господь!

22:32  І не будете безчестити Мого святого Ймення, і Я буду освячений серед Ізраїлевих синів. Я — Господь, що освячує вас,

22:33  що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб бути вашим Богом. Я — Господь!“

Chapter 23

23:1  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

23:2  „Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Свята Господні, що в них склика́тимете святі збори, оце вони, свята Мої:

23:3  Шість день буде робитись робота, а дня сьомого — субота повного відпочинку, святі збори, жодної роботи не будете робити. Це субота відпочинку для Господа по всіх оселях ваших!

23:4  Оце свята Господні, святі збори, що скличете їх у їхнім означенім часі:

23:5  У місяці першім, чотирна́дцятого дня місяця під вечір — Па́сха для Господа.

23:6  А п'ятна́дцятого дня того місяця — свято Опрі́сноків для Господа, сім день будете їсти опрі́сноки.

23:7  Першого дня будуть святі збори для вас, — жодного робочого зайня́ття не будете робити.

23:8  І будете прино́сити для Господа жертву сім день; сьомого дня — збори святі, жодного робочого зайня́ття не будете робити“.

23:9  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

23:10  „Промов до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви вві́йдете до того Кра́ю, що Я даю вам, і будете жати жни́во його, то снопа первопло́ду ваших жнив принесете до священика,

23:11  а він буде колиха́ти снопа того перед лицем Господнім, щоб набути вподо́бання вам; першого дня по свя́ті священик буде колихати його.

23:12  І ви приря́дите в дні вашого колиха́ння снопа однорічне безвадне ягня на цілопа́лення для Господа.

23:13  А хлі́бна його жертва — дві десяті ефи пшеничної муки, мішаної в оливі, огняна́ жертва для Господа, пахощі любі; а жертва лита його — вино, чверть гіна.

23:14  А хліба, і пря́женого зе́рна, і свіжих зе́рен ви не будете їсти аж до самого того дня, аж до вашого прине́сення жертви для вашого Бога. Це вічна постанова для ваших поколінь по всіх ваших оселях.

23:15  І відлічите ви собі першого дня по святі, від дня вашого прине́сення снопа колиха́ння, сім тижнів, повні будуть вони.

23:16  А до першого дня по сьомім тижні відлічите п'ятдеся́т днів, та й принесете хлі́бну нову́ жертву для Господа.

23:17  3 ваших осель принесете два хлі́би колиха́ння, — дві десяті ефи́ пшеничної муки будуть вони, будуть спечені ква́шені, первопло́ди для Господа.

23:18  І принесете понад той хліб сім ягнят безвадних у віці року, й одного бичка та два барани, — вони будуть цілопа́лення для Господа, і жертва хлі́бна, і жертви литі для них, огняна́ жертва, пахощі любі для Господа.

23:19  І спорядите́ одно́го козла на жертву за гріх, та двоє ягнят у віці року на жертву мирну.

23:20  І священик буде колихати їх ра́зом із хлібом первопло́дів, як колиха́ння перед Господнім лицем, над двома́ ягнятами. Вони будуть святощі для Господа, для священика.

23:21  І скличете того самого дня, — і будуть святі збори для вас, жодного робочого зайня́ття не будете робити. Це вічна постанова для ваших поколінь по всіх ваших оселях!

23:22  А коли ви будете жати жни́во вашої землі, не дожинай кра́ю поля твого́, а попадалих колосків жни́ва твого не будеш збирати, — для вбогого та для прихо́дька позоставиш їх. Я — Господь, Бог ваш!“

23:23  І промовив Господь до Мойсея, говорячи:

23:24  „Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Сьомого місяця, першого дня місяця буде вам повний спочинок, — пам'ять су́рмлення, святі збори.

23:25  Жодного робочого зайняття не будете робити, і принесете огняну́ жертву для Господа“.

23:26  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

23:27  „А десятого дня того самого місяця — день Очи́щення він, збори святі бу́дуть для вас, і бу́дете впокоряти душі ваші, і принесете огняну́ жертву для Господа.

23:28  І жодного зайняття не будете робити того самого дня, бо він — день Очищення, щоб очистити за вас перед лицем Господа, Бога вашого.

23:29  Бо кожна душа, що не буде впоко́рюватись того самого дня, то буде вона ви́нищена з своєї рідні.

23:30  А кожна душа, що буде робити яке зайняття того самого дня, — то Я ви́гублю ту душу з-посеред наро́ду її.

23:31  Жодного зайняття не будете робити. Це постанова вічна для ваших поколінь по всіх ваших оселях!

23:32  Він субота повного спочинку для вас, — і ви будете впокоряти душі свої,ввечері дев'ятого дня місяця від вечора аж до вечора будете святкувати вашу суботу“.

23:33  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

23:34  „Промовляй до Ізраїлевих синів, ка́жучи: П'ятна́дцятого дня того сьомого місяця, — свято Ку́чок, сім день для Господа.

23:35  Першого дня святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.

23:36  Сім день будете прино́сити огняну́ жертву для Господа; во́сьмого дня — святі збори будуть для вас, і принесете огняну́ жертву для Господа; це відда́ння свята, — жодного робочого зайняття не будете робити.

23:37  Оце свята Господні, що скликуватимете на них святі збори, щоб прино́сити огняну́ жертву для Господа, цілопа́лення, хлі́бну жертву й зако́лену жертву, і жертви литі, — належне дневі в його дні,

23:38  окрім Господніх субі́т, і окрім да́рів ваших, і окрім усіх ваших обі́тниць, і окрім усіх ваших дарува́нь, що дасте́ Господе́ві.

23:39  А п'ятнадцятого дня сьомого місяця, коли ви збираєте врожай землі, будете святкува́ти свято Господнє сім день; першого дня повний спочинок, і восьмого повний спочинок.

23:40  І ві́зьмете собі першого дня пло́ду гарного дерева, па́льмові віття, і галу́зку многолистого дерева та припото́чних топо́ль, — і будете весели́тися перед лицем Господа, Бога вашого, сім день.

23:41  І будете святкувати його, як свято для Господа, сім день у році. Постанова вічна для ваших поколінь, — сьомого місяця будете святкува́ти його.

23:42  У ку́чках будете сидіти сім день, — кожен тубі́лець в Ізраїлі сидітиме в ку́чках,

23:43  щоб ваші покоління пізнали, що Я в ку́чках посадив був Ізраїлевих синів, коли виводив їх з єгипетського кра́ю. Я — Господь, Бог ваш!“

23:44  І Мойсей промовляв до Ізра́їлевих синів про свята Господні.

Chapter 24

24:1  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

24:2  „Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, ви́чавленої оливи з оли́вкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпа́ду.

24:3  Поза завісою свідо́цтва в скинії заповіту приряди́ть її Ааро́н від вечора аж до ра́нку перед Господнім лицем наза́вжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!

24:4  На чистім свічнику́ прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем наза́вжди.

24:5  І ві́зьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, — по дві десяті ефи́ буде один кала́ч.

24:6  І покладеш їх у два ряди́, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,

24:7  і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за прига́дувальну частину, — огняна́ жертва для Господа.

24:8  Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем за́вжди, від Ізраїлевих синів, вічний запові́т.

24:9  І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняни́х жертов Господніх. Це вічна постанова“.

24:10  І вийшов син ізраїльтя́нки, — а він був син єги́птянина, — між Ізраїлевих синів. І сварився в табо́рі син тієї ізраїльтя́нки з одним ізраїльтя́нином.

24:11  І син тієї ізраїльтя́нки богозневажив Ім'я́ Господнє, і проклинав. І привели́ його до Мойсея. А ймення матері його — Шеломіт, дочка́ Діври, з Данового племени.

24:12  І посадили його під сторожу аж до ви́яснення через уста Господні.

24:13  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

24:14  „Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.

24:15  А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне́ Бога свого, то понесе він свій гріх.

24:16  А той, хто богознева́жив Господнє Ймення, — буде конче забитий, конче укаменує його́ вся громада; чи прихо́дько, чи тубілець, коли богозневажа́тиме Ймення Господнє, буде забитий.

24:17  І кожен, хто заб'є люди́ну, — буде конче забитий.

24:18  А хто заб'є яку скоти́ну, той відшкодує її, — життя за життя.

24:19  І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, — як хто зробив, так буде зро́блено йому:

24:20  злама́ння за зламання, око за око, зуб за зуба, — яку ваду зробить хто кому, така буде зро́блена йому.

24:21  А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є люди́ну, той буде забитий.

24:22  Суд один буде для вас, — прихо́дько буде як тубілець. Бо Я — Господь Бог ваш!“

24:23  І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того́, хто проклинав, поза та́бір, та й заки́дали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.

Chapter 25

25:1  І Господь промовляв до Мойсея на Сіна́йській горі, говорячи:

25:2  „Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви вві́йдете до землі, що Я даю вам, то святкува́тиме земля та суботу для Господа.

25:3  Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтина́тимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його,

25:4  а сьомого року — субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградинка свого не будеш обтина́ти.

25:5  Саморо́слого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виногра́дин твоїх не збиратимеш, — рік повного відпочинку буде для землі.

25:6  І те, що саме́ вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, — для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою,

25:7  і для скотини твоєї, і для звірини, що в кра́ї твоїм, — буде ввесь урожай його́ на їжу.

25:8  І відлічиш собі сім субо́тніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять.

25:9  І засу́рмите у су́рми сьомого місяця, десятого дня місяця, — в день Очи́щення засу́рмите в су́рми по цілому кра́ю.

25:10  І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в краю́ для всіх ме́шканців його́, — ювіле́й він буде для вас: і ве́рнеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї ве́рнеться.

25:11  Ювіле́й цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: не будете сіяти, і не будете жати саморо́слі коло́сся її, і не будете збирати грон з необрізаних виногра́дин їх,

25:12  бо це ювілей, святощі будуть для вас, — з поля бу́дете їсти врожай його́.

25:13  У році того ювілею ве́рнетесь кожен до своєї посілости.

25:14  А коли продасте́ що своєму ближньому, або купите з руки свого бли́жнього, не обманюйте один о́дного.

25:15  За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі.

25:16  За многістю літ побі́льшиш ціну́ тієї купі́влі, а за малістю літ зме́ншиш ціну́ тієї купі́влі, бо він продає тобі число літ урожаю.

25:17  І не обманите один о́дного, і будеш боятися Бога свого́, бо Я — Господь, Бог ваш!

25:18  І ви ви́конаєте постанови Мої, а уста́ви Мої будете держати, і будете виконувати їх, — і безпе́чно сидітимете на землі.

25:19  І земля дасть плід свій, а ви будете їсти доси́та, і безпечно сидітимете на ній.

25:20  А коли ви скажете: Що́ бу́демо їсти сьо́мого року, тож не бу́демо сіяти, не бу́демо збирати врожаї свої?

25:21  І зошлю Я благослове́ння Своє на вас шо́стого року, — і зродить врожай на три роки.

25:22  І будете сіяти во́сьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев'ятого, — аж до ви́росту врожаю його будете їсти старе.

25:23  А земля не буде продаватися наза́вжди, бо Моя та земля, бо ви прихо́дьки та осілі в Мене.

25:24  А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте ви́куп землі.

25:25  Коли збідні́є твій брат, і продасть із своєї посілости, то при́йде вику́пник його, близьки́й йому, — і викупить про́даж брата свого.

25:26  А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і зна́йде потрібне на викуп його,

25:27  то облічить він літа́ про́дажу свого, і ве́рне позостале чоловікові, що продав йому, та й ве́рнеться до своєї посілости.

25:28  А якщо рука його не зна́йде потрібного на заплату йому, то буде про́даж його в руці покупця́ його аж до ювілейного року, — і ви́йде він в ювілеї, та й ве́рнеться до посілости своєї.

25:29  А коли хто продасть мешкальний дім в обмуро́ваному місті, то викуп його буде до кінця року від часу про́дажу його, — рік буде на викуп його.

25:30  А якщо він не буде ви́куплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, наза́вжди для покупця́ його на покоління його, — не вийде він в ювілеї.

25:31  А доми́ в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прирахо́ване, — і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде.

25:32  А міста́ Левитів, доми́ в містах їх посілости — викуп для Леви́тів за́вжди буде можливий.

25:33  А хто викупить від Левитів, то про́даж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів.

25:34  А пасови́сько навко́ло їхніх міст не буде про́дане, бо це вічна посілість для них.

25:35  А коли збідніє твій брат, а його рука неспромо́жною стане, то підтри́маєш його, прихо́дько він чи осілий, — і житиме він із тобою.

25:36  Не ві́зьмеш від нього ли́хви та прибу́тку, і будеш боятися Бога свого, — і житиме брат твій з тобою.

25:37  Срібла свого не даси йому на ли́хву, і на прибуток не даси їжі своєї.

25:38  Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб дати вам ханаанську зе́млю, щоб бути вашим Богом.

25:39  А коли збідніє брат твій при тобі, і буде про́даний тобі, то не будеш робити ним праці раба, —

25:40  як на́ймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі.

25:41  І вийде від тебе він та сини його з ним, і ве́рнеться він до роди́ни своєї, і до посілости батьків своїх ве́рнеться він:

25:42  бо вони — Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю, не будуть вони про́дані про́дажем раба.

25:43  Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого.

25:44  А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із наро́дів, що навко́ло вас, — із них купите раба й невільницю.

25:45  А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Кра́ї вашім, — і будуть вони вам на посілість.

25:46  І передасте́ їх, як спа́дщину, вашим синам по вас на спа́док посілости навіки, ними бу́дете робити, а брата́ми вашими, синами Ізраїлевими, один о́дним, не будете володіти жорстоко.

25:47  А коли рука прихо́дька чи осілого при тобі спромо́жна, а брат твій збідніє при ньому, і буде про́даний прихо́дькові чи осілому в тебе, або наща́дкові племени прихо́дька,

25:48  то по́тім, як буде про́даний, викуп буде йому, — один із братів його викупить його,

25:49  або дя́дько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, — і буде ви́куплений.

25:50  І облічить він із тим, хто набув його, від року про́дажу його́ аж до ювілейного року, — і буде ціна про́дажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому.

25:51  Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла́ його купівлі.

25:52  А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, — згідно з роками його верне свого ви́купа.

25:53  Як щорічний наймит він буде при ньому, — він не буде жорсто́ко панувати над ним на твоїх оча́х.

25:54  А якщо він не буде ви́куплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним,

25:55  бо Ізраїлеві сини — Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів їх із єгипетського кра́ю. Я — Господь, Бог ваш!

Chapter 26

26:1  Не зробите собі божкі́в та ідола, і кам'яного стовпа́ не поставите собі, і ка́меня з фіґурами не покладете в вашім кра́ї, щоб кла́нятися перед ними. Бо Я — Господь, Бог ваш!

26:2  Субі́т Моїх будете доде́ржувати, а святиню Мою будете шанувати. Я — Господь!

26:3  Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а за́повідей Моїх будете додержувати й будете виконувати їх,

26:4  то дам ваші дощі в їхнім часі, і земля дасть свій урожай, а польове́ дерево дасть плід свій.

26:5  І моло́чення досягне вам виноградобра́ння, а виноградобра́ння досягне сіяння, і ви будете їсти хліб свій доси́та, і будете сидіти безпечно в вашому кра́ї.

26:6  І дам мир у краю́, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, — бо злу звірину́ винищу з землі, а меч не перейде через край ваш.

26:7  І ви будете гнати ворогів своїх, а вони попа́дають перед вами від меча.

26:8  І п'ятеро з вас поженуть сотню, а сотня з вас пожене десять тисяч, — і попадають вороги ваші перед вами від меча.

26:9  І оберну́сь Я до вас, і розплоджу́ вас, і розмно́жу вас, і виконаю Свого заповіта з вами.

26:10  І ви будете їсти старе-перестаріле, і повикидаєте старе перед нови́м.

26:11  І поставлю місце перебува́ння Свого серед вас, — і душа Моя не обри́дить вами.

26:12  І Я буду ходити серед вас, і буду вам Богом, а ви будете Мені наро́дом.

26:13  Я — Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського кра́ю, щоб ви не були їм рабами. І Я поламав зано́зи вашого ярма́, — і вивів вас із підне́сеною головою.

26:14  А коли ви не будете слухня́ні Мені, і не вико́нуватиме всіх тих за́повідей,

26:15  і якщо постановами Моїми будете пого́рджувати, і якщо душа ваша бри́дитиметься зако́нами Моїми, щоб не виконувати всіх за́повідей Моїх, щоб ламати вам заповіта Мого, —

26:16  то й Я зроблю́ вам оце: поставлю над вами пере́страх, сухоти й пропасницю, що винищують очі й обезсилюють душу. І ви надаремно сі́ятимете насіння своє, — бо поїдять його вороги ваші.

26:17  І зверну Я лице Своє на вас, — і ви будете вдарені перед своїми ворогами. І будуть панувати над вами нена́висники ваші, — і ви будете втікати, хоч ніхто вас не гнатиме.

26:18  А якщо й при тому не будете слухняні Мені, то Я семикра́тно побільшу́ кару на вас за ваші гріхи́.

26:19  І зломлю́ пиху́ вашої сили, і зроблю́ ваше небо як залізо, а землю вашу як мідь!

26:20  І надаремно буде виче́рпуватися ваша сила: земля ваша не дасть свого врожаю, а дерево на землі не дасть свого пло́ду.

26:21  А якщо й тоді пі́дете проти Мене, і не схочете бути слухня́ними Мені, то Я семикратно збільшу́ над вами удара Свого згідно з вашими гріхами.

26:22  І пошлю́ на вас пі́льну звірину, а вона винищить вам дітей, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги.

26:23  А якщо цими карами не бу́дете на́вчені, і будете ходити проти Ме́не,

26:24  то й Я піду́ проти вас, і вда́рю вас і Я семикра́тно за ваші гріхи.

26:25  І приведу́ на вас меча, що помстить пімсту за заповіта, — і ви будете зі́брані до ваших міст, і Я пошлю морови́цю на вас, і ви будете ві́ддані в руку ворога.

26:26  Коли Я знищу вам хліб, підпору вашу, то десять жіно́к будуть пекти хліб вам в одній печі́, і вернуть хліб ваш вагою, а ви будете їсти — і не наси́титеся.

26:27  А якщо й тим не станете слухня́ні Мені, і будете ходити проти Ме́не,

26:28  то й Я з лютістю піду́ проти вас, і також Я семикра́тно покараю вас за ваші гріхи, —

26:29  і ви тіло своїх синів бу́дете їсти, і тіло дочок своїх бу́дете поїда́ти...

26:30  І поруйную ваші висо́ти, і повитинаю ваші стовпи́ сонця, і поскладаю трупи ваші на трупах божків ваших, — і обри́дить душа Моя вас!

26:31  І вчиню́ міста ваші руїною, і поспусто́шую ваші святині, — і не прийму́ ваших пахощів любих.

26:32  І спусто́шу Я край той, — і будуть дивуватися з то́го ваші вороги, що мешкають у ньому.

26:33  А вас порозпоро́шую поміж наро́дів, і вийму за вами меча, — і стане край ваш спусто́шенням, а міста́ ваші будуть руїною...

26:34  Тоді земля та надолу́жить собі за суботні роки по всі дні спусто́шення її. Коли будете в краї ваших ворогів, тоді ваша земля святкуватиме відпочинок, і надолу́жить собі за свої суботні роки.

26:35  По всі дні спусто́шення святкува́тиме вона відпочинок, чого не святкувала в суботні роки, коли ви сиділи на ній.

26:36  А щодо позосталих серед вас, то впрова́джу в їхні серця полохли́вість в края́х їхніх ворогів, — і буде їх гнати навіть шелест подму́хненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мече́м, та й попа́дають, хоч ніхто не женеться...

26:37  І будуть вони спотика́тися один об о́дного, ніби від меча́, хоч ніхто не женеться за ними. І ви не зможете стати проти ваших ворогів.

26:38  І погинете серед поганів, і пожере́ вас земля ваших ворогів.

26:39  А позосталі серед вас помарніють у края́х ворогів ваших за гріх свій, а також за гріхи батьків своїх помарні́ють із ними.

26:40  І ви́знають вони гріх свій та гріх батькі́в своїх, що ними спроневі́рилися були Мені, а також, що ходили проти Ме́не.

26:41  Також і Я піду́ проти них, і впрова́джу їх до кра́ю ї́хніх ворогів. Якщо тоді впоко́риться їхнє необрізане серце, то тоді понесу́ть кару за свої гріхи.

26:42  І Я згадаю заповіта Свого з Яковом, а також заповіта Свого з Ісаком, і також заповіта Свого з Авраамом згадаю, і згадаю той край.

26:43  А край той буде позбавлений їх, і надолу́жить собі свої суботні роки, опустілий від них, а вони понесуть кару за свої гріхи, а то для то́го, що зако́нами Моїми пого́рджували, а постанови Мої оги́дила була їхня душа.

26:44  А проте, коли вони пробува́ли в краю́ своїх ворогів, то Я не пого́рджував ними, і не збри́див їх, щоб винищити їх, щоб зламати заповіта Свого з ними. Бо Я — Господь, Бог їх!

26:45  І Я пам'ятатиму їм заповіта з предками, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю на оча́х поган, щоб бути їм Богом. Я — Господь!“

26:46  Оце постанови, і уста́ви та зако́ни, що дав Госпо́дь між Собою та між Ізраїлевими синами на Сіна́йській горі через Мойсея.

Chapter 27

27:1  І Госпо́дь промовляв до Мойсея, говорячи:

27:2  „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обі́тницю Богові за твоєю оці́нкою душ для Господа,

27:3  то буде твоя оці́нка: чоловіка від віку двадцяти́ літ і аж до віку шости́десяти літ, — і буде твоя оці́нка п'ятдеся́т ше́клів срібла на міру ше́клем святині;

27:4  а якщо жінка вона, то буде твоя оці́нка тридцять шеклів.

27:5  А якщо від віку п'яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — двадцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.

27:6  А якщо від віку місяця й аж до віку п'яти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — п'ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка — три шеклі срібла.

27:7  А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оці́нка п'ятна́дцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.

27:8  А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оціну́є його, — за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оціну́є його священик.

27:9  А якщо буде худоба, що з неї прино́сять жертву для Господа, — усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.

27:10  Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру — злою, або злу — доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та засту́пство її — буде святощами.

27:11  А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,

27:12  і священик оціну́є її чи то добре, чи недобре. Як оціну́є священик, так нехай буде.

27:13  А якщо він справді викупить її, то додасть п'яту частину її над оці́нку твою́.

27:14  А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оціну́є його чи то добре, чи недобре. Як оціну́є його священик, так стане.

27:15  А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, — і буде його.

27:16  А якщо хтось посвятить Господе́ві з поля своєї посілости, то буде оці́нка твоя посівом його, — по́сів хомера ячме́ню за п'ятдеся́т шеклів срібла.

27:17  Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оці́нкою твоєю.

27:18  А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оці́нки твоєї.

27:19  А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оці́нки над нього, — і стане воно його.

27:20  А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно ви́куплене.

27:21  І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закля́ття, — для священика буде посілість ним.

27:22  А якщо він посвятить Господе́ві поле купі́влі своєї, що не з поля посілости його,

27:23  то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.

27:24  В ювілейному році ве́рнеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.

27:25  А вся оці́нка твоя буде ше́клем святині, — двадцять ґер буде ше́кель.

27:26  Тільки перворі́дного в худобі, що визнане, як перворі́дне для Господа, ніхто не посвятить його, — чи то віл, чи то овечка, — Господе́ві воно!

27:27  А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п'яту частину над нього. А якщо не буде ви́куплене, то буде про́дане за оці́нкою твоєю.

27:28  Тільки ко́жне закля́ття, що люди́на заклене́ Господе́ві зо всього, що його, — від люди́ни, і худоби, і від поля його посілости, не буде про́дане й не буде ви́куплене, — воно найсвятіше для Господа.

27:29  Ко́жне закля́ття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде ви́куплене, — буде конче забите.

27:30  А всяка десятина з землі, з насіння землі, з пло́ду дерева, — Господе́ві воно, святощі для Господа!

27:31  А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, — той додасть п'яту частину її над неї.

27:32  А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що пере́йде під палицею, — десяте буде святість для Господа.

27:33  Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та засту́пство його, — буде святість, не буде ви́куплене“.